1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мобілізація без демобілізації: що передбачає новий закон

11 квітня 2024 р.

ВР ухвалила в цілому законопроєкт про посилення мобілізації, який чекають на передовій. Депутати проголосували його без норми про демобілізацію, але з обмеженнями для ухилянтів та фінансовими стимулами для військових.

https://p.dw.com/p/4efdY
Верховна Рада України
Верховна Рада (фото з архіву)Фото: TASS/IMAGO

"Прийміть цей закон, він нам дуже потрібен. Ми тримаємо оборону з останніх сил", - закликав з трибуни у сесійній залі перед початком голосування командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" генерал-лейтенант Юрій Содоль. За його словами, російські окупанти перевищують на полі бою кількість українських солдатів у 7-10 разів, а в ЗСУ бракує особового складу. "У деяких відділеннях залишилося по дві, в кращому випадку по 3-4 людини, тоді як за статутами їх мало бути 8-10. Тому відділення може обороняти не 100 метрів фронту, а лише 20 метрів", - констатував український генерал.

Депутати прислухалися до заклику військового. 11 квітня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про посилення мобілізації, який було подано кабміном на розгляд парламенту ще наприкінці січня. За таке рішення проголосували 283 народні депутати з 226 необхідних.

Закон без демобілізації для тих, хто воює

А втім, документ був проголосований у дещо зміненому вигляді, ніж планувалося спочатку. Разом з посиленням мобілізації законопроєкт спочатку містив і норму про демобілізацію військовослужбовців, які відслужили 36 місяців під час воєнного стану. Але напередодні голосування профільний комітет Верховної Ради вилучив її з тексту документа. Перед тим головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров звернулися з проханням ухвалити питання ротації та демобілізації окремим законом.

Таке рішення профільного комітету розкритикували депутати з опозиційних фракцій і відмовилися голосувати за законопроєкт в такому вигляді. "ЄС (партія "Європейська солідарність". - Ред.) вважає, що мобілізація не може будуватися лише на примусі. Право на звільнення - це важливий мотиваційний чинник. Слуги зі своїми сателітами просто плюнули в обличчя військовим і їх родинам", - написала у своєму Telegram-каналі співголова парламентської фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко.

У ніч на 11 квітня парламентарі в майже порожній залі до другої години ночі розглядали понад чотири тисячі правок. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки врахував лише 31 правку, повідомив депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк. Серед них немає поправки від опозиційних депутатів повернути в законопроєкт норму про демобілізацію. Натомість у прикінцевих положеннях нового закону є вказівка уряду розробити новий законопроєкт "щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення та медико-соціальної реабілітації". 

Українські військові на передовій
У деяких відділеннях залишилося по дві, у кращому випадку по 3-4 людини замість 8-10, каже генерал-лейтенант ЗСУ Юрій СодольФото: Oleksandr Ratushniak/REUTERS

Обмеження для ухилянтів та мотивація для військовослужбовців

Ухвалений законопроєкт передбачає низку норм, які змінюють правила мобілізації. "Закон змінює порядок військового обліку, правила призову, надає підстави для отримання відстрочки та звільнення з військової служби, оновлює список осіб, які мають право на бронювання, обмежує права ухилянтів", - повідомив народний депутат фракції "Слуга народу" Павло Фролов у Telegram.

Зокрема, тих, хто уникає оновлення даних у територіальному центрі комплектування (ТЦК), через суд за поданням керівника ТЦК можуть позбавити водійських прав. Щоправда, це буде можливо лише у випадку, якщо транспортний засіб не є основним джерелом доходів. Відповідно до ухваленого законопроєкту, за ухиляння від мобілізації під час воєнного стану штрафи для громадян складатимуть від 17 тисяч до 22,5 тисячі гривень. Документ також передбачає, що оформлення документів за кордоном відбувається тільки за умови одночасного оновлення персональних даних для військового обліку.

Читайте також: Мобілізація з 25 років. Вік призову в Україні знизять ще?

Серед мотиваційних норм закон містить положення, в яких передбачена можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов'язаних, які підпишуть контракт з міноборони. Передбачається також додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника, розмір якої буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів.

Політика і брак комунікації з суспільством про події на фронті

"Законопроєкт більше має політичне значення, аби показати Росії та нашим міжнародним партнерам, що Україна готова битися, опиратися, шукати людські ресурси й ці ресурси по максимуму використовувати на фронті", - прокоментував DW політолог, кандидат політичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Ігор Рейтерович. Аналітик вважає, що українська влада відмовилася від розгляду норми про демобілізацію, оскільки хотіла якомога швидше проголосувати за законопроєкт про посилення мобілізації перед голосуванням у Конгресі США щодо виділення допомоги Україні.

"Звісно ніхто не почне кидати зброю і повертатися з фронту додому. Ні, таке малоймовірно і такого точно не буде. Але з точки зору мотивації, звичайно, проблеми є. У військових, які воюють на передовій, вона точно впаде. Бракуватиме цієї мотивації і тим, кого мобілізовуватимуть. І Верховній Раді доведеться ухвалювати це окремими законами, оскільки невдоволення буде", - каже Рейтерович.

Такі "політичні ігри" можуть дорого обійтися країні вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Адже, за його словами, посилення мобілізації можна було досягти й без окремого закону, який лише доповнює основний закон про мобілізацію, що ухвалений і діє в Україні ще з 1993 року та вже кілька разів оновлювався - вже і після початку війни.

На думку Сунгуровського, посилити мобілізацію можна було через нормативні акти кабміну, однак ніхто з влади не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні рішення. Тому, як вважає аналітик, "розіграли спектакль" на кілька місяців з ухваленням окремого закону, спочатку передбачивши в ньому можливість демобілізації для тих, хто воює на передовій, а потім відмовилися від цієї норми через важку ситуацію на фронті.

"Якщо зараз оголосити демобілізацію, то фронт посиплеться відразу. Але треба ретельна і чесна комунікація з суспільством про це, а не обіцяти, а потім відмовлятися. Бо демобілізація - це дуже чутливе питання, і воно точне вплине на мотивацію тих, хто в окопах, і тих, кого мають мобілізувати", - зазначив Сунгуровський. 

Ухвалений  Верховною Радою законопроєкт про посилення мобілізації набере чинності через місяць після підпису президента.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою