1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чого очікувати від президентки Молдови Санду

Юлія Семенова
16 листопада 2020 р.

Опитані DW експерти вважають, що нова президентка Молдови Майя Санду проводитиме прагматичну зовнішню політику, орієнтовану на Захід, і не розраховують на швидке розв'язання проблеми Придністров'я.

https://p.dw.com/p/3lNIg
Майя Санду - наступна президентка Молдови
Майя Санду - наступна президентка МолдовиФото: Evgeny Odinokov/dpa/picture alliance

У Молдові вперше в історії країни президентську посаду обійме жінка. Лідерка правої партії "Дія і справедливість" (Partidul "Actiunea si Solidaritate" - PAS) Майя Санду перемогла в другому турі виборів глави держави, який відбувся в неділю, 15 листопада. За попередніми даними ЦВК, Санду набрала 57,75 відсотка голосів виборців, а її конкурент, чинний президент і неформальний лідер соціалістів Ігор Додон - 42,25 відсотка.

У другому турі, за законом, порогу явки немає, проте на виборчі дільниці в країні і за кордоном прийшли майже 53 відсотки громадян (1,633 мільйона осіб), які мають право голосу. Як зауважують у ЦВК, явка за межами Молдови була найвищою за всю історію: участь у голосуванні взяли понад 260 тисяч виборців. На цих дільницях Санду набрала 92,94 відсотка голосів, Додон - 7,06 відсотка.

Про те, якого політичного курсу дотримуватиметься президентка Санду, DW розпитала аналітиків.

Санду обіцяє стати "президенткою для всіх"

Майя Санду приймає вітання. На пресконференції в Кишиневі 16 листопада вона пообіцяла стати "президенткою для всіх", повідомивши, що пріоритетами в її роботі будуть боротьба з корупцією, допомога бізнесу і тим, хто найбільше постраждав від економічної кризи, викликаної пандемією. "Я хочу, щоб Молдову перестали асоціювати з бідністю, корупцією та еміграцією", - підкреслила Санду. І додала, що готова співпрацювати з усіма країнами заради блага її власної.

На одній з виборчих дільниць у Молдові
На одній з виборчих дільниць у МолдовіФото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance

На думку колишнього заступника міністра закордонних справ Молдови, політичного аналітика Валерія Осталепа, "після довгих і порожніх розмов про стратегічні й прагматичні відносини із зарубіжними країнами, зокрема з Росією, на подив усім саме Санду може показати, що таке прагматичність". В інтерв'ю DW Осталеп висловив думку, що Санду зробила потрібні висновки з гіркого досвіду її прем'єрства, і "тепер намагатиметься тримати рівновагу в суспільстві і вести зважену зовнішню політику".

Майя Санду обіймала посаду прем'єр-міністра Молдови з 8 червня до 12 листопада 2019 року, коли парламентська більшість оголосила вотум недовіри її уряду. Причиною стало те, що уряд взяв на себе відповідальність за внесення поправок в закон "Про прокуратуру", які передбачали висунення прем'єром кандидатів на посаду генпрокурора.

Читайте також: Майя Санду в Берліні: про що запитували нову прем'єрку Молдови

"Придністров'ю вигідні такі політики"

Політичний аналітик Корнелій Чуря впевнений, що з приходом Санду зовнішня політика Молдови буде орієнтована на Захід ("тим більше після приходу до влади в США Байдена"), а "на теплі відносини з Росією розраховувати не дуже доводиться, навіть попри те, що Путін привітав її одним з перших". На думку експерта, Санду - з тієї ж плеяди політиків, що Зеленський в Україні, Йоханіс у Румунії, Пашинян у Вірменії, а "їх Кремль не дуже любить".

Прем'єрка Молдови у Києві заговорила українською: хто ще? (12.07.2019)

Однак, ймовірно, Санду вестиме якісь переговори з Москвою, прогнозує Чуря. І "якщо їй запропонують певні правила гри, на які вона погодиться", то, вказав аналітик в інтерв'ю DW, відносини з РФ справді можуть потеплішати. "Правила гри" можуть бути пов'язані, наприклад, з придністровським врегулюванням, продовжує Чуря, але "навряд чи Санду з ними погодиться". Росія проти виведення з регіону залишків 14-ї армії, Санду ж наполягає на виведенні російського військового контингенту з території країни.

"Зрозуміло, що при таких вимогах зближення з Придністров'ям бути не може", - вважає Чуря. Максимум, що можливо - періодичні зустрічі з лідером регіону Вадимом Красносельським на нейтральних майданчиках. Взагалі ж, за оцінкою експерта, Придністров'ю вигідно, коли в Молдові правлять політики правого спрямування: "Це дає можливість Тирасполю проштовхувати ідею незалежності".

Читайте також: Криза у Молдові: п'ять держав ЄС підтримали парламент країни

Додон готовий оскаржити результати

Вранці 16 листопада Майю Санду привітали президенти Росії Володимир Путін, Румунії Клаус Йоханніс, України Володимир Зеленський. Привітав її і чинний президент Молдови Ігор Додон, але, за його висловом, "попередньо".

Ігор Додон
Ігор ДодонФото: Roveliu Buga/AP/dpa/picture alliance

Виступаючи на брифінгу в Кишиневі 16 листопада, він повідомив про намір оскаржити результати виборів у суді, оскільки "була зафіксована безпрецедентна в історії кількість порушень", пов'язаних у тому числі з організованим підвезенням і підкупом виборців за кордоном і "прямим втручанням у вибори з боку європейських лідерів". Так, наприклад, вказав Додон, напередодні другого туру виборів у Молдові, 10 листопада, на пресконференції в Бухаресті президент Румунії Йоханніс висловив пряму підтримку Санду, заявивши, що голос за неї - "це голос за незворотну демократичну еволюцію" країни.

Перераховуючи порушення, Додон також згадав блокування доступу на виборчі дільниці для громадян Молдови, які проживають на території Придністров'я. 15 листопада в районі села Варниця, яке входить до складу придністровського міста Бендери, але перебуває під юрисдикцією Кишинева, ветерани військового конфлікту на Дністрі, який відбувся 1992 року, намагалися закрити людям доступ на виборчу дільницю, через що виникали бійки. Знадобилося втручання поліції, щоб громадяни могли реалізувати своє право голосу. Придністровці традиційно голосують за проросійські сили, в цьому регіоні Додон набрав у другому турі більше 85 відсотків голосів.

Чинний президент пообіцяв не виводити своїх прихильників на вулиці, а скористатися "всіма законними методами для опротестування результатів виборів". Згідно із законом, інавгурація нового глави держави може відбутися після 23 грудня, коли закінчиться мандат Ігоря Додона.