Зеленський у Берліні: сигнал Путіну та прохання Мерца

Володимир Зеленський - частий гість у Берліні, але нинішній візит президента України є особливим. Не лише тому, що у вівторок, 14 квітня, канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) зустрічав Зеленського, який прилетів гелікоптером, із військовими почестями - так буває не завжди. Німеччина та Україна вперше за понад 20 років провели міжурядові консультації. Біля червоної доріжки перед входом до відомства канцлера вишикувалися не лише почесна варта та оркестр Бундесверу, а й члени урядів обох країн. Відновити престижний формат, коли міністри двох держав проводять спільні засідання, рік тому запропонував канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Перше з них мало відбутися до кінця 2025 року. З чим пов'язана затримка - невідомо, але нові терміни виявилися вдалими.

Про що домовилися Мерц і Зеленський у Берліні

Президент України прибув до столиці Німеччини через два дні після парламентських виборів в Угорщині, на яких зазнала поразки партія прем'єр-міністра Віктора Орбана. Тепер Київ і Берлін сподіваються, що блокування Будапештом кредиту Євросоюзу для України в розмірі 90 мільярдів євро вдасться швидко зняти, а новий пакет санкцій проти Росії у зв'язку з її війною проти України буде ухвалений. Схоже, це питання тижнів. До кінця квітня Київ планує частково запустити пошкоджений після російського обстрілу в січні нафтопровід "Дружба", розповів на спільній пресконференції у відомстві канцлера Володимир Зеленський. Це була головна формальна вимога прем'єра Орбана, що йде у відставку після поразки його партії на парламентських виборах. 

Оскільки питання вкрай необхідного для Києва зовнішнього фінансування, вочевидь, вирішене, делегації Німеччини та України зосередилися на двосторонній співпраці. Консультації були відносно нетривалими - загалом кілька годин, - але результативними. Мерц чітко дав зрозуміти, що виведення "стратегічного партнерства" на новий формальний рівень є його ініціативою. Канцлеру було що сказати: його вступне слово було незвично довгим - близько 12 хвилин, удвічі довше, ніж виступ гостя з Києва.

Мерц назвав консультації важливим сигналом і нагадав, що Німеччина стала для України "найважливішим двостороннім партнером". Було підписано кілька угод, зокрема на рівні міністрів оборони - про обмін цифровими даними бойових дій. Німеччина явно хотіла б активніше використовувати український досвід ведення сучасної війни. Детальніше про це продовжать говорити міністри оборони - Борис Пісторіус (Boris Pistorius) та його український колега Михайло Федоров, який залишатиметься в Берліні до середи, 15 квітня.

Київ і Берлін готують угоду щодо безпілотників

Президент України також озвучив нову ініціативу - двосторонню угоду щодо БПЛА. Подробиць він не навів, але дав зрозуміти, що йдеться не лише про закупівлю дронів для України та спільне виробництво, яке цього року розпочалося на території Німеччини. 

Деякі безпілотники, а також наземна безпілотна система на гусеничному ходу, яку можна використовувати для розвідки та транспортування поранених і боєприпасів, були виставлені в холі відомства канцлера. Більшість зразків - спільні проєкти. Баварська компанія Quantum Systems у день візиту української делегації оголосила про створення ще двох спільних підприємств. Одне з них займатиметься наземними безпілотниками. 

Україна, за словами Володимира Зеленського, пропонує Німеччині широку угоду, яка, ймовірно, може включати й ноу-хау боротьби з БПЛА. Щось схоже Україна нещодавно пропонувала країнам Перської затоки, хоча президент України підкреслив, що Німеччина - окремий випадок. Можна припустити, що майбутня угода може включати й морські дрони, у розробці яких Київ став одним із світових лідерів.

Питання закінчення війни РФ залишається відкритим

Серед інших берлінських домовленостей - проведення перехресних років культури в Україні та Німеччині у 2027 і 2028 роках. Ці слова канцлера здалися журналістам незвичними й прозвучали наче відлуння далекого мирного минулого. Очевидно, відчувши це, Фрідріх Мерц зазначив, що культурний обмін не припиняється навіть під час війни, і наголосив, що кількість міст-побратимів між Україною та Німеччиною від початку повномасштабного російського вторгнення зросла втричі.

Небагато нового прозвучало в головному питанні на німецько-українських зустрічах останніх років - щодо завершення війни РФ проти України. Росія продовжує бойові дії, переговори про умови їхнього завершення фактично призупинені на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану. Берлін і Київ сподіваються на їх відновлення; канцлер пообіцяв порушувати це питання на зустрічах з американською стороною. Він також розцінив новий формат відносин із Києвом як сигнал президенту Росії Володимиру Путіну про те, що підтримка не зменшиться, а Росія не може виграти війну. Президент Зеленський звинуватив РФ у блокуванні участі європейців у переговорах. 

Нових заяв не пролунало й щодо питання вступу України до ЄС. Канцлер знову дав зрозуміти, що цей процес не буде таким швидким, як хотілося б Києву. Він нагадав про необхідність боротьби з корупцією як умову вступу до Євросоюзу. Водночас він відкинув ідею "членства другого сорту". Про це ж заявив і президент України, який наголосив, що Україні не потрібне "полегшене членство ані в ЄС, ані в НАТО".

Чи обмежить Україна виїзд з країни для молодих чоловіків?

Зрештою, було порушене й чутливе у двосторонніх відносинах питання молодих українських чоловіків. Канцлер Мерц раніше неодноразово закликав Україну обмежити потік молодих українців, які з серпня 2025 року почали виїжджати до Європи, зокрема й до Німеччини. Тоді були скасовані обмеження для осіб віком від 18 до 22 років, тобто тих, хто ще не підлягає мобілізації. Берлін вважає, що чоловіки потрібні для захисту України, а тому підтримує зусилля Києва зі скорочення кількості тих, хто виїжджає з країни. Канцлер повторив своє звернення у м'якшій формі, проте без змін по суті: "Нам потрібен швидкий відчутний прогрес".

Президент Зеленський у Берліні чи не вперше публічно відповів на це питання і закликав до диференціації: "Це різні молоді люди". Ті, хто не підпадає під мобілізацію за віком, можуть і надалі виїжджати, дав зрозуміти глава української держави. Стосовно ж можливих порушників українського законодавства Володимир Зеленський вважає, що цим мають займатися "відповідні служби". Як саме - він не уточнив. Відповідаючи на це запитання, президент України був емоційнішим, ніж упродовж усієї пресконференції. Він говорив про справедливість, про те, що українським військовим потрібна заміна, а також про необхідність відпусток і зустрічей із родинами.

Зазвичай міжурядові консультації проводяться раз на рік по черзі в обох країнах. Виступаючи в Берліні, президент Зеленський сказав, що хотів би провести наступну зустріч у Києві.