Німеччині потрібні лікарі-іноземці. Що на них чекає?

Німеччина стає дедалі популярнішою серед іноземних лікарів. Їхня кількість зростає, і для країни, яка бореться з нестачею медичних працівників, це справжнє благо. За даними Федеральної лікарської палати Німеччини, зараз у ФРН працюють близько 60 тисяч лікарів, які не мають німецького громадянства, що становить майже 12 відсотків медичного персоналу країни. Більшість лікарів-іноземців прибули до Німеччини з інших європейських країн або країн Близького Сходу, найбільша група - із Сирії.

Перш ніж лікарі з інших країн зможуть почати працювати за фахом у Німеччині, вони мають отримати медичну ліцензію, для чого їм необхідно пройти сувору та досить складну процедуру. До неї також входять два іспити на знання німецької мови. На одному підтверджуються загальні знання мови, на іншому - професійна німецька мова для медичних співробітників.

Багато хто вважає, що процес отримання ліцензії настільки складний, що лікарям, які хочуть працювати в Німеччині, потрібна додаткова підтримка. Інакше німецька система охорони здоров'я може постраждати. "До лікарів потрібно ставитися не як до дешевої робочої сили, а інтегрувати їх якнайшвидше та якомога ефективніше", - каже DW виконавчий директор Лікарської палати німецької федеральної землі Рейнланд-Пфальц Юрґен Гоффарт (Jürgen Hoffart).

Чому Німеччині потрібні іноземні лікарі?

Міжнародні організації, які опікуються питаннями охорони здоров'я, попереджають, що нестача лікарів та медперсоналу настільки гостро відчувається у всьому світі, що можливість знайти потрібного лікаря поблизу незабаром може стати розкішшю у багатьох країнах. Особливо гостро брак лікарів відчувається у країнах з низьким рівнем доходу: рекомендоване Всесвітньою організацією охорони здоров'я співвідношення один лікар на 1000 осіб там часто не дотримується.

У Німеччині, за офіційними даними, на 1000 осіб припадає близько п'яти лікарів-практиків, тобто 30 відсотків з 1,82 мільйона лікарів у Європі. Поки що в країні достатньо лікарів, але їхня кількість стрімко скорочується. Як і в інших країнах-членах Європейського Союзу, у Німеччині незабаром серйозно бракуватиме лікарів та медперсоналу. Ця проблема посилюється у зв'язку із загальним старінням населення Німеччини, яке потребуватиме все більш пильної медичної уваги. Тим часом лікарів, що йдуть на пенсію, часто немає кому замінити, і це створює додаткове навантаження на працівників охорони здоров'я, особливо в державному секторі.

У 2023 році 41 відсотків лікарів-практиків у Німеччині та 28 відсотків медичного персоналу були старші 60 років. За прогнозами, у найближчі три роки мають закритися від 5000 до 8000 лікарських практик - лікарі, які там працюють, вийдуть на пенсію. Випускників медичних факультетів у німецьких університетах недостатньо для заміни лікарів, які виходять на пенсію. Єдине короткострокове рішення, яке може забезпечити роботу системи охорони здоров'я на тому ж рівні, - це залучення лікарів з-за кордону.

На що можуть розраховувати у Німеччині медики з-за кордону?

"У Німеччині всі медичні працівники, включаючи іноземних, мають довіру і цінуються", - сказав доктор Фабрі Бека з Косова, який працює в Німеччині понад 18 років. "За моїм досвідом, іноземні лікарі - це люди з мотивацією, готові вчитися і долати виклики, які виникають у системі охорони здоров'я іншої країни".

Читайте також: Як лікарям з України знайти роботу в Німеччині

На думку Бека, Німеччина дає їм можливість зберігати баланс між роботою та приватним життям та підвищувати професійну кваліфікацію. "Вся інфраструктура у сфері охорони здоров'я в Німеччині значно краща, ніж у багатьох інших країнах, включаючи Косово, - каже він. - Для лікарів це означає можливість працювати з більш сучасним обладнанням та розвиватися у професійному плані".

Фабрі Бека зазначив, що "іноземним лікарям часто доводиться працювати у відділеннях невідкладної допомоги чи лікарнях, де навантаження порівняно високе". Проте "ви добре заробляєте і маєте достатньо часу, щоб насолоджуватися життям", каже він.

Однак іноземним лікарям потрібно докласти більше зусиль для професійного розвитку, ніж їхнім місцевим колегам, підкреслив Бека, вказуючи на те, що вони не завжди отримують необхідну підтримку. Наприклад, відкриття власної клініки чи медичної практики потребує значно більше часу для іноземних фахівців, ніж для їхніх німецьких колег, в основному через особливості німецького законодавства. "Німеччина визнає лише базову медичну освіту, тому якщо лікар хоче практикувати в Німеччині, він має знову пройти тут навчання за своєю спеціалізацією", - каже Бека, наголошуючи, що це потребує додаткових років навчання.

З якими проблемами стикаються у Німеччині лікарі-іноземці

Тим часом, як розповів Юрґен Гоффарт, від пацієнтів надходять скарги на те, що вони не завжди розуміють іноземних лікарів через їхнє недостатнє знання німецької мови. "Неодноразово я отримував дзвінки від пацієнтів із запитанням: "Чи можете ви порекомендувати мені лікарню, де лікарі говорять чистою німецькою? - сказав він, підкреслюючи, що ця критика може бути виправданою. - Я постійно отримую медичні висновки, які, принаймні частково, дуже важко зрозуміти". Гоффарт зазначив, що мовні тести, які мають складати іноземні лікарі під час процедури апробації для отримання ліцензії, фокусуються на стандартній німецькій мові, але це не допомагає людям розуміти діалекти та акценти.

З дослідження, проведеного у 2016 році Мюнхенським університетом Людвіга і Максиміліана, стало відомо, що багато лікарів-мігрантів стикаються з мовною проблемою, а також з певними труднощами інтеграції - з нестачею знань про культуру та про те, як влаштовано медичну систему в Німеччині. Інше дослідження, опубліковане у 2022 році Базельським університетом, яке проводилося у двох великих університетських клініках у Німеччині, показало, що багато медичних працівників-мігрантів, включаючи медсестер та лікарів, стикаються з мовною, національною, расовою та етнічною дискримінацією.

Фабрі Бека каже, що не помічав жодних проблем з інтеграцією лікарів та їхньою здатністю вивчати мову: "Як на мене, більшість лікарів швидко опановують мову. Крім того, навіть якщо ви добре розмовляєте німецькою, завжди є пацієнти, які не говорять німецькою, тому мовний бар'єр - це проблема не лише для лікарів”.

Юрґен Гоффарт вважає, що один зі способів розв'язання проблем з комунікацією - це турбота досвідчених німецьких лікарів про своїх нових колег з-за кордону та надання їм детальної інформації про особливості німецької