Стратегія деокупації Криму: порожня декларація чи історичний документ? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Стратегія деокупації Криму: порожня декларація чи історичний документ?

Київ вважає затверджену стратегію деокупації Криму історичним документом. Утім, не усі експерти поділяють цю думку.

Перший потяг, що прибув до Севастополя з Санкт-Петербурга, грудень 2019 року

Перший потяг, що прибув до Севастополя з Санкт-Петербурга, грудень 2019 року

Президент України Володимир Зеленський своїм указом 24 березня ввів у дію стратегію з деокупації і реінтеграції Криму, яка була раніше затверджена Радою національної безпеки і оборони України (РНБО). Оцінки документу експертами розходяться, але більшість визнає, що це стало першим офіційним дороговказом зі звільнення півострова від часу його анексії Росією.

Що передбачає стратегія деокупації Криму

В опублікованому тексті стратегії півострів і місто Севастополь проголошуються невід'ємною частиною території України та "тимчасово окупованими територіями". Офіційний Київ заявляє про протидію легітимізації Росією спробі цієї анексії, не визнає результатів "так званих "референдумів і виборів", проведених в Криму з порушенням українського законодавства і міжнародного права". Вирішення цього конфлікту передбачається всіма доступними засобами, але відзначається "пріоритетність політико-дипломатичних засобів".

Окрім цього, Україна не визнає примусового або автоматичного отримання громадянами України, які проживають в Криму, громадянства Росії і запроваджує заходи з перехідного правосуддя, зокрема щодо відшкодування збитків через "агресію Росії і окупацію". Київ виступає за "денуклеаризацію і демілітаризацію Кримського півострова", формує доказову базу щодо "міжнародних злочинів, які здійснює РФ і її окупаційна адміністрація в Криму". А також виступає проти послаблення персональних, спеціальних економічних та інших антиросійських санкцій, та ініціює міжнародний переговорний процес зі звільнення Криму.

Читайте також: Коментар: Стратегія деокупації Криму - документ з багатьма невідомими

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав цю стратегію історичною. За його словами, вона є першим з "трьох китів політики", завдяки якій Київ сподівається повернути півострів. Двома іншими Кулеба вважає відновлення верховенства міжнародного права і повного суверенітету Києва над Кримом. Офіційна Москва відповіла на ці дії різко негативно. Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Росія вважає нелегітимними і "посяганням на територіальну цілісність Росії" будь-які дії України з повернення собі контролю над окупованим Кримом. У МЗС України назвали "політичним булінгом" погрози Кремля тим державам, які збираються взяти участь у першому саміті дипломатичної ініціативи України "Кримська платформа" у травні цього року.

Лише декларативний характер? 

Оприлюднення стратегії з деокупації Криму стало приводом для дискусій і в українському суспільстві. Політичний аналітик Володимир Горбач закинув авторам документу "доволі декларативний характер" документу. На його думку, текст стратегії не дає громадянам відповіді на питання щодо шляхів і способів деокупації Криму. "Більше того, вселяє сумніви у адекватності оцінки реального стану справ на сьогодні. Наприклад, недооцінювання важливості кримсько-татарського фактора у цій стратегії деокупації. Часом складається враження, що автори підходять до цього питання ще з доокупаційними уявленнями", - сказав Горбач в коментарі DW.

Натомість заступниця представника президента України в Криму Таміла Ташева вказала на те, що стратегія є рамковим документом, від якого не слід сподіватися конкретних положень і плану дій. Такий план дій, як було сказано в рішенні Ради нацбезпеки і оборони, має бути в тримісячний термін розроблений Кабінетом міністрів України, нагадала Ташева. За її словами, чинна стратегія деокупації Криму визначає стратегічну політику держави і є відкритим документом "в тому числі для наших міжнародних партнерів".

Читайте також: Голова партії Меркель Армін Лашет вимагає повернути Крим Україні

Ташева зазначила, що проблема захисту прав людини проходить наскрізною лінією через весь документ. "Мені, як кримській татарці, хотілося б, щоб там були більш точні згадки про відновлення прав кримських татар. Але там є декларація захисту корінних народів, якими є кримські татари, та захисту культурних релігійних прав кримськотатарського народу, інших корінних народів та їхнє право на самовизначення", - зазначила заступниця представника президента України в Криму в розмові з DW.

Реєстри збитків і питання Севастополя

Кримський експерт, співзасновник та головний редактор видання "Чорноморські новини" і керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко, який наразі проживає у Києві, сприйняв стратегію з деокупації Криму як довгоочікувану "доктрину з опису принципів, рамок і "червоних ліній". На його думку, документ передбачає здійснення тиску на Росію з метою проведення політики невизнання анексії півострова, посилення міжнародних санкцій і дипломатичної блокади.

Клименко впевнений, що виконання стратегії стане великою "адміністративно-управлінською революцією" в Україні. "За попередні роки держава і влада України не склали жодного реєструпорушень з боку російських авіакомпаній, які літають до Криму,ісуден, які заходять у кримські порти. Цей документ передбачає не тільки це, а й моніторинг на державному рівні порушень прав людини, створення реєстру мілітаризації Криму і розміщення там ядерної зброї, реєстр майна, яке втратила Україна і український бізнес, реєстр збитків України від експлуатації Росією шельфу Чорного моря та реєстру культурних цінностей і державний екологічний моніторинг півострова", - перелічив експерт у коментарі DW.Він також привітав положення стратегії, яким Україна не гарантує жодних майнових прав тим особам, які заїхали на територію Криму після його анексії.

Читайте також: Коментар: Півострів без води - Росія вичавлює Крим, наче губку

Утім, директор київського Інституту світової політики Євген Магда зазначив, що в опублікованій стратегії "складно знайти себе пересічному громадянину". "Те, що Україна буде підтримувати позови громадян в судах і не буде визнавати дії, спрямовані на юридичне оформлення майна, - добре, але як тим людям, хто проживає на окупованій території, себе знайти в цій стратегії, мені не зовсім зрозуміло", - сказав DW Магда.

Ще одним недоліком стратегії Магда вважає відсутність положень про скасування особливого статусу Севастополя, "який раніше багато в чому був визначений тим, що це була база російського Чорноморського флоту". Серед позитивів стратегії експерт назвав чітке визначення Росії країною-агресором. "Але усвідомлюючи, що офіційні документи є достатньо сухими, мені в цій стратегії дещо бракує знайти непримиренності, яка має відбуватися в словах і діях", - поскаржився експерт.