1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
У Верховній Раді обрали сім представників до конкурсної комісії для обрання голови САП - це викликало гостру реакцію Заходу і активістів
У Верховній Раді обрали сім представників до конкурсної комісії для обрання голови САП - це викликало гостру реакцію Заходу і активістівФото: DW/O. Sawytsky

Як зміни у конкурсній комісії для САП загрожують безвізу

Олександр Голубов
18 вересня 2020 р.

Затвердження Верховною Радою членів комісії з обрання керівника САП викликала занепокоєння на Заході. Нові призначення критикують й українські антикорупціонери.

https://www.dw.com/uk/yaknovakomisiiazobranniaholovysapzahrozhuiebezvizovomurezhymu/a-54981663

Ще перед голосуванням у Верховній Раді за представників парламенту у складі конкурсної комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на нього звернули увагу на Заході. На початку вересня Євросоюз, країни Великої сімки (G7) та Світовий банк письмово звернулися до Верховної Ради та Офісу президента України із листом, покликаним попередити можливі наслідки рішення українського парламенту про зміну складу згаданої комісії. Також про те, що принцип незалежності антикорупційних інституцій має стосуватися і обрання парламентом представників до комісії, написав у Twitter посол ЄС в Україні Матті Маасікас, відповідну заяву оприлюднили і посли G7 в Україні.

Втім, ці застереження не вплинули на більшість народних депутатів і у четвер, 17 вересня, Верховна Рада 239 голосами включила до складу конкурсної комісії на відбір на адміністративні посади у САП сімох осіб - запропонованих фракцією "Слуга народу" Євгена Соболя, Олексія Дрозда, В'ячеслава Навроцького; фракцією ОПЗЖ - Андрія Гуджала, депутатською групою "Довіра" - Богдана Романюка і депутатською групою "За майбутнє" - Катерину Коваль і Олену Бусол. 

Реакція з боку ЄС та США була майже миттєвою. Їхні представництва в той же день виступили із спільною заявою. "ЄС і США взяли до відома рішення Верховної Ради про призначення членів комісії для вибору спеціалізованого антикорупційного прокурора. Комісія повинна розпочати прозорий процес, в основі якого - доброчесність та заслуги кандидатів. Від цього буде залежати наша подальша підтримка", - зазначається у заяві.

Читайте також: Назар Холодницький звільнився - що буде далі з САП?

Більш відвертими були деякі депутати Європарламенту. Німець Міхаель Ґалер (Michael Gahler) з найбільшої фракції Європейської народної партії (ЄНП) назвав кандидатів у члени комісії недосвідченими та попередив про ризик для фінансової підтримки України з боку МВФ та ЄС. А представниця Зелених Віола фон Крамон (Viola von Cramon) заявила, що українська влада ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС

Опозиція критикує, Зеленський виправдовується

На рішення Верховної Ради відреагував і колишній президент України, а нині лідер опозиційної "Європейської солідарності" Петро Порошенко. У своєму відеозверненні він заявив про вимогу його політичної сили переглянути рішення парламенту, яке "поставило під загрозу безвізовий режим з Євросоюзом". Слова євродепутатів він охарактеризував наступним чином: "Це таке ввічливе попередження  Банковій, яка останніми тижнями буквально трощить незалежну антикорупційну структуру".

Увага до цього рішення парламенту була настільки високою, що наступного дня президент України Володимир Зеленський був змушений виступити з заявою про підтримку позиції західних партнерів щодо необхідності ретельної і прозорої роботи конкурсної комісії. "У нас нормальна комунікація з нашими західними партнерами", - спробував заспокоїти публіку президент. Зеленський також зазначив, що не хоче коментувати заяви деяких українських політиків з тих питань, де ці люди не мають повноважень, і "вони не можуть нам ні надавати безвіз, ні відбирати безвіз".

Читайте також: Чи загрожує НАБУ тотальне знищення як інституції

Питання до членів комісії

Втім про небезпеку говорить не лише Порошенко. Українські антикорупційні активісти висловили критику на адресу рішення парламенту. Так, у заяві Центру протидії корупції (ЦПК), оприлюдненій на сайті організації, зазначається, що обрані депутатами особи не мають досвіду роботи в антикорупційній сфері, не мають належної ділової репутації та авторитету. При цьому затвердження п'ятьох з семи кандидатів вже провалювалося під час попереднього голосування, тому, аби знайти потрібні голоси, до них додали двох представників від депутатської групи "За майбутнє", що є підконтрольною бізнесмену Ігорю Коломойському, наголосили у ЦПК.

У ЦПК зазначають, що щонайменше у двох кандидатів від фракції "Слуга народа" відсутній антикорупційний досвід, що є вимогою відповідного закону. Цій же вимозі не відповідають і представники "Опозиційної платформи - За життя" та депутатських груп "Довіра" і "За майбутнє". До багатьох із них, згідно з позицією ЦПК, є питання щодо доброчесності. А Олена Бусол від групи "За життя" відома тим, що під час спроб взяти участь у конкурсі на посади керівника Агенції з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і заступника керівника Державного бюро розслідувань (ДБР) не пройшла тестування, нагадують у Центрі протидії корупції.

Обрання голови САП по-старому

Виконавчий директор "Transparency International Україна" Андрій Боровик нагадує, що до складу і результатів роботи комісії, що обрала попереднього керівника САП Назара Холодницького, у Заходу та активістів також були претензії. Саме тому, ще за часів президентства Порошенка, вдалося домогтися внести зміни у законодавство, які закріпили відповідність кандидатів у члени комісії низці критеріїв, зокрема доброчесності та наявності досвіду боротьби з корупцією. За словами експерта, таким чином партнери Києва хотіли домогтися незалежності цієї ланки антикорупційної інфраструктури, однак рішення Верховної Ради фактично повертає Україну до старої практики у відборі голови САП.

Боровик зазначає, що до цього питання увага ЄС та США була прикута вже довгий час, тому навряд чи кроки у відповідь - в разі, якщо до роботи комісії будуть претензії - забаряться. "Важко сказати, чи дійсно це одразу призведе до позбавлення безвізового режиму, але Україна робить все більше кроків, аби її не вважали надійним партнером, тому я дуже сумніваюся, що Київ найближчим часом отримає фінансову допомогу від МВФ та ЄС", - прогнозує експерт. 

Чому немає "посадок" корупціонерів: версія Зеленського (10.10.2019)

Пропустити розділ Топтема

Топтема

HIMARS

США скоро дадуть Україні ще 1,1 мільярда доларів - Reuters

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку