Президент Литви про санкції проти Кремля й підтримку білоруської опозиції | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.02.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Президент Литви про санкції проти Кремля й підтримку білоруської опозиції

В ексклюзивному інтерв'ю DW президент Литви Гітанас Науседа розповів, які санкції проти Кремля можуть бути ефективними, а також про підтримку опозиції в Білорусі та стратегію НАТО за президента США Байдена.

Гітанас Науседа і Костянтин Еггерт під час інтерв'ю

Гітанас Науседа і Костянтин Еггерт під час інтерв'ю

Литва після початку протестів у Білорусі почала відігравати важливу роль у політиці ЄС. Країна однією з перших запропонувала запровадити санкції проти Олександра Лукашенка й низки білоруських чиновників, заявила про готовність надати притулок білорусам. В ексклюзивному інтерв'ю Костянтинові Еггерту литовський президент Гітанас Науседа відповів на запитання про подальшу підтримку білоруського громадянського суспільства, можливу ​​стратегію НАТО в період президентства Джо Байдена і про санкції Євросоюзу щодо сусідньої з Литвою Росії у відповідь на отруєння Олексія Навального і на тлі заяв голови російського МЗС Сергія Лаврова про можливий розрив дипломатичних відносин з ЄС.

Костянтин Еггерт: Нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія буде готова розірвати відносини з ЄС в разі, якщо Євросоюз запровадить санкції, які завдадуть шкоди російській економіці. Ви не вважаєте, що ЄС першим повинен припинити співпрацю з Росією?

Президент Литви Гітанас Науседа

Президент Литви Гітанас Науседа

Гітанас Науседа: Наша політика повинна ґрунтуватися на цінностях, важливих для Євросоюзу: права людини, верховенство закону. І ми не можемо миритися з тим, що відбувається. Йдеться про отруєння Навального, про те, що в цій країні (Росії - Ред.) переслідують його та інших лідерів опозиції.

Я згоден з тим, що потрібно запровадити санкції з боку Євросоюзу. Якщо виникне ситуація, у якій усі побачать, що Росія - це загроза сусідам і регіону, ми зможемо знайти спільне рішення й ввести санкції в разі необхідності. Я сподіваюся на поліпшення наших відносин. Але, звичайно, ми не можемо заплющити очі та сказати, що в 2014 році в Україні нічого не відбувалося, що в Білорусі нічого не відбувається, що Росія в цьому не бере участь. Ми не можемо ігнорувати ці факти. Вважаю, що для ЄС важливо мати чітку стратегію відносин з Росією. Іноді ми вживаємо разових заходів без послідовної стратегії.

Які санкції Ви хотіли б бачити щодо Кремля?

Це повинні бути персональні санкції щодо суб'єктів, пов'язаних з репресіями проти опозиції, як у випадку з Білоруссю. І, звичайно, ми повинні включити в цей спектр санкцій проєкт "Північний потік - 2", тому що це, можливо, єдині обмежувальні заходи, які були б болючі для російського режиму.

Читайте також: Коментар: Заклики зупинити "Північний потік - 2" допомагають Путіну

Вам не здається, що Німеччині слід призупинити цей проєкт?

Ми очікуємо, що наші німецькі друзі порушать цю тему, але розуміємо, що цей проєкт уже перебуває в стадії реалізації. Але санкції працюють, і я думаю, що ті обмежувальні заходи, котрі запровадили щодо Росії з 2014 року, впливають на російську економіку, вони були болючими. Тож, може бути, це і є причина, через яку російська влада так нервує останнім часом.

Деякий час тому глава європейської дипломатії Жозеп Боррель приїхав до Москви , де Кремль його відверто принизив. У день його візиту з Москви вигнали трьох європейських дипломатів. Яким чином можна пом'якшити наслідки цієї ситуації, адже те, що сталося, вважають дипломатичною катастрофою для ЄС?

Думаю, що в таких випадках ми повинні набагато ретельніше готуватися до подібних візитів. У мене виникло враження, що він (візит Борреля в Москву - Ред.) не обговорювався комплексно: з партнерами, з колегами, а саме рішення не зовсім ґрунтувалося на ситуації, на фактах і просто було непідготовленим і провалилося. Я можу визнати, що це був провал.

Литва надала притулок досить багатьом опозиційним діячам з Білорусі та підтримала продемократичний рух у країні. Що ще, на ваш погляд, Вільнюс міг би зробити для Білорусі, її продемократичного руху?

Від початку кризи в Білорусі ми представили план її мирного вирішення, що складається з трьох ключових елементів: звільнити всіх затриманих, припинити переслідування людей, налагодити діалог з громадянським суспільством. Але режим Лукашенка не був готовий прийняти ці умови. Замість цього він почав діалог з Росією. І, звичайно, за таких умов можливості для розв'язання кризи вкрай обмежені. Зараз ідеться про санкції, і деякі з них вже запроваджено на національному рівні та на рівні Європейського Союзу. Ми також ввели додаткові санкції разом з нашими сусідами, Латвією та Естонією.

Але зараз влада (в Мінську - Ред.) намагається посилити свої позиції. Ми бачили ці Всебілоруські народні збори. Вони були організовані, ймовірно, для того, щоб створити враження цивілізованого діалогу між народом і режимом. Але я не думаю, що це ефективно. Ми повинні говорити з громадянським суспільством Білорусі, спробувати створити для нього якусь перспективу і забезпечити план на період після правління Лукашенка. Вже є проєкт програми, який підготувала Єврокомісія. Йдеться про полегшення торгівлі Білорусі з ЄС, доступ до його фінансових ресурсів, безвізовий туристичний режим і, звичайно, підтримку громадянського суспільства.

Безвізовий режим для громадян Білорусі, як у випадку з Грузією, Україною і Молдовою?

Так, схожий. Думаю, у нас буде можливість обговорити пізніше цей план на рівні Європейського Союзу, щоб ми могли почати діяти. Але, звичайно, в першу чергу, ми повинні говорити про права громадянського суспільства в Білорусі, які вкрали. Право на вільні і справедливі вибори в Білорусі, де народ має право обирати лідера і розставляти свої пріоритети.

Читайте також: Поліція Литви в шоці: як білоруси оскаржують в ЄС катування на батьківщині

Лукашенко на Всебілоруських народних зборах сказав, що наступного року в Білорусі відбудеться референдум за новою конституцією. Ви вірите, що це що-небудь змінить?

Думаю, що це спроба виграти час і організувати керовану передачу влади. Але я дуже сумніваюся, що це призведе до вільних виборів у Білорусі. Неважливо, хто буде там наступним лідером. Головне, щоб це було рішення народу. Може, цей лідер буде розвивати відносини з Росією, може, з Євросоюзом, це не має значення. Найголовніше - це свобода волі й волевиявлення білоруського народу. Я думаю, що люди в XXI столітті заслуговують на право обирати, кого вони хочуть. Мене турбують наміри Росії проковтнути Білорусь як незалежну державу.

Зовсім незабаром, ймовірно, в березні, відбудеться саміт НАТО, на якому вперше Альянсу представлять нового президента США Джо Байдена і його адміністрацію. Як Ви думаєте, яку роль можуть відіграти Сполучені Штати за нових умов - з Кремлем, що посилює свою політику, з продемократичним рухом в Білорусі? Що б Ви порекомендували адміністрації США?

Я не хочу гадати. Подивимося, якою буде позиція нової адміністрації Сполучених Штатів. Але я справді сподіваюсь, що вона ґрунтуватиметься на базових цінностях. Пан Байден особисто обізнаний із безпековою ситуацією в регіоні Балтійського моря, і ми дуже сподіваємося, що він буде приділяти увагу питанням безпеки тут і в Польщі, і, звичайно, в тому числі, всім цим факторам, які виникають навколо білоруського питання і поведінки Росії. Тому я думаю, що на цьому саміті дуже чітко визначать пріоритети, і вони будуть вигідні для безпеки східноєвропейських країн.