1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Футболки з зображенням Путіна (поки) популярні у Белграді
Футболки з зображенням Путіна (поки) популярні у БелградіФото: Darko Vojinovic/AP/dpa/picture alliance
ПолітикаСербія

Війна РФ проти України: чи піде Сербія на розрив з Кремлем?

Томас Брей
4 травня 2022 р.

Після вторгнення Росії в Україну тон Белграда у відносинах із Москвою змінився. Можливо, Сербія стоїть на порозі великих зовнішньополітичних змін.

https://p.dw.com/p/4AoSJ

Уже багато років Сербія вважається тісним союзником Росії. Також ця західнобалканська країна має прекрасні відносини з Китаєм, котрий виділив їй величезні кредити на розвиток інфраструктури -  насамперед, на будівництво залізниць, нових вулиць та електростанцій. До того ж Сербія ще є кандидаткою на вступ до ЄС. На Заході цю політику кількох альянсів називають "сидінням на двох стільцях", і проводити її Сербія почала не вчора.

Колишній президент країни, а нині опозиційний політик Борис Тадіч називав свій зовнішньополітичний курс "заснованим на чотирьох стовпах". Під керівництвом Тадіча (з 2004 до 2012 року) Сербія робила ставку не лише на Росію, Китай та ЄС, а й на США як четвертого партнера. Ця максима, яку Брюссель та Берлін часто критикували як "політику розгойдування на гойдалці", можливо, скоро припинить існування. На тлі війни в Україні Сербія переживає переломний момент, і уряду в Белграді доведеться вирішувати, на чий бік країна стане в майбутньому. 

"Ніж у спину сербів"

Донедавна сербські бульварні ЗМІ, які вважаються рупором уряду, малювали однозначну картину: друзями були Росія та Китай, зло йшло від Заходу. Однак минулого тижня саме ці ЗМІ зробили несподіваний розворот.

"Світова політика за наш рахунок", - з таким заголовком вийшла газета Informer. Своєю чергою, газета Kurir написала: "Чистий розрахунок. Путін захищає інтереси Росії (...) і не звертає увагу на позицію Сербії". "Путін забув про сербів та Косово через свою війну", - таким був заголовок газети Blic, а Srpski Telegraf висловився ще більш прямолінійно: "Путін встромляє ніж у спину сербів".

Що ж сталося? Президент Росії Володимир Путін обґрунтовував свої претензії на Крим та східну частину України тим, що Республіка Косово була виведена Заходом зі складу Сербії та згодом визнана незалежною державою. Іншими словами: "Ви відрізали Косово від Сербії, а тепер ми робимо те саме щодо Криму і сходу України". 

Ознаки зміни курсу

Американські сенатори після візиту до президента Сербії Олександра Вучича 20 квітня 2022 року повідомили, що той хоче скоригувати політику своєї країни протягом двох місяців. У свою чергу Вучич оголосив, що має намір 6 травня виступити з програмним зверненням до сербського народу, щоб підбити підсумки і дати нову оцінку міжнародній ситуації.

Читайте також: Коментар: Небезпечні ідеї Мілошевича знову цікавлять сербів

Останніми тижнями тиск на Белград постійно посилювався. Вашингтон і Брюссель практично щодня заявляли, що якщо Сербія хоче бути частиною ЄС, то вона має слідувати і зовнішньополітичній лінії Євросоюзу. Нещодавно парламент ЄС різко розкритикував постачання китайської зброї до Сербії. Белграду не потрібна ця зенітно-ракетна система, оскільки географічно він оточений лише країнами НАТО та ЄС, наголосили у Брюсселі: "Чи у країни є інші плани?" - перепитали європейські політики.

Нарешті, у березні 2022 року міністр внутрішніх справ Олександр Вулін, який зробив собі ім'я як рупор президента Вучича, зажадав, щоб Сербія припинила будь-яке подальше зближення з ЄС і стала політично нейтральною. Ідея самодостатнього нейтралітету бере початок у югославській історії, пов'язаній із засновником комуністичної держави Йосипом Брозом Тіто, який зараз взагалі не користується великою популярністю у сербів, а також Рухом неприєднання, що виступає проти участі в будь-яких блоках.

Тиск на Вучича

Глава сербської держави Вучич вважає, що опинився в уразливому становищі через наявні у країні соціальні проблеми, випливає з публікацій невеликої кількості критичних ЗМІ у Сербії. Журналістам видається незвичним те, що президент публічно розтинає свого міністра фінансів Сінішу Малі за те, що той наполягав на введенні реєстраційних кас на будівельних ринках, незважаючи на тривалі протести торгових підприємств.

Сьогодні сербське населення має ще впоратися з підвищенням цін на продукти харчування та пальне. Проте Вучичу уже вдалося заручитись підтримкою пенсіонерів, яким він пообіцяв одноразові виплати.

Сербська економіка під загрозою?

Наприкінці минулого тижня відома белградська газета Novosti, яка завжди захищала Вучича від нібито шкідливих намірів Заходу, опублікувала довгу, фундаментальну статтю про ситуацію в Сербії. Тиск з боку Заходу "серйозно загрожує сербській економіці", розписувала газета свій сценарій жаху.

Брюссель нібито розглядає можливість припинення фінансової допомоги, відмови від подальших інвестицій та скорочення уже зроблених. І усе може набути ще гіршого розвитку, припустив автор: під загрозою і безвізові поїздки сербів до ЄС, які можливі з 2009 року. Водночас ЄС може згорнути допомогу, спрямовану на підготовку Сербії до вступу до Євросоюзу, а статус країни-кандидатки буде відкликаний, передрікає в статті видання.

Теорія змови

Novosti вписує цей загрозливий сценарій у грандіозну теорію змови: Захід разом зі своїми сусідами у Боснії та Герцеговині, Чорногорії та Хорватії діє проти президента Вучича. І далі: нинішній тиск на Сербію є продовженням руйнування Югославії та бомбардувань НАТО під час війни в Косові у 1999 році з метою "віддати частину нашої території албанцям".

Проте насправді Сербія повністю залежна від Заходу: на сьогоднішній день Брюссель надав країні з населенням у сім мільйонів людей чотири мільярди євро як допомогу на розвиток. За даними Белграда, 24 тисячі сербських компаній, у яких працює майже 900 тисяч людей, живуть за рахунок бізнесу з ЄС, а сербські виробники спрямовують дві третини свого експорту до країн Євросоюзу. Критично налаштовані оглядачі у країні вважають, що Вучич не ризикуватиме розривом цих міцних зв'язків. Тому він відвернеться від Росії і чітко орієнтуватиметься на Захід.

Томас Брей був упродовж майже 40 років зарубіжним кореспондентом німецької інформагенції dpa. До виходу на пенсію він очолював бюро dpa на Балканах.

Друзі Путіна у Європі: хто підтримує Росію в Європі?

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Російський літак, що випускає ракети по Україні, архівне фото

Україна зазнала чергової масованої ракетної атаки з боку РФ

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку