Чорне море як зона протистояння Росії та НАТО: напруга зростає | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.06.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Чорне море як зона протистояння Росії та НАТО: напруга зростає

Незадовго до навчань за участю країн Заходу в Чорному морі Росія вперше застосувала бойові набої для попередження військового корабля НАТО. Назріває нова конфронтація між Росією і Заходом.

Британський бойовий корабель HMS Defender в порту Батумі

Британський бойовий корабель HMS Defender в порту Батумі, 26 червня 2021 року

Буквально минулого тижня в Москві повідомили про застосування російських набоїв і бомб з метою попередження британського військового корабля поблизу анексованого Росією Криму. А вже цього тижня відбуваються масштабні військові навчання Sea Breeze-2021 під егідою США й України, в яких беруть участь понад половина країн НАТО, а також низка інших союзників США. Якщо раніше Чорне море сприймалося у суспільній свідомості радше як другорядна геополітична арена, то нині воно домінує в заголовках світових видань. Адже тепер це найнебезпечніший регіон у новому витку протистояння між Росією і Заходом, в якому вже не можна виключати прямих військових зіткнень між двома сторонами.

Читайте також: На тлі навчань Sea Breeze Росія провела власні маневри в Криму

Це продемонстрував інцидент з британським есмінцем HMS Defender минулого тижня: військовий корабель прямував з Одеси в Грузію і на цьому маршруті перетнув -  згідно з нормами міжнародного права - українські територіальні води біля узбережжя Криму. Російські військові намагалися завернути британський есмінець з курсу, застосувавши бойові набої й бомби, що вибухали поблизу бойового корабля. З часу анексії Криму в 2014 році Росія не тільки стверджує, що півострів є російською територією, а й претендує на прилеглі територіальні води України як на свої власні, порушуючи цим норми міжнародного права.

Вперше після завершення "холодної війни" Росія цілеспрямовано застосувала збройну силу проти військовослужбовців НАТО, перевіряючи рішучість Північноатлантичного альянсу захищати міжнародне право, принаймні, на морі. Унаслідок інциденту не постраждали ні люди, ні сам британський військовий корабель. Але в Москві урядовці, в тому числі заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, оголосили, що в майбутньому Росія атакуватиме порушників на своїй морській акваторії безпосередньо військовими засобами, якщо попередження не зарадять.

Буферна зона проти Заходу

Такий сценарій може стати реальністю під час військових навчань Sea Breeze-2021. Цього року у них під егідою США й України беруть участь в цілому 32 країни, включаючи всі країни Чорноморського басейну, крім Росії, а також 17 з 30 країн-членів НАТО й дехто з партнерів Альянсу. Маневруватимуть близько 5000 військових, 32 військові кораблі, 40 військових літаків і 18 загонів спецпризначенців. Навчання проводяться щорічно з 1997 року, але цьогорічні стали наймасштабнішими за всю їх історію. Поки неясно, чи будуть ці навчання проводитися й у заявлених Росією морських акваторіях біля берегів Криму або хоча б поблизу них.

Infografik Sea Breeze 2021 Militärmanöver im Schwarzen Meer UK

Те, що зараз виглядає як військово-політична гра м'язами, насправді є набагато більш серйозним і тривалим конфліктом - і не тільки після анексії Криму. Росія традиційно претендує на політичне і військове домінування в Чорноморському регіоні - це потрібно їй для виходу до Середземного моря і до проблемних регіонів на Близькому Сході та в Північній Африці, а також як буферна зона проти Заходу. Найбільшими жертвами цієї політики є Україна та Грузія, яким довелося розплачуватися за ініційовані або проведені Росією війни та анексії частинами своєї території, що в кожному випадку призводило до тисяч жертв. Немає жодних ознак того, що в середньостроковій перспективі Україна й Грузія зможуть повернути собі ті частини своєї території, що відокремилися або були просто анексовані РФ.

Російське піратство на морі

Росія також вдається буквально до морського піратства та захоплення заручників. Приміром, у листопаді 2018 року було затримано 24 українських моряки, чиї судна намагалися пройти Керченську протоку. Знову ж таки - вони це робили на законних підставах, але російські військові зупинили кораблі й захопили їх силою зброї.

Читайте також: Роботи й кібервійна: НАТО готується стримувати Путіна біля Чорного моря

Однак агресивна політика Росії в Чорноморському регіоні зачіпає й інші причорноморські держави, крім Туреччини, з якою у Росії більше спільних стратегічних інтересів, ніж ворожнечі. Тут можна згадати Болгарію і Румунію, а також Республіку Молдова, яка, хоча і не має безпосереднього виходу до Чорного моря, зате має невеличкий дунайський порт недалеко від Чорного моря і з 1991 року розділена сепаратистським конфліктом, роздмухуваним Росією.

Чорне море як "російське озеро"

Ще 2005 року колишній президент Румунії Траян Бесеску вже застерігав Захід щодо планів російської анексії та військових сценаріїв у Чорноморському регіоні. "З Чорним морем (Росія. - Ред.) століттями поводилася як з російським озером, хіба ви не помітили?" - сказав тоді Бесеску під час виступу в США. Ця полемічна заява викликала тоді значний резонанс і чимало критики. Але й сам колишній румунський лідер, ймовірно, не міг подумати, що за менш ніж десятиліття його слова виявляться правдивими, і то одразу в декількох трагічних аспектах.

Політичний вплив Росії в Румунії порівняно незначний, і останнім часом прямих зіткнень з Росією в Чорному морі в румунів не було. Проте, в країні існує відчуття загрози, викликане історичною російською і радянською політикою анексії в регіоні, що ще більше підживлюється присутністю російських військ у Придністров'ї - сепаратистській частині Республіки Молдова.

Винищувачі Бундесверу Eurofighter на Чорному морі

Те, що це відчуття загрози зростає, нещодавно продемонструвала ініціатива президента Румунії Клауса Йоганніса і його польського колеги Анджея Дуди. Під час зустрічі дев'яти східноєвропейських країн НАТО в Бухаресті, так званого саміту B9, глави двох держав закликали Альянс збільшити свою присутність у регіоні. Клаус Йоганніс застеріг щодо "посилення дестабілізаційних дій з боку Росії" в Чорноморському регіоні.

Військові маневри НАТО поблизу румунського міста Констанці

Військові маневри НАТО поблизу румунського міста Констанці, березень 2015 року

У Болгарії, що в соціалістичні часи вважалася де-факто 16-ю радянською республікою, ситуація не така однозначна. На відміну від Румунії, Росія має там сильну економічну присутність, особливо в енергетичному, банківському секторах та на ринку нерухомості, а частина політичної еліти підтримує тісні зв'язки з Росією. Однак останнім часом болгаро-російські відносини зіпсувалися через скандали, пов'язані з російською шпигунською діяльністю, зокрема, низкою імовірних отруєнь і вибухів, скоєних, як стверджують у Софії, не без участі російської військової служби розвідки ГРУ.

Тим часом Німеччина вперше надає військову підтримку Чорноморському регіону. Хоч Бундесвер не бере участі в маневрах Sea Breeze-2021, але після інциденту з британським есмінцем HMS Defender, наприкінці минулого тижня військово-повітряні сили Німеччини перекинули два винищувачі Eurofighter з території ФРН на військовий аеродром поблизу румунського чорноморського міста Констанца. Разом з британськими ВПС, за словами представника Бундесверу, німецькі винищувачі Eurofighter повинні здійснювати польоти над Чорноморським регіоном з метою захисту.

Дивитись відео 01:46

Джонсон про Росію і HMS Defender: Крим - український, будемо там плавати (24.06.2021)

Дивитись відео 01:59

Sea Breeze-2021: цього разу найбільші в історії навчань (28.06.2021)

DW.COM

Також за темою