1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Ялта, Крим
Одне з завдань Кримської платформи - дипломатична допомога Україні в деокупації Криму.Фото: CC-BY-2.0-VascoPlanet Crimea
ПолітикаУкраїна

Кримська платформа: Новий саміт на тлі повномасштабної війни

Віолетта Чайковська
18 серпня 2022 р.

Через рік після установчого саміту Кримської платформи її учасники знову зберуться 23 серпня. DW дізнавалась, чого варто очікувати від цього заходу в умовах повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України.

https://www.dw.com/uk/yak-ukraina-hotuie-druhyi-samit-krymskoi-platformy-na-tli-povnomasshtabnoi-viiny/a-62787997

Напередодні 30-ї річниці незалежності 2021 року Україна заснувала міжнародний дипломатичний формат Кримська платформа. Тоді ж було проголошено його мету - посилити тиск на Кремль, подолати наслідки анексії, запобігти порушенням прав людини на півострові та заручитися допомогою з-за кордону для його деокупації.

За рік ситуація змінилася радикально. З початком повномасштабної війни Росії під окупацією опинилися нові українські території. Тим не менш, 23 серпня саміт Кримської платформи проведуть вдруге - на найвищому рівні, запевняють організатори. Єдине що через безпекові загрози він відбудеться в онлайн-форматі.

Понад 50 учасників попри спротив РФ

У першому саміті взяли участь 46 країн і міжнародних організацій. На рівні лідерів були представлені лише 14. "Саміт був до певної міри успішним - зібрав представників усіх країн НАТО і ЄС. Але не приїхали, наприклад, (колишня канцлерка Німеччини. - Ред.) Анґела Меркель чи (президент Франції. - Ред.) Еммануель Макрон", - зауважує в розмові з DW директор Інституту світової політики Євген Магда. Київ критикували і за недостатньо високе представництво США (зрештою саміт відвідала міністерка енергетики), відсутність представників Азербайджану, Ізраїлю, країн Африки, Південної Америки та Азії, крім Японії.

Від нового саміту проривів у представництві Магда не очікує: "Вже інші виклики. Коли є понад 50 країн у предметному форматі Рамштайн (щодо військової допомоги Києву у війні проти Росії. - Ред.), то Кримська платформа, відома хіба фахівцям, відходить на другий план. І російська пропаганда діє, тож чекати представників Індії чи Китаю - ілюзія". Натомість проведення саміту онлайн, на його думку, полегшить залучення більш високих представників: "У віртуальному форматі є більше шансів очікувати виступу Макрона чи Бориса Джонсона". За даними міністерства закордонних справ України, наразі участь в заході підтвердили троє лідерів країн Великої сімки: канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) і прем'єр-міністри Канади Джастін Трюдо та Японії Фуміо Кісіда.

Учасники установчого саміту Кримської платформи в Києві 23 серпня 2021 року
Учасники установчого саміту Кримської платформи в Києві 23 серпня 2021 рокуФото: Fatih Aktas/AA/picture alliance

Представниця президента України в Криму Таміла Ташева визнає, що залучати до Кримської платформи нових партнерів складно. "На жаль, РФ працює активно, а її пропаганда діє на багато країн", - пояснює вона DW. За рік до платформи приєдналася лише одна країна - Ліхтенштейн. Водночас Ташева наголошує, що розширення географії платформи було завданням Володимира Зеленського перед МЗС, і запевняє - попри зусилля Росії, коло учасників цього року розшириться.

За інформацією DW, 23 серпня до саміту мають долучитися близько десяти нових країн, однак публічно їхні назви не розкривають. З відкритих джерел відомо лише, що Зеленський запросив на саміт президента Гватемали, коли той нещодавно був із візитом у Києві.

Читайте також: Газова суперечка Молдови й Росії: помста й за участь у "Кримській платформі"?

"Конкурс спічрайтерів"?

На відміну від торішнього формату, де крім виступів гостей пройшло кілька експертних дискусій, а всі країни підписали Кримську декларацію, цього року саміт обмежиться промовами учасників і їхньою спільною заявою.

Директор інституту світової політики зауважує, що відсутність експертної дискусії може перетворити саміт на "конкурс спічрайтерів". У першу чергу він хотів би почути на заході звіт про результати роботи платформи хоча би за пів року до повномасштабної війни. "Для багатьох людей вони - не очевидні. Я не можу відзначити нічого з інформаційно значущих подій", - каже він.

