У ТСК Ради не змогли з′ясувати, хто ″провалив″ затримання ″вагнерівців″ | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 15.11.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

У ТСК Ради не змогли з'ясувати, хто "провалив" затримання "вагнерівців"

Парламентська слідча комісія повідомила, що президент Володимир Зеленський не наказував відкласти затримання бойовиків ПВК "Вагнер". За даними ТСК, також цього не міг зробити ні глава ОП, ні міністр оборони.

Білоруські силовики виводять затриманого бойовика ПВК Вагнер

ТСК не встановила, хто з українських посадовців наказав перенести операцію з затримання "вагнерівців"

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (ТСК) встановила, що проведення спецоперації із затримання членів приватної військової компанії "Вагнер" минулого року було відтерміновано. Проте визначити, хто з українських чиновників ухвалив таке рішення, ТСК не змогла, повідомила голова комісії, народна депутатка від фракції "Слуга народу" Мар'яна Безугла в понеділок, 15 листопада.

"Наявні дані дозволяють зробити опосередковані висновки, що відбулося відтермінування активного заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року. ТСК не вдалося точно встановити, хто, на якому рівні в Україні ухвалив рішення про відтермінування", - цитує Безуглу агенція "Українські новини".

Як зазначила народна депутатка, ТСК встановила "відсутність будь-якої документально оформленої вказівки про відтермінування з боку будь-якої посадової особи".

Не Зеленський, не Єрмак і не Таран

Так, комісія не знайшла підтвердження того, що особисті розпорядження керівництву головного управління розвідки міністерства оборони України (ГУР МОУ) відкласти активний захід надавав президент Володимир Зеленський. Також комісія встановила, що керівник Офісу президента, - під час "Вагнерґейту" на цій посаді перебував Андрій Єрмак, - не має повноважень надавати розпорядження ГУР МОУ щодо відтермінування будь-якого розвідувального заходу.

За висновками комісії, не міг цього зробити і міністр оборони - на той час цю посаду займав Андрій Таран. Так, ТСК дійшла висновку, що очільник міноборони може санкціонувати певні дії в межах активного заходу лише в частині, що стосується додаткового залучення збройних сил України, та не може санкціонувати хід активного заходу загалом.

Читайте такожЗеленський заявив, що про "вагнерівців" у Білорусі Лукашенку розповів він

Зрив операції закидали Офісу президента

29 липня 2020 року влада Білорусі повідомила про затримання 33-х членів ПВК "Вагнер". Проти затриманих, частина яких раніше воювала на Донбасі на боці бойовиків, одразу порушили кримінальну справу про підготовку терактів. Діючий на той момент президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що найманці "все розповіли" про те, що були "відправлені спеціально до Білорусі", і пообіцяв передати 28 затриманих Україні - слідство встановило, що ці особи "брали активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". Проте у підсумку передати їх Білорусь вирішила Росії.

18 серпня 2020 року низка українських ЗМІ повідомила, що СБУ та Головне управління розвідки міноборони готували операцію із затримання членів ПВК "Вагнера". За версією ЗМІ, вони мали вилетіти з Мінська до Стамбула, але в польоті один із пасажирів мав імітувати погіршення здоров'я, через що літак мав здійснити вимушену посадку в Києві, де "вагнерівців" мали затримати. ЗМІ стверджували, що про операцію було повідомлено президенту Володимиру Зеленському та главі Офісу президента Андрію Єрмаку, після чого внаслідок просочення інформації про неї довідалися білоруські спецслужби. У червні 2021 року Зеленський відкинув причетність Єрмака до зриву так званої операції із захоплення "вагнерівців", назвавши ідею такої операції "ідеєю інших країн". 

Читайте також:  Голова ТСК Ради: Порошенко не міг санкціонувати посадку літака з "вагнерівцями"

У вересні 2021 року американська телекомпанія CNN оприлюднила власне журналістське розслідування про цю спецоперацію. Згідно інформації, яку отримали журналісти від трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки, українські агенти діяли від імені російської приватної компанії, яка пропонувала найманцям охороняти венесуельські нафтові підприємства. На цю пропозицію відгукнулися сотні росіян, й українські спецслужби отримали можливість відібрати з них тих, кого підозрювали у вчиненні воєнних злочинів на Донбасі. 

Зрештою українські агенти запропонували "контракти" 28 росіянам, які начебто були причетні до злочинів на Донбасі, та ще п'ятьом, які не брали участі в цьому конфлікті, щоб відвернути підозри. Проте в реалізацію операції втрутилися білоруські спецслужби і заарештували найманців. За словами джерел CNN, це був великий удар по українських спецслужбах, які працювали над операцію близько 18 місяців.

DW.COM