1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Реєстр військовозобов'язаних: що змінює спірний закон

Максим Сидоржевський
17 січня 2024 р.

Верховна Рада остаточно схвалила закон, покликаний цифровізувати армію, запустивши й розширивши електронний реєстр військовозобов'язаних. Чому документ наразився на критику?

https://p.dw.com/p/4bN58
Військовий ЗСУ у Харківській області, архівне фото
Військовий ЗСУ у Харківській області, архівне фотоФото: Kostiantyn Liberov/AP/dpa/picture alliance

Верховна Рада України 16 січня ухвалила резонансний закон №10062, покликаний запустити повноцінний електронний реєстр військовозобов'язаних, а також уможливити автоматичне отримання статусу учасника бойових дій.

Реєстр формально створено у 2017 році

Ухвалений голосами 249 депутатів закон, зокрема, передбачає внесення змін до закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів". Цей закон, ухвалений ще у 2017 році, передбачав створення реєстру військовозобов'язаних із використанням даних про громадян віком від 18 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, Пенсійного фонду, Державної міграційної служби, Центральної виборчої комісії, Державної прикордонної служби, низки міністерств - зокрема, охорони здоров'я, юстиції, внутрішніх справ, фінансів, освіти і науки, а також інших відомств.

Утім, зрештою це рішення роками залишалося лише формальністю, й фактичного створення електронного реєстру, а відтак й цифровізації армії, не відбулося.

Значні зрушення у формуванні й запуску реєстру відбулися наприкінці 2023 року, після того як міністерство оборони очолив Рустем Умєров. Він оголосив запуск реєстру одним з пріоритетів своєї роботи на цій посаді. Як повідомила наприкінці грудня в інтерв'ю виданню DOU заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко, яка у відомстві очолює напрямок цифровізації, робота над реєстром на той момент вже закінчилася. "Зараз ведеться обмін з великими державними реєстрами. Ми верифікували дані в реєстрі до 88 відсотків, збільшили його на 750 тисяч записів. Зробили крок до реновації інфраструктури й рухаємося до цифровізації даних військовослужбовців", - повідомила чиновниця.

Що передбачає закон про реєстр військовозобов'язаних

Однак міноборони України наполягало на ухваленні змін до закону про реєстр військовозобов'язаних, який, зокрема, мав би дозволити вносити до нього значно більшу кількість персональних даних українців. У відомстві наголошували, що законопроєкт №10062 є "критично важливим для обороноздатності України". "Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу", - заявили у пресслужбі міністерства перед голосуванням за документ у Раді.

У першому читанні законопроєкт було ухвалено ще 8 листопада. 16 січня парламент затвердив документ з низкою поправок у другому читанні та в цілому, його ще має підписати президент України.

Згідно з ухваленим документом, міноборони отримає доступ до особистих номерів телефонів та адрес електронної пошти військовозобов'язаних. Також дані, що міститимуться у реєстрі, доповнюватимуться, зокрема, відомостями про встановлення або зміну групи інвалідності, про досвід роботи за спеціальністю, володіння іноземними мовами та проходження програм підвищення кваліфікації чи перепідготовки, про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації й про результати медичних оглядів.

Також депутати погодилися додати до реєстру реквізити посвідчення водія, відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну, а також про дозвіл на зберігання та носіння зброї. При цьому отримувати згоду на зберігання й обробку цих даних від самих військовозобов'язаних закон не вимагає. 

Для військовозобов'язаних будуть створені електронні кабінети, в яких міститиметься відповідна інформація. Держателем й адміністратором реєстру законом визначено міністерство оборони, а розпорядниками - Генеральний штаб Збройних сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган міністерства оборони України.

Дані про українців можуть зберігати в країнах НАТО

Але розширенням списку персональних даних українців, що міститимуться у реєстрі, закон не обмежився. Так, зокрема, ним передбачена можливість зберігати реєстр і обробляти дані у ньому з використанням "хмарних технологій" країн НАТО. У такому разі це стало б прецедентом, адже дотепер українське законодавство забороняло зберігання подібної інформації поза межами країни.

Таку необхідність у міноборони обґрунтували тим, що завдяки цьому, зокрема, "буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об'єктів військової та цивільної інфраструктури)".

Влада хвалить, опозиція і правозахисники критикують

Міністр оборони Рустем Умєров привітав ухвалення закону. За його словами, Рада "зробила важливий крок для цифровізації українських Сил оборони". "Послуги та процеси для військовослужбовців нарешті повністю перейдуть у зручний цифровий формат, який буде врегульовано законом", - наголосив міністр.

Частина закону, що стосується можливості автоматичного отримання статусу учасника бойових дій, не викликала ні в кого суттєвих застережень або критики. А от що стосується зростання кількості персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, а також можливості використання "хмарних технологій" за кордоном, то закон наразився на критику з боку низки політиків, правозахисників та правників.

Так, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко у коментарі DW висловив застереження щодо виправданості використання певних типів даних, що міститимуться у реєстрі, зокрема, які надходитимуть від національної поліції, податкових органів, органів соціальної опіки. "Тут є питання взагалі доречності створення такої надмірної за обсягом бази даних, і тут так само виникає питання належного захисту цієї бази даних, щоб у нас не були такі випадки, як, наприклад, із зламом того ж самого серверу "Київстару", який так само начебто був захищений", - зазначив правозахисник.

Також, на думку Павліченка, категорично не можна розміщувати сервери із базами даних реєстру за кордоном, адже, нагадав він, транскордонна передача персональних даних заборонена нормами закону про захист персональних даних.

"Реєстр буде формуватись з надзвичайно широкого кола відомостей з інших баз даних щодо всіх українців до 60 років. І на відміну від інших реєстрів, тут згоду власника персональних даних не будуть брати взагалі, що суперечить статті 16 закону про захист персональних даних. Що може призвести до позовів проти держателя реєстру", - заявила депутатка фракції "Європейська солідарність" Ірина Фріз. Вона також розкритикувала дозвіл розміщувати реєстр у "хмарних технологіях" країн НАТО. "Щодо використання МО хмарних послуг на закордонних серверах для інформації, що має гриф "таємно" та "цілком таємно", вже є фахові коментарі. Якщо не помиляюсь, то ми станемо першою в світі країною, яка свідомо йде на цей крок", - зазначила Фріз.

"Мегареєстр з усією інформацією"

Її колега по фракції Ірина Геращенко наголосила, що законопроєкт, поданий на розгляд до другого читання, "значно погіршили поправками, які стосувалися надмірного втручання в приватне життя військовозобов'язаних". "Опозиційним фракціям вдалося збити певні одіозні поправки, але є перестороги щодо захищеності реєстру", - написала вона у Facebook.

Український адвокат Ростислав Кравець, коментуючи ухвалений закон, зазначив, що ним "формально створюється мегареєстр, який буде містити всю інформацію, яка буде міститися невідомо де". "Питання до того, як буде здійснюватися захист персональних даних. Ми ж бачимо, що бази "Нової пошти", "Дії", "Приватбанку" були під атакою", - обґрунтував свою позиції Кравець у коментарі виданню ТСН.ua.

На його думку, цей законопроєкт може нести загрозу національній безпеці України. "Суб'єкта персональних даних, тобто нас з вами, позбавляють будь-якого захисту на розповсюдження своїх даних. Вносяться дані в один реєстр з усіх інших реєстрів, однак насправді там буде про всіх громадян України, не лише військовозобов'язаних. При цьому, інформації надто багато - про здоров'я, про освіту, про майновий стан", - зазначив Кравець, додавши, що, на його думку, внесення такої особистої інформації до реєстру, аналогів якому у світі не існує, є незаконним.

Депутат фракції "Голос", ветеран АТО та військовослужбовець Роман Костенко також розкритикував законопроєкт, який, на його думку, приховує великі ризики. "Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни! Це приклад "простих рішень", що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо!" - наголосив нардеп.

Сценарії війни 2024: воєнний пат, нова зброя, переговори

Мобілізація пів мільйона українців: що про це кажуть кияни