Представниця президента з останньою тезою не погоджується. Ташева відзначає створення національного офісу Кримської платформи, який виробляє аналітику про ситуацію в Криму для іноземних партнерів, і створення мережі представників платформи в країнах-учасницях, яка допомагає поширювати цю інформацію. "Україна багато працює по внутрішньому треку: над планом реалізації стратегії деокупації Криму, законодавчими питаннями освітніх кваліфікацій громадян на окупованих територіях чи допомоги політичним в'язням", - пояснює вона.

Аналітик громадської організації КримSOS, яка залучена до робочих груп Кримської платформи, Євген Ярошенко розповів DW, що вони створили реєстри з 42 суддів, які виносять політичні вироки українцям у Криму, та 18 військових комісарів, які призивали весною до лав окупаційної армії. Списки передали українській владі та міжнародним партнерам для запровадження санкцій до цих осіб чи переслідування в рамках кримінального процесу. Втім, Ярошенко визнає, що поки ці пропозиції перебувають на стадії розгляду.

Читайте також: Стратегія деокупації Криму: порожня декларація чи історичний документ?

Фактор повномасштабної війни

Через розв'язання РФ повномасштабної війни проти України перед самітом Кримської платформи постають нові завдання. "Необхідно показати, що Крим став плацдармом для вторгнення на материкову частину України, є чіткий зв'язок між безпекою півдня України і демілітаризацією півострова. Лідерам варто відобразити в заяві, що агресія почалась з окупації Криму, тож має завершитися його деокупацією", - вважають в КримSOS.

Позиція директора Інституту світової політики жорсткіша. Він вважає, що Україна мусить використати саміт для донесення до партнерів позиції, що широкомасштабна агресія змушує розглядати не лише дипломатичний, а й військовий шлях повернення територій. "Ми не можемо створювати ще Херсонську та інші платформи, але наша стратегічна лінія розширилась. Крим - лише складова. Його повернення вимагає вирішення питань кримсько-татарської автономії, прав корінних народів, використання російської мови", - вважає Магда.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат ЧубаровФото: Talha Yavuz/AA/picture alliance

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров має схожі очікування. Меджліс залучений до підготовки саміту та вже надав свої пропозиції до проєкту заяви, яку мають схвалити. "Торік учасники домовились, що з Росією треба вести діалог для мирного припинення окупації Криму. Ми би хотіли, щоби цього року всі учасники виходили з розуміння, що після 24 лютого заклики до країни-агресора недоречні, та чітко сказали, що докладуть всіх зусиль для відновлення суверенітету над Кримом у найкоротші терміни, а завершення війни відбудеться зі звільненням півострова", - каже Чубаров.

Також він хотів би, щоби в заяві цього року урахували права корінного кримськотатарського народу. "Говорити про відновлення суверенітету над Кримом важливо, але не менш важливо показувати, як він розвиватиметься, коли над ним знову замайорять українські прапори", - наголошує голова Меджлісу.

Читайте також: Кримська платформа: чи може Київ повернути Крим після років анексії

Далі буде

Представниця президента Ташева звертає увагу, що саміт, який відбудеться 23 серпня на найвищому рівні, - лише одна зі складових роботи Кримської платформи. Крім нього, Україна готує безпекову конференцію в одній з іноземних країн і низку заходів у рамках Генеральної асамблеї ООН.

За інформацією DW, уже 24 жовтня в Хорватії мають провести наступний саміт - на рівні голів парламентів. "Цей рівень дуже важливий. Такий формат допомагає ухваленню в Конгресі США чи німецькому Бундестазі резолюцій, що відображають події в Криму, та допомагає швидше й синхронніше ухвалювати рішення в рамках міжнародних організацій - парламентських асамблей Ради Європи чи ОБСЄ", - пояснюють в КримSOS.

Парламентський саміт має відбутися вже в офлайн-форматі. Саме на ньому планують провести предметні експертні обговорення. Для заходу також готують до підписання спільний документ, однак розкривати деталі цього процесу учасники поки не готові з огляду на протидію російської сторони.

Читайте також: Зеленський закликав Росію приєднатися до "Кримської платформи"  

Зеленський: "Кримська платформа" буде відкритою для Росії

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Захисники "Азовсталі" після звільнення з полону 21 вересня

Київ і Москва ще домовляються про обмін "всіх на всіх" - ГУР

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку