1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Виведення військ з Афганістану - безвідповідальність Трампа

Керівниця студії DW у Вашингтоні Інес Поль
Інес Поль
19 листопада 2020 р.

План Трампа залишити в Афганістані та Іраку лише по 2500 американських військових - плювок в обличчя союзникам у НАТО, що надихає екстремістів, вважає Інес Поль.

https://p.dw.com/p/3lZDf
Американські військові в Афганістані
Американські військові в АфганістаніФото: picture-alliance/AP Photo/Operation Resolute Support Headquarters/Sgt. Justin T. Updegraff

Надії на те, що непередбачуване і егоїстичне правління Дональда Трампа дійшло кінця після однозначної перемоги Джо Байдена на виборах президента США, в черговий раз були розвіяні. Ще дев'ять тижнів чинний президент США Трамп залишатиметься у важелів влади. І він сповнений рішучості використовувати свою владу до останньої хвилини.

Це доводить і його заява про майбутнє скорочення американського військового контингенту в Афганістані з приблизно 4500 осіб до 2500, а в Іраку - з 3000 до 2500. І статися це має до 15 січня. Тобто за п'ять днів до того, як Трамп повинен буде передати управління країною Байдену. Це безвідповідальне, поспішне рішення про виведення військ має далекосяжні наслідки. Адже йтиметься, передусім, про людей в обох країнах.

Читайте також: НАТО застерігає США щодо виведення військ з Афганістану

Військові США створювали відчуття стабільності

Війни розв'язувалися в Іраку і Афганістані без продуманої стратегії. В Іраку приводом слугувало помилкове твердження про наявність в країні зброї масового ураження. В Афганістан американські військовослужбовці спільно з силами НАТО та іншими союзниками увійшли після терактів 11 вересня 2001 року. При цьому війська коаліції стали однією зі сторін активного конфлікту, не маючи чіткої стратегії.

Кореспондентка DW у Вашингтоні Інес Поль
Кореспондентка DW у Вашингтоні Інес ПольФото: DW/P. Böll

Війни, які тривали десятиліттями, залишили в обох країнах глибокі рани. Стабільної держави, яка може захистити своїх громадян від насильства, немає ані в Іраку, ані в Афганістані. Актуальна ситуація багато в чому абсолютно незадовільна. У цьому немає сумнівів. І все ж присутність американських військових у цих країнах створює відчуття певної передбачуваності.

В Афганістані вони виступають як засіб тиску на складних мирних переговорах з талібами. Якщо зараз американці раптово підуть, знову посиляться позиції радикальних сил. На прикладі Іраку можна бачити, як це зіграло на руку "Ісламській державі". А Сирія є доказом того, як утворений вакуум влади заповнюють інші сили, які переслідують лише свої власні інтереси. Це небезпечно для міжнародної спільноти. І згубно для всіх афганців, які сьогодні борються за демократичну державу, в якій дотримуються прав людини.

Підрив єдності НАТО

Нескоординоване виведення американських військ - плювок в обличчя союзникам США. Перш за все, НАТО, яка, аби підтримати США, після 11 вересня (ісламістські теракти в США 11 вересня 2001 року. - Ред.) вперше задіяла принцип колективної самооборони, що означає надання допомоги союзнику в разі військового нападу третьої сторони. І зараз саме президент США порушує залізне правило - разом починати і разом закінчувати операцію, разом входити в країну і разом іти з неї. Партнери НАТО по місії в Афганістані залежать від логістичної підтримки США.

Я вважаю правильним те, що Трамп змусив Європу й особливо Німеччину збільшити внесок до бюджету Північноатлантичного альянсу і нарощувати власні військові потужності. Але несподівано порушувати домовленості - наприклад, про спільну місію в Афганістані - і радикально скорочувати свою участь у ній - це щось інше. Якщо найважливіша країна-член альянсу не дотримується домовленостей, то у НАТО немає майбутнього.

Важкий спадок для Байдена

Трамп виводить війська всупереч порадам його генералів і провідних республіканців. Для того, аби переглянути це рішення, Байдену буде потрібно багато сил. А до 20 січня може статися ще багато. Після заяви про виведення військ більше немає сумнівів у тому, що Дональд Трамп у буквальному сенсі слова готовий йти по трупах, аби догодити своїм прихильникам і зберегти їхню симпатію і після закінчення свого президентського строку.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

15 років після терактів 11 вересня: чи потрібна була війна в Іраку (09.09.2016)

Керівниця студії DW у Вашингтоні Інес Поль
Інес Поль Керівниця корпункту DW у Вашингтоні@inespohl