Афганістан: як уряди різних країн світу ставляться до талібів | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 28.09.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Афганістан: як уряди різних країн світу ставляться до талібів

Таліби висловили бажання взяти участь у загальнополітичних дебатах Генеральної асамблеї ООН. Однак багато країн не поспішають визнавати нову владу в Кабулі. DW - про різні позиції щодо цього питання.

Столиця Афганістану

Столиця Афганістану Кабул

Акредитаційний комітет ООН 22 вересня повідомив, що розглядає запит радикального ісламістського руху "Талібан", що виявив бажання виступити на Генеральній асамблеї ООН. Для ісламістів трибуна в Нью-Йорку стала б важливим кроком до легітимації їхньої влади. "Ми хочемо добрих відносин з нашими сусідами, країнами регіону і світу", - заявив представник талібів Мохаммад Сохаїл Шахін незабаром після приходу до влади в Кабулі. Однак як на це дивляться інші країни?

Читайте також: В ООН закинули талібам невиконання обіцянок і придушення прав афганців

Україна

Попередньо позицію українського уряду щодо можливої співпраці з "Талібаном" ще наприкінці серпня озвучив глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба. Виступаючи в ефірі телеканалу "Україна 24", він заявив, що про дипломатичні відносини з ісламістами поки що навіть не йдеться.

"Зараз відносин з талібами немає і бути не може, тому що більшістю країн світу ця організація визнана терористичною. Ми не підтримуємо дипломатичних зв'язків з ними", – зазначив тоді Кулеба.

Водночас він визнав, що Київ має робочі канали, через які вирішуються питання евакуації українців з Афганістану. Але це, за словами міністра, ніяким чином не свідчить про міжнародне визнання.

Німеччина

Те, що дипломатичні відносини безпосередньо не пов'язані з визнанням уряду, глава МЗС ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) дав зрозуміти ще наприкінці серпня. "Якщо таке було б політично можливо і якщо дозволить ситуація щодо безпеки, то Німеччині варто одного разу знову мати своє посольство в Кабулі", - сказав він під час візиту в Катар, де таліби ведуть переговори з дипломатами з різних країн. Водночас Маас уточнив, що поки що йдеться не про "формальні питання визнання", а виключно про вирішення практичних проблем.

У першу чергу, це стосується небезпек, з якими після приходу до влади в Афганістані талібів зіткнулися місцеві помічники німецького контингенту, що брав участь у міжнародній антитерористичній коаліції, дипломатичних представництв, а також неурядових організацій і засобів масової інформації ФРН.

Афганські біженці на американській базі Рамштайн в Німеччині

Афганські біженці на американській базі Рамштайн в Німеччині

Німеччина планує виділити 500 мільйонів євро на допомогу афганським біженцям, які знайшли притулок у сусідніх країнах Центральної Азії.

Читайте також: "Талібан" хоче дипломатичного визнання і грошей від Німеччини

Європейський Союз

"Щоб мати хоч якийсь шанс вплинути на події в Афганістані, у нас немає іншого виходу, окрім як вести переговори з талібами", - заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель, виступаючи в середині вересня в Європарламенті. Загальна стратегія ЄС щодо Афганістану спрямована на забезпечення прав людини в країні, а також на запобігання того, щоб такі терористичні угруповання,  як "Аль-Каїда" або "Ісламська держава" (ІД), не зміцнилися на цих територіях.

Читайте також: Афганістан за талібів. "Аль-Каїда" та ІД повертаються?

Крім того, ЄС на початку вересня заявив про готовність надати фінансову допомогу країнам азійського регіону, якщо вони приймуть у себе біженців з Афганістану. Брюссель має намір не допустити повторення подій 2015 року, коли в Європу хлинув фактично неконтрольований потік біженців, і вже оголосив про готовність виділити до кінця 2022 року 300 мільйонів євро на розміщення в Європі мігрантів з Афганістану. Третину цієї суми надасть Німеччина, яка оголосила готовність прийняти до 30 тисяч афганських біженців.

Росія

У Росії рух "Талібан" заборонений як терористична організація. Водночас Москва підтримує контакти з талібами протягом багатьох років. Більше того, кілька днів тому президент РФ Володимир Путін заявив, що хоча тимчасовий уряд талібів "не можна назвати реально репрезентативним або інклюзивним", але "працювати з ним, звісно, теж потрібно". Він також наголосив на необхідності "узгодити позицію" з питання визнання нової влади в Кабулі.

Таліби на переговорах в Москві, березень 2021 року

Таліби на переговорах в Москві, березень 2021 року

З точки зору політики безпеки, Москва побоюється, що ісламісти з Афганістану матимуть вплив у колишніх радянських республіках: Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані. Саме це, вважають експерти, було однією з причин десятирічної радянської інтервенції в Афганістан, що завершилася в 1989 році повним фіаско.

Крім того, Росія є однією з країн, що побоюються збільшення виробництва героїну в Афганістані. Вирощування опіумного маку вважається одним з основних джерел доходу талібів. Але той факт, що Росія залишається однією з небагатьох країн, які не закрили своє посольство в Кабулі, може свідчити про зацікавленість Москви  до освоєння природних багатств Афганістану.

Китай

З усіх глобальних гравців Китай, схоже, найбільше відкритий до співпраці з талібами. Ще наприкінці липня глава МЗС КНР Ван І зустрівся з Абдулом Гані Барадаром - співзасновником "Талібану" і політичним лідером ісламістів. Зацікавленість Пекіна, з одного боку, має чисто економічний характер, адже Китай хоче отримати доступ до афганських корисних копалин і включити Афганістан у свій проєкт "Новий Шовковий шлях".

Читайте також: Бізнес з "Талібаном": чим Афганістан цікавий Китаю, Туреччині та Росії

З іншого боку, Пекін побоюється зростання впливу радикальних ісламістів на своїй території. Афганістан межує з переважно мусульманським районом Синьцзян - уйгурським автономним районом і є дані, що в минулому до талібів приєдналися кілька сотень радикальних уйгурів. Китайські силовики протягом багатьох років найжорстокішими репресіями відповідали на прагнення уйгурів до незалежності.

Співзасновник Талібану Абдул Гані Барадар і глава МЗС КНР Ван І

Співзасновник "Талібану" Абдул Гані Барадар і глава МЗС КНР Ван І

При цьому, розраховують в Пекіні, інвестиції Китаю в Афганістан, будуть настільки великими, що таліби, ймовірно, змиряться з недолею уйгурських братів по вірі.

США

Адміністрація президента Джо Байдена досі не представила нову стратегію щодо Афганістану. При цьому Білий дім поки ніяк не реагує на прагнення талібів до налагодження відносин.

Водночас Вашингтон, як і Брюссель, побоюється, що терористичні організації можуть вкоренитися на території Афганістану і звідти безперешкодно планувати та координувати атаки на західний світ. Нині США, схоже, насамперед зайняті переосмисленням своїх відносин із Пакистаном, який у Вашингтоні досі вважається стратегічним партнером.

Пакистан

Не секрет, що пакистанська розвідка ISI вже давно підтримує талібів. Прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан привітав захоплення влади ісламістами в Кабулі, назвавши його звільненням Афганістану. Вже під час першого правління талібів з 1996 до 2001 року Пакистан разом із Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ) офіційно визнали "ісламський халіфат Афганістан".

З іншого боку, Ісламабад не хоче надалі приймати біженців з Афганістану, які шукають порятунку від талібів. На сьогодні в Пакистані вже живуть 1,5 мільйона афганців.

Туреччина

Загальмувати потік біженців з Афганістану прагне й Туреччина. Ця країна, щоправда, вважається трампліном в ЄС для багатьох афганців, але Анкара побоюється, що частина мігрантів можуть осісти й у Туреччині. Влада вже почала будівництво прикордонного муру на кордоні з Іраном.

Турецький мур на кордоні з Іраном

Туреччина зводить мур на кордоні з Іраном

При цьому Анкара намагається налагодити відносини з талібами й дипломатичним шляхом. Нова влада вже запропонувала Туреччині стати оператором міжнародного аеропорту в Кабулі.

Катар

Емірат у Перській затоці не є ні країною, куди прагнуть біженці, ні ціллю потенційних терористичних атак ісламістів. Але йому подобається роль посередника. Керівництво держави підтримує зв'язки з ісламістським рухом "Брати-мусульмани" і Палестинською терористичною організацією ХАМАС.

З 2013 року в Досі був розташований політичний офіс "Талібану". Водночас в Катарі розташована одна з найбільших військових баз США на Близькому Сході. Багато спостерігачів сподіваються, що Доха зможе мати стримувальний вплив на талібів.

Дивитись відео 01:40

Загроза смерті через спорт: чому афганська атлетка втекла до Туреччини (02.09.2021) 

DW.COM