Костянтин Єлісєєв: Військова авантюра в Україні має дорого обійтися Путіну | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.04.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Костянтин Єлісєєв: Військова авантюра в Україні має дорого обійтися Путіну

На тлі військової ескалації на російсько-українському кордоні DW поговорила з українським дипломатом, експредставником Києва при ЄС та соратником експрезидента Петра Порошенка Костянтином Єлісєєвим.

Заявлені маневри російської армії

Заявлені маневри російської армії, 6 квітня 2021 року

Додаткові російські війська вздовж її кордону з Україною та в анексованому Криму, а також активізація бойових дій між українськими військовими та проросійськими сепаратистами на Донбасі спонукають Київ шукати підтримки західних союзників. США, ЄС, Німеччина та Франція поки що обмежуються закликами до деескалації. Про те, наскільки високою є загроза загострення російсько-українського конфлікту, що Київ може протиставити Москві та якої підтримки очікують від Заходу, DW поспілкувалася з українським дипломатом Костянтином Єлісєєвим. З 2010 по 2015 рік він очолював представництво України при ЄС та був головним переговірником від Києва у процесі підготовки угоди про асоціацію Україна-ЄС. За президентства Петра Порошенка Єлісєєв на посаді заступника голови адміністрації президента опікувався зовнішньополітичними питаннями. Після поразки Порошенка на виборах 2019 року Володимиру Зеленському та його партії "Слуга народу" Єлісєєв залишився в команді експрезидента, яка перейшла в опозицію. 

DW: Пане Єлісєєв, Росія стягує додаткові війська до кордону з Україною, на Донбасі відбувається дедалі більше порушень припинення вогню, є нові жертви. Як Ви розцінюєте загрозу загострення конфлікту?

Костянтин Єлісєєв

Костянтин Єлісєєв (архівне фото)

Костянтин Єлісєєв: Ця ескалація нам лише нагадала, що ми надалі живемо в умовах війни з Російською Федерацією, яка триває сім років. Важко прогнозувати, що буде далі, адже російського президента (Володимира - Ред.) Путіна важко прорахувати. Лише він може дати відповідь на це питання. Але, на мій погляд, зараз якраз усе робиться для того, щоб не відбулося нового, більш потужного вторгнення на територію України. Зараз для цього вживають усіх можливих потужних заходів. Дуже добре, що в гру активно вступила американська дипломатія, яка розуміє, що зупинити Путіна можна лише спільними зусиллями потужної міжнародної коаліції.

Яку мету, на Вашу думку, має Росія, збільшуючи численність військ на кордоні з Україною?

Справжня мета Путіна - окупувати всю Україну, загнати її у сферу російського впливу. Нинішня ситуація пов'язана з розвитком як на глобальному і регіональному рівні, так і з внутрішньополітичним розвитком у Росії. У США прийшла до влади команда на чолі з президентом Джо Байденом, який одразу оголосив, що його країна знову "у грі" та дав характеристику російському президенту Путіну як "вбивці". Він задав тон та одразу вказав Росії на її місце як агресора. Звичайно, це викликало реакцію Путіна у відповідь. Він одразу вирішив піднімати ставки, в такий спосіб запрошуючи США до певних deals (домовленостей. - Ред.).

Читайте також: "Шквал активності" в НАТО і ЄС через війська РФ біля України: які результати?

Крім того, Путін намагається використати ситуацію, яка складається в Європі. Усі європейські країни зараз опікуються боротьбою з COVID-19, на це виділяються великі фінансові та політичні ресурси. Також два наші ключові партнери - Німеччина та Франція - готуються до виборів (парламентських та президентських відповідно. - Ред.). Путін розуміє, що їм потрібно принаймні тимчасово показати історію успіху. А історія успіху - це те, що в центрі Європи немає гарячої фази війни. У такий спосіб Путін намагається спонукати наших партнерів, аби вони тиснули на Україну, а Україна пішла на поступки у виконанні мінських домовленостей. Внутрішньополітична складова пов'язана з майбутніми парламентськими виборами в Росії (запланованими на вересень 2021 року. - Ред.). Путіну потрібно мобілізувати електорат на підтримку свого режиму, особливо за умов, коли йому немає що показати в плані здобутків за останні роки, оскільки рівень економіки та соціальні стандарти падають.

Українська влада заявляє про готовність українських військових дати відсіч у разі нападу Росії. Наскільки це відповідає дійсності, на Ваш погляд? Наскільки добре оснащеним є українське військо?

Безумовно, Путін має розуміти, що ціна його військової авантюри буде дуже високою. Я вважаю, що і далі потрібно показувати, що будь-яке нове вторгнення матиме високу, якщо не фатальну ціну для путінського режиму. Сьогодні Україна набагато потужніша і міцніша, ніж це було в 2014 році. Звичайно, хочеться, аби Україна запобігла негативному сценарію (вторгненню Росії. - Ред.), і тому ми повинні закликати наших партнерів - Євросоюз і Сполучені Штати - щоб вони також чітко окреслили і назвали ту ціну, яку він (президент Росії. - Ред.) заплатить за свою військову авантюру. Я б назвав це превентивними санкціями, про які мають оголосити наші міжнародні партнери, і ці санкції мають бути пекельними для Путіна, аби він розумів, що за цю авантюру буде розплата.

Я думаю, що тільки завдяки нашій армії, українському народу і потужній проукраїнській коаліції ми зможемо дати рішучу відсіч російській агресії. Ми також маємо поставити собі питання: що Україна зробила, аби не було такої ескалації? Останні майже два роки Україна весь час займалася умиротворенням агресора, намагалася подивитися в очі Путіна, якось витягнути його до діалогу, досягти з ним домовленостей про мир. Влада займалася миротворчим спамом, висувала купу ідей і щодо роботи тристоронньої контактної групи (ТКГ з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. - Ред.), і щодо якихось консультативних рад, і нових планів дій. Усе це призвело до того, що ми своїми руками завели переговорний процес у глухий кут. Останні місяці ані ТКГ, ані "нормандський формат" (за участі України, Росії, Німеччини та Франції. - Ред.), по суті, не працюють. Усе це створило негативне тло і призвело до того, що Путін вирішив загострювати ситуацію.

Президент США Джо Байден запропонував Путіну зустрітися на нейтральній території. У ЗМІ Ви висловлювали припущення, що Росія до цієї зустрічі спробує знайти дедалі більше предметів "дипломатичних торгів" щодо України. Що це може бути?

Мета Путіна - затягнути, зокрема, Сполучені Штати у геополітичну гру, створити певний кошик, у який кинути проблеми Лівії, Ірану, Сирії та Україну, та із цим намагатися вести торги. Але нам треба робити все можливе, щоб Україна не була об'єктом політики наддержав, а стала активним гравцем, суб'єктом. Саме тому і я, і загалом патріотичні сили дуже чутливо реагують на будь-які контакти, які відбуваються між великими країнами без участі України. На жаль, це відбувається за мовчазної згоди української влади. Конкретний приклад - те, що відбувається інтенсивний контакт у тристоронньому форматі між Макроном, Меркель та Путіним. Путін із Меркель окремо говорить. Ми маємо чітко висловлювати свою позицію і не допускати, щоб про нас говорили без нас.

Які козирі Україна має в своїх руках? Завдяки чому вона може цього добитися?

Наш ключовий козир полягає в тому, що сьогодні майбутнє безпеки, стабільності та процвітання Європи вирішується в Україні. І не вирішивши в адекватний та оптимальний спосіб питання, пов'язане з відсіччю російської агресії та відновленням суверенітету та територіальної цілісності України, не можна говорити про те, що є стабільний мир в Європі. Саме виходячи з цього ми маємо нав'язувати свою гру і пропонувати міжнародній спільноті, аби вона діяла більш стратегічно, якщо хоче встановити в Україні стабільний мир. Звичайно, це вимагатиме сміливих рішень. Тут ідеться і про перспективу членства в НАТО, і чітку європейську перспективу, і припинення певних геополітичних проєктів на кшталт "Північного потоку - 2", і потужну підтримку в сфері військово-технологічного співробітництва. Але, звичайно, найпотужніше, що для нас дуже важливо, - це посилювати режим санкцій. Я вважаю, що міжнародна спільнота зараз має запровадити санкції проти Росії за ескалацію вздовж українських кордонів, а також запровадити превентивні санкції, про які я говорив раніше.

Президент України Володимир Зеленський з українськими військовими на Донбасі

На тлі ескалації на Донбасі президент України Володимир Зеленський відвідав позиції українських військ

Якщо порівнювати реакцію Заходу на загрозу з боку Росії зараз та реакцію під час гарячої фази конфлікту в 2014-2015 роках, яку Ви бачите відмінність?

Звичайно, відмінність є. У 2014 році, коли відбувалася анексія Росією Криму та втручання на Сході України, міжнародна спільнота все це проспала. Санкції були запроваджені лише за кілька місяців після того, як Кремль почав убивати українців. Звичайно, це стало добрим уроком для наших партнерів, аби не спати і не проґавити. Крім того, нині для нас позитив - те, що в Сполучених Штатах президентом було обрано Байдена, людину, яка не в теорії знає, що таке російська загроза, хто такий містер Путін і яке значення Україна має для стабільності в Європі та світі. Саме тому ми бачимо, що роль лідера в цій ситуації відіграють Сполучені Штати.

Ви розчаровані поточним рівнем підтримки?

Я певною мірою розчарований досить беззубою реакцією наших європейських партнерів. Звичайно, ми дякуємо за те, що вони робили і роблять в контексті посилення стійкості України в контексті проведення внутрішніх реформ, але, на мій погляд, їхня реакція на нинішні події на кордонах мала би бути більш жорсткою і проактивною. Апогеєм цієї беззубої реакції стала спільна заява міністрів закордонних справ Німеччини та Франції, де вони закликали "обидві сторони" до стриманості. У цьому - слабкість позиції двох ключових країн ЄС, яка тільки посилила апетит Путіна до концентрації своїх військ на кордоні. Більше того, у їхній реакції немає жодного слова про посилення санкцій. Тому я вважаю, що ЄС має переглянути свою позицію і показати, що він потужна безпекова сила. Я думаю, що проблема в Євросоюзі - відсутність лідерства. На жаль, з відходом (відмовою від кандидатури на виборах до Буденстагу в 2021 році. - Ред.) канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) на сьогодні немає того лідера, який міг би стати двигуном і європейської інтеграції, і проактивної політики Євросоюзу. І це прекрасно розуміють у Москві. Крім того, я вважаю, що ми не задіяли активно механізм політико-безпекових консультацій з ЄС у рамках угоди про асоціацію, а цей механізм чітко прописаний - у разі загрози суверенітету та територіальної цілісності.