Китай, США та Ізраїль вступили у гонку лазерної зброї
18 травня 2026 р.
Днями уважні спостерігачі звернули увагу на дещо схоже на лазерну систему китайського виробництва, яку розмістили в аеропорту Дубая в Об'єднаних Арабських Еміратах. Лазери встановлені на транспортному засобі й призначені для збиття дронів. В ОАЕ вже перебуває лазерна система ізраїльського виробництва "Залізний промінь", яку Ізраїль, очевидно, позичив еміратцям, і, за додатковими наявними даними, ОАЕ також намагаються придбати лазерну зброю американського виробництва.
ОАЕ також уклали угоди з європейськими та американськими компаніями щодо спільної розробки власного лазерного озброєння. Наприкінці 2025 року певна транспортна компанія опублікувала фотографії військового обладнання, яке вона перевозила, і ненавмисно розкрила те, що ще одним покупцем лазерної зброї китайського виробництва може бути султанат Оман. До того ж, Катар, після ізраїльської атаки у вересні торік на його столицю, теж очевидно, вивчає можливість придбання елементів турецької системи протиповітряної оборони, відомої як "Стальний купол", яка також включає лазерне озброєння.
Тим часом у Саудівській Аравії військові також тестують лазерні системи зброї китайського виробництва. При цьому деякі оглядачі припускають, що саудівці купили аж вісім китайських установок "Silent Hunter" і, можливо, також планують купити лазерну зброю американського виробництва.
Зоряні війни. Є охочі?
Лазерна зброя - це може звучати як наукова фантастика, але війна в Ірані наблизила її до повсякденного використання в реальних конфліктах, каже колишній репортер з питань оборони, автор інфорозсилки Laser Wars Джаред Келлер. Нещодавно він написав, що протягом квітня та травня глобальна розробка лазерної зброї прискорилася в темпі, якого він раніше не бачив. "ОАЕ поволі стають найбільш активним у світі ринком лазерної зброї", - додав він, зазначивши, що зараз країна має два різні типи лазерних систем і закуповує третій. "Ми перебуваємо в точці, де сходяться разом кілька сил", щоб популяризувати лазерну зброю, сказав Келлер DW. "Одна - це технологічна зрілість".
Хоча американські військові вперше збили дрон лазером під час випробувань у 1973 році й відтоді цю технологію далі розвивали, сучасна лазерна зброя є меншою за габаритами та працює краще, пояснив Келлер.
Лазери є частиною групи, відомої як зброя спрямованої енергії, або DEW. У цій групі є високоенергетичні лазери з променем, що використовується для пошкодження або засліплення цілей. Група також включає те, що відомо як потужна мікрохвильова зброя, яка створює сплески мікрохвиль, що викликають внутрішні збої в цілях.
По-друге, продовжує Келлер, мова йде про поширення застосування бойових дронів. "Зростання безпілотної війни дронів ускладнює звичайну економіку бойових дій", - пояснює експерт.
Тобто, не рентабельно збивати дешевий дрон, який коштує лише сотні доларів, ракетами, які коштують сотні тисяч або навіть мільйони, нагадує Келлер. "Це неусталена крива витрат, особливо коли ці дрони можна швидко виробляти масово і так само швидко перетворювати на зброю, тоді як ракети вимагають багато часу і багато ресурсів для виробництва", - каже американський експерт із лазерної зброї. "В результаті, уряди по всьому світу намагаються знайти дешевші контрзаходи".
Наприклад, виробники високоенергетичної лазерної зброї часто кажуть, що кожен постріл коштує лише від 3 до 5 доларів США.
І, зрештою, війна в Ірані змінила попит на лазери. Хоча вони розробляються і в Україні для боротьби з російськими атаками дронів, і росіяни, очевидно, також мають власні напрацювання, - війна в Ірані - це перший випадок, коли американські військові, їхні союзники в Перській затоці та в Ізраїлі відбивали дрони саме в такий спосіб.
"Війна в Ірані справді продемонструвала нам, що війна з використанням дронів вже наблизилася до наших домівок", - каже Келлер, розповідаючи, що чільні посадові особи у сфері оборони США на березневій конференції заявили, що протягом наступних трьох років хочуть почати впроваджувати лазерну зброю у великих масштабах. "Будь-яка країна, яка стикається з неминучою загрозою з боку регіонального сусіда, захоче прискорити інтеграцію цих систем", - каже Келлер, пояснюючи ажіотаж довкола лазерів у державах Перської затоки.
Чи справді лазери ефективні проти дронів?
Однак лазери не є "срібною кулею" або "чудо-зброєю", каже він. Для країн Близького Сходу, які їх купують, така зброя буде найбільш корисною як частина більшої, багатошарової системи протиповітряної оборони, вважає Келлер. Це пов'язано з деякими недоліками, які притаманні лазерам.
Лазерні промені йдуть по прямій лінії, можуть використовуватися лише на певній відстані (наприклад, ізраїльські установки "Залізний промінь" покривають лише 10 кілометрів за раз) і, щоб бути ефективними, мають тримати ціль протягом певного часу. Те, що відомо як "час утримання цілі", може даватися важко, якщо ціллю є дрон, який швидко рухається. Промінь лазера також може розсіюватися або порушуватися вологістю, дощем, смогом, туманом, снігом, піском, пилом або морськими бризками. Високі температури на Близькому Сході також можуть зашкодить чутливим компонентам лазера, ускладнюючи експлуатацію, оскільки більше енергії має йти на охолодження. Саудівці, як повідомляється, скаржилися на деякі з цих проблем під час тестування своїх лазерів китайського виробництва.
Незважаючи на попередній ажіотаж, ізраїльський лазер "Залізний промінь" ще не був повню мірою застосований у ході війни з Іраном. Система збивала дрони, запущені ліванським угрупованням "Хезболла", але, згідно з повідомленнями у газеті Jerusalem Post, ізраїльські військово-повітряні сили кажуть, що для ефективності лазеру потрібно щонайменше ще 14 батарей, які наразі відсутні. Саме тому відправлення 100-кіловатного лазера "Залізного променю" до ОАЕ "може бути дипломатичним маневром більше, ніж практичним і тактичним", зазначає оглядач Келлер.
Очевидно, є також геополітичний аспект у тому, хто на Близькому Сході має лазерну зброю. Купівля лазерного озброєння з різних джерел, як це, очевидно, роблять ОАЕ та Саудівська Аравія, є одним із способів, за допомогою якого держави Перської затоки можуть диверсифікувати власну оборону, каже старший викладач Школи досліджень безпеки в Королівському коледжі Лондона Андреас Кріґ. "Надмірна залежність від Сполучених Штатів не була продуктивною, - сказав Кріґ у розмові з DW. - Є усвідомлення того, що в короткостроковій перспективі це не зміниться, але в середньо- та довгостроковій перспективі держави Перської затоки повинні знайти шляхи для підвищення своєї самодостатності".
Загроза, яку представляє Іран, навіть якщо нинішня війна закінчиться, нікуди не зникне. "Тому зрозуміло, що їм потрібно доповнити дипломатію сильною здатністю позбавити Іран можливості порушувати торгівлю та стабільність, - аргументує Кріґ. - Один із способів зробити це - створити гнучкішу, більш самодостатню парасольку протиповітряної оборони, яка менше покладається на дефіцитні американські боєприпаси".