Затримання ″вагнерівців″ у Білорусі: спецоперація Росії чи України? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.08.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Затримання "вагнерівців" у Білорусі: спецоперація Росії чи України?

Українським спецслужбам закидають причетність до затримання у Білорусі найманців так званої "групи Вагнера". У відповідь Київ обвинувачує в усьому Росію. DW розбиралася у версіях довкола цього скандалу.

Під час затримання найманців групи Вагнера під Мінськом

Під час затримання найманців "групи Вагнера" під Мінськом

"Добре продумана і спланована дезінформаційна кампанія". Так прокоментував керівник Офісу президента (ОП) України Андрій Єрмак інформацію про нібито причетність українських спецслужб до появи і затримання російських бойовиків так званої приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер" в Білорусі.

Читайте також: Коментар: РФ має бути задоволена скандалом навколо ПВК Вагнера в Україні

Коментар Єрмака з'явився у середу, 19 серпня, майже через два тижні після того, як інформація про нібито спецоперацію українських спецслужб вперше з'явилася у публічному просторі. За цей час ця версія вже встигла обрости розвитком та подробицями. Увага до заяви Єрмака є невипадковою, адже для нього знайшлася одна з головних ролей у цьому сюжеті - за деякими даними, саме "злив" інформації з ОП нібито зірвав успішне завершення спецоперації і затримання найманців на території України.

Звільнення "терористів": розворот Мінська на 180 градусів

Про затримання 33-х членів ПВК влада Білорусі повідомила 29 липня, незадовго до проведення в країні президентських виборів. Проти затриманих, частина яких раніше воювала на Донбасі на боці бойовиків, одразу порушили кримінальну справу про підготовку терактів. А президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що найманці "все розповіли" про те, що були "відправлені спеціально до Білорусі".

Читайте також: Білорусь: Затримані бойовики ПВК "Вагнер" були на Донбасі

Лукашенко у телефонній розмові 5 серпня пообіцяв своєму українському колезі Володимиру Зеленському співпрацю у питанні екстрадиції "вагнерівців" до України, а 12 серпня Офіс генпрокурора України відправив до Білорусі відповідні запити на видачу 28-ми з 33-х затриманих осіб. Українське слідство встановило, що ці особи "брали активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".

Але 14 серпня несподівано для України з'явилася інформація про передачу Росії затриманих у Білорусі її громадян. Це викликало обурення Києва . 

Російська версія: спецоперація Києва

Першим про те, що затримання "вагнерівців" у Білорусі стало наслідком спецоперації українських спецслужб, повідомило 6 серпня російське видання "Комсомольская правда". З посиланням на джерела в російських спецслужбах, видання написало, що колишніх бійців ПВК "Вагнер" вербували агенти СБУ, пропонуючи заробіток на нафтових об'єктах у Сирії та Венесуелі в інтересах російської державної компанії "Роснефть". Під час вербування нібито агент СБУ, який представлявся "Сергієм Петровичем", розпитував колишніх найманців передусім про їхній бойовий досвід на Донбасі.

Видання у своїй публікації навело досить детальний опис перебігу подій аж до затримання "вагнерівців" 29 липня у санаторії під Мінськом, низку документів, зокрема, нібито куплені через українські туристичні фірми авіаквитки для найманців, та імена людей, що брали участь в організації операції. Видання припустило, що під час підготовки затримання білоруські спецслужби "перебували у тісному контакті з українськими, отримавши від них інформацію про заїзд "диверсантів". На підтвердження своєї версії видання опублікувало інтерв'ю з неназваним працівником російської спецслужби, обличчя якого не демонструвалося в кадрі, який фактично переповів весь перебіг подій, викладений у публікації.

Продовження: "зрив спецоперації"

У версії російських ЗМІ кінцевим пунктом української спецоперації мав стати Мінськ, тобто затримання російських найманців білоруськими силовиками, що, за версією тієї ж "Комсомольської правди", мало б стати ударом по російсько-білоруських відносинах. Окрім цього, наголошується також на розрахунку Києва отримати затриманих в рамках процедури екстрадиції.

Утім, невдовзі ця версія отримала продовження на українських анонімних Telegram-каналах. Згідно з нею, насправді спецоперація передбачала затримання бойовиків на території України. Для цього під час транзитного рейсу з Мінська до Стамбула літак нібито мав екстрено приземлитися в Україні, де українські спецслужби затримали б "пасажирів", що становлять для них інтерес. Але це затримання нібито було зірвано через те, що інформація про спецоперацію просочилася з Офісу президента України до спецслужб РФ. 

Згодом цю версію підхопила низка українських політиків та журналістів. Зокрема, 18 серпня відомий український журналіст, головний редактор видання "Цензор.нет" Юрій Бутусов виклав на своїй сторінці у Facebook часткову хронологію цих подій, охарактеризувавши їх як "зраду на самій верхівці" влади. За його інформацією, 24 липня - напередодні запланованого рейсу з Мінська до Стамбула - в ОП відбулася нарада, присвячена цьому питанню. На ній голова Головного управління розвідки міністерства оборони України (ГУР МО) Василь Бурба та перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький доповіли президенту Зеленському про проведення фінальної частини спецоперації. Окрім них, за даними Бутусова, на нараді також були присутні Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО і голова комітету з розвідки Руслан Демченко, заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець та секретарка президента Марія Левченко.

Читайте також: Погана історія - Володимир Зеленський відреагував на "вагнерівців"

За даними джерел "Цензор.нет", на нараді Андрій Єрмак заявив, що операцію необхідно перенести. Мовляв, саме тривають переговори з помічником президента РФ Дмитром Козаком й затримання найманців може завадити початку чергового перемир'я на Донбасі з 27 липня. Попри заперечення з боку представників спецслужб, "Зеленський підтримав Єрмака і дав наказ СБУ та ГУР МО захоплення терористів призупинити, а операцію перенести на 30 липня, щоб було зручніше спілкуватися з Москвою", повідомив Бутусов. У підсумку 33 найманці не з'явилися на рейс з Мінська до Стамбула 25 липня, а виліт був перенесений на 30 липня. Як відомо, 29 липня "вагнерівці" були затримані білоруськими спецпризначенцями, так нікуди й не вилетівши.

За даними журналіста, вже після цих подій, 3 серпня, в ОП відбулася ще одна нарада за участю тих же учасників, на якій Василь Бурба заявив, що причиною зриву операції стала зрада, і вимагав здійснити перевірку на поліграфі присутніх - його особисто, Єрмака, Демченка і Машовця. Утім, 5 серпня Зеленський звільнив Бурбу з посади, а жодне розслідування провалу спецоперації так і не було розпочато, стверджує Бутусов. "Причиною провалу захоплення терористів є перш за все незаплановане перенесення термінів вильоту терористів. Рішення ухвалене главою ОП Єрмаком і схвалено президентом Зеленським. Мотиви Єрмака зірвати операцію він озвучив сам - Єрмак не хоче зіпсувати свої відносини з Козаком - помічником Путіна", - такий висновок із ситуації зробив журналіст.

Пізніше у цей же день українська журналістка Яніна Соколова оприлюднила на своєму YouTube-каналі записи аудіорозмов тривалістю понад 18 хвилин, на яких нібито співробітник СБУ, представляючись "Сергієм Петровичем", вербує кількох російських найманців, детально розпитуючи їх про бойовий досвід на Донбасі. Нагадаємо, про того ж "Сергія Петровича" з СБУ писала у своєму матеріалі й "Комсомольськая правда".

Заперечення з боку Єрмака і СБУ

Зранку у середу, 19 серпня, усю цю версію спростував Андрій Єрмак. "Очевидно, що версія про участь українських спецслужб в появі російських бойовиків-найманців у Білорусі напередодні виборів з'явилася не в Україні, а в російських ЗМІ, а саме - в російській "Комсомольской правде" 6 серпня. Це виглядає як добре продумана і спланована дезінформаційна кампанія", - сказав Єрмак у коментарі виданню lb.ua.

Читайте також: Коментар: "Вагнер" для Лукашенка і Зеленського

Після цього свою причетність до операції категорично заперечили і в СБУ, наголосивши, що "дані про участь СБУ в так званій "вагнерівській спецоперації" є звичайним фейком". У спецслужбі запевнили, що жоден її співробітник не брав участі в розмовах, які нібито зафіксовані на оприлюднених аудіозаписах.

Версія української розвідки: спецоперація РФ

Натомість новий керівник ГУР МО Кирило Буданов, призначений на цю посаду замість звільненого Василя Бурби, висловив переконання, що історія з затриманням "вагнерівців" у Білорусі є спецоперацією російських спецслужб. "Достатня кількість фактів свідчить про те, що це спецоперація російських спецслужб", - заявив він в інтерв'ю агенції "Укрінформ" 18 серпня. "Лише необізнана  людина може повірити у казку, ніби цих "наївних" бойовиків могли обманом затягнути до Мінська", - сказав, зокрема, він. "Усі ці так звані "приватні" військові компанії працюють у прямому підпорядкуванні російських силових структур та ніколи не діють без їхнього дозволу чи координації. Навіть, якщо виконують "приватні" замовлення", - переконаний керівник розвідки міноборони України.

У середу схожу заяву про "російське походження" скандальної історії зробили і у Службі зовнішньої розвідки (СЗР) України. У спецслужбі наголосили, що "спеціальна інформаційна операція т.зв. "група Вагнера у Білорусі" має російське походження". Її задачами, за даними СЗР, була дестабілізація ситуації у Білорусі напередодні та під час президентських виборів, звинувачення у причетності українських спецслужб до організації і проведення операції на території Білорусі і, як результат, втягнення України у міжнародний скандал та підрив її міжнародного авторитету, а також дискредитація керівництва України з метою зниження рейтингу влади напередодні місцевих виборів.

Дивитись відео 05:13

Як Лукашенко знайшов "бойовиків Вагнера" і чи екстрадують їх до України (31.07.2020)

Також за темою

Реклама