1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Протест під стінами Конституційного суду України через скасування відповідальності за недоствірне електронне декларування
Протест під стінами Конституційного суду України через скасування відповідальності за недоствірне електронне декларуванняФото: Sputnik/dpa/picture alliance

Як 2020 рік минув для боротьби з корупцією в Україні

Олександр Голубов
24 грудня 2020 р.

Володимир Зеленський вимагає від антикорупційних органів "посадок". Але у рік, що минув, влада в Україні не особливо допомагала борцям з корупцією.

https://www.dw.com/uk/%D1%8F%D0%BA-2020-%D1%80%D1%96%D0%BA-%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D0%B8-%D0%B7-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96/a-55966458

У вересні 2020 року Володимир Зеленський знову звернувся до антикорупційних органів з вимогою показових посадок корупціонерів. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) й Офіс Генерального прокурора, за його словами, демонструють гучну справу "раз на місяць", замість того, аби "показувати результат". Але 2020 рік продемонстрував: вимагаючи "посадок", Зеленський та його соратники не завжди поспішають допомагати антикорупційним структурам робити свою справу.

Читайте також: Корупція в Україні - чи загрожує НАБУ тотальне знищення як інституції

НАБУ - гучні справи і протистояння з прокуратурою

Цього року НАБУ було змушене стикнутися не лише зі спротивом з боку підозрюваних. У серпні Конституційний суд України (КСУ) визнав призначення директора відомства Артема Ситника неконституційним, а 16 грудня відповідні положення закону про НАБУ втратили свою чинність. Однак жоден з низки законопроєктів, запропонованих у Верховній Раді для вирішення цієї правової колізії, попри більшість "Слуги народу" у парламенті, досі не пройшов затвердження навіть на комітеті. Така ситуація дозволяє опонентам Ситника та фігурантам справ НАБУ ставити під сумнів легітимність дій керівництва бюро і блокує вирішення низки адміністративних питань у відомстві.

Директор НАБУ Артем Ситник
Директор НАБУ Артем Ситник (фото з архіву)Фото: picture-alliance/NurPhoto/S. Kharchenko

Також цього року у НАБУ вперше відкрито звинуватили чинну владу у втручанні в розслідування справ бюро. Так, у відомстві на початку грудня закинули генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій перешкоджання детективам у справі одного з колишніх командувачів Національної гвардії України. ЗМІ повідомляли, що дії Венедіктової дозволили відкласти вручення підозри соратнику Зеленського - заступнику керівника Офісу президента України Олегу Татарову. І це вже не перші подібні звинувачення на адресу генпрокурорки. Так, колишній член президентської фракції у Верховній Раді Гео Лерос закидав їй блокування вручення НАБУ підозри одному з депутатів від партії "Слуга народу" Олександру Юрченку.

НАЗК - скандал з електронним декларуванням

Той факт, що за президентства Зеленського вдалося перезапустити Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), встановивши у ньому одноосібне керівництво, називають успіхом нової влади. Але наприкінці жовтня це досягнення звело нанівець рішення КСУ, яке скасувало відповідальність за декларування недостовірної інформації та визнало деякі повноваження НАЗК неконституційними. У цьому випадку вже в грудні Верховна Рада ухвалила законопроєкти, які відновлювали відповідальність за брехню в деклараціях та повертали агентству його повноваження. А 24 грудня Зеленський підписав закон про відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. 

Однак керівник НАЗК Олександр Новіков констатував, що чиновників, які зазначили неправдиві відомості в деклараціях за попередні роки, вже не зможуть притягнути до відповідальності. Також Новіков гостро розкритикував спосіб, у який депутат відновили відповідальність за неправдиві дані в деклараціях. Вофіційному листі на адресу Зеленського він розкритикував законопроєкт і попросив президента накласти на нього вето, бо документ не передбачає позбавлення волі для осіб, які умисно не подають декларацію або зазначають у ній недостовірні дані.

Читайте також: Звіт Євросоюзу щодо України вказав на загрози останніх рішень КСУ

Щоправда, Зеленського, який ще нещодавно вимагав від антикорупційних органів швидких "посадок", така м'якість Верховної Ради задовольнила. У своєму відеозверненні, оприлюдненому на початку грудня, він лише заявив: "Шкода, що поки відповідальність не така жорстка, як хотілося, але радує, що це поки".

Президент України Володимир Зеленський у Верховній Раді
Президент України Володимир Зеленський у Верховній РадіФото: picture-alliance/AP Photo

ВАКС - скасований перший вирок і брак приміщення

Винесення Вищим антикорупційним судом (ВАКС) свого першого вироку наприкінці жовтня можна було б назвати важливою віхою на шляху розбудови цієї інституції, якби саме цей символічний вирок буквально через два з половиною тижні не було скасовано. Суддя з Дніпропетровської області, засуджена за неподання електронної декларації, домоглася скасування вироку після того, яка Конституційний суд скасував відповідальність за недостовірне декларування. Станом на 15 грудня, ВАКС був змушений закрити з цієї ж причини 15 справ і скасувати три вироки.

Примітно, що свій перший вирок у ВАКС ухвалювали та скасовували, так і не отримавши повноцінного власного приміщення. Законопроєкт, який дозволить суду отримати частину приміщень заводу "Антонов" і нарешті остаточно облаштуватись, Верховна Рада спромоглася ухвалити лише 16 жовтня. Наразі ж офіси суду розташовані у трьох різних приміщеннях за різними адресами в Києві.

На додачу до цього антикорупційні судді стикаються зі спротивом з боку інших органів судової влади. Так, наприкінці листопада у ВАКС звинуватили одного з членів Вищої ради правосуддя (ВРП) у тому, що він втручається в роботу суду. Перезавантажити ВРП під час передвиборних перегонів обіцяв як Зеленський, так і його партія "Слуга народу". Ця обіцянка попри закиди з боку антикорупційних активістів щодо корумпованості Вищої ради правосуддя так і не була реалізована чинною владою.

САП і АРМА - в.о. замість керівників

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) цього року залишилася без свого керівника Артема Холодницького. Він подав у відставку "за власним бажанням" - з тих пір нового керівника САП так і не було призначено. До певного моменту для цього були необхідні зміни у законодавство. З грудня Верховна Рада ухвалила потрібний законопроєкт, через тиждень його підписав спікер парламенту Дмитро Разумков і передав його на підпис президенту. Поки що він так і залишається непідписаним.

Керівника Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) кабінет міністрів Олексія Гончарука звільнив ще в грудні минулого року. Вже рік інституція, що опікується арештованими у корупційних справах майном та іншими активами, залишається без голови. Причиною цьому - нездатність Верховної Ради визначити своїх представників у конкурсній комісії, яка обиратиме нового керівника АРМА.

"Нові обличчя" - не кращі за попередні

Експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапівін зазначає, що вимагати масштабних "посадок" від антикорупційних органів за нинішніх умов немає жодного сенсу. Це пов'язано не лише зі складністю боротьби з топ-корупціонерами, які мають значні ресурси для забезпечення правового захисту, але й суперечливістю українського антикорупційного законодавства та обмеженими ресурсами самих антикорупційних органів. "Ця система працює настільки, наскільки вона може", - резюмує Крапівін.

Виконавчий директор Transparency International Україна Андрій Боровик, своєю чергою, зауважує, що на додачу до цього за рік, що минув, у роботі кожної інституції, що входить до так званої антикорупційної інфраструктури, виникли нові проблеми. І, як у випадку відновлення кримінальної відповідальності за неправдиве декларування, влада не поспішає допомагати в їхньому вирішенні. "Виявилося, наприклад, що "нові обличчя" у парламенті ще в меншій мірі хочуть бачити над своєю головою дамоклів меч електронних декларацій, ніж старі", - іронізує Боровик.

Чому немає "посадок" корупціонерів: версія Зеленського (10.10.2019)

 

Пропустити розділ Топтема

Топтема

"Вступ" частини України до РФ відбудеться за результатами "референдумів"

Путін оголосить "вступ" частини України до РФ - розвідка

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку