Майя Санду в Берліні: про що питали нову прем'єрку Молдови

На тлі політичних інтриг навколо виборів нового голови Єврокомісії - цей пост посіла колишня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) - і термінового пошуку наступника/наступниці на її попередню посаду, перший офіційний візит до Берлінанової прем'єрки Молдови Майї Санду у вівторок, 16 липня, залишився майже непоміченим.

Та й стежать за подіями в маленькій східноєвропейській країні в Німеччині хіба що фахівці вузького профілю. На запрошення Фонду імені Конрада Аденауера послухати виступ Санду ввечері в день візиту і поставити їй запитання відгукнулося всього осіб 30-40. Але це не завадило Санду розповісти про те, що цікавило політиків, журналістів і експертів.

Як Плахотнюк узурпував владу

"Ми вже майже 30 років намагаємося побудувати в Республіці Молдова демократичну державу, але треба визнати, що поки не досягли на цьому шляху помітних успіхів, - сказала прем'єр-міністерка. - Брак сильних і незалежних державних інститутів і дозволив олігархові (Владу. - Ред.) Плахотнюку фактично узурпувати владу в країні".

Майя Санду спочатку дала короткий огляд подій, викликаних політичною кризою, що вибухнула в країні після парламентських виборів в лютому цього року, а потім відповіла на запитання із зали. Частина стосувалася створення нової урядової коаліції в Молдові.

Наскільки стабільна коаліція в Кишиневі

Санду визнала, що створення коаліції в складі проросійських соціалістів і проєвропейського блоку ACUM було вимушеним і єдино можливим кроком, а ідеологічні протиріччя між обома політичними силами зберігаються. По суті справи, єдиний спільний знаменник коаліції - це фігура тепер уже олігарха-втікача Плахотнюка.

"Ми пішли на такий ризик, тому що хочемо звільнити країну від його режиму", - пояснила Санду, але зазначила при цьому, що в урядовій програмі як пріоритетні зазначені реформи, що дозволяють наблизити Молдову до Європейського Союзу.

Крім "деолігархізації", учасників урядової коаліції в Молдові об'єднує прагнення створити дієві інститути правової держави. "Час покаже, наскільки далеко ми зможемо спільно просунутися цим шляхом", - відповіла Санду на питання із зали.

Кишинів і Київ - стратегічні партнери?

У четвер, 11 липня, Майя Санду зустрічалася в Києві з новим українським президентом Володимиром Зеленським. Молдову й Україну вона назвала "стратегічним партнерами" в тому, що стосується забезпечення безпеки в цьому регіоні.

Крім того, розповіла Санду, вона попросила Зеленського надати допомогу в припиненні потоків контрабанди та ліквідації корупційних схем, які виводять величезні суми в "чорну діру". "Чорною дірою" вона називаєПридністров'я. "Якщо вдасться зменшити нелегальні доходи Тирасполя, - вважає прем'єр-міністерка Молдови, - то можуть з'явитися можливості для політичного діалогу з Тирасполем і перспективи політичного розв'язання цього конфлікту".

Що дала Молдові асоціація з ЄС

Підписана в 2016 році угода про асоціацію Молдови з ЄС, що передбачає і її приєднання до європейської зоні безмитної торгівлі, Майя Санду називає "найважливішим для нас документом".

Але водночас Кишинів, запевнила вона, хоче і хороших відносин з Росією, покращувати торговельно-економічні зв'язки з нею. "Для нас вести розмови на цю тему простіше, - додала прем'єр-міністерка, - ніж Україні".

Угода з ЄС про асоціацію та безмитну торгівлю створила Молдові й деякі проблеми, зауважила Санду, оскільки позбавила можливості експортувати в Росію окремі товари. В даний час 68 відсотків експорту з Молдови, за її даними, йде в країни ЄС і тільки 8 відсотків - до Росії.

Куди подівся мільярд доларів з банків Молдови

У 2013-2014 роках з банківської системи Молдови було нелегально виведено, тобто фактично викрадено, мільярд доларів. За оцінкою Санду, це п'ята частина сумарного ВВП країни. Поки що жодного цента з цих грошей повернути не вдалося. Тож прем'єр-міністерка просить допомоги в країн Євросоюзу.

За її словами, викрадені гроші пішли і в країни ЄС. У Латвію, зокрема, близько 400 мільйонів доларів. Але того латвійського банку, на рахунках якого вони опинилися, нарікає вона, тепер уже немає, тож жодної можливості повернути гроші немає. Але, додала Санду, частина грошей була переведена також до Великобританії, а 15 мільйонів - в Німеччину. Тож цими справами, зазначила вона, мають займатися, відповідно, британські та німецькі правоохоронні органи.

Наскільки реальне об'єднання Молдови з Румунією

За словами Санду, значна частина жителів Молдови - за опитуваннями, близько 25 відсотків і навіть більше - виступають за возз'єднання з Румунією і навіть вимагають цього. Є й партії, що діють в цьому напрямку, запевняючи, що тільки об'єднання з Румунією може кардинальним чином поліпшити ситуацію в Молдові.

"Але ми розуміємо, що ухвалювати рішення щодо цього мають не політичні партії, а все населення країни шляхом референдуму", - сказала вона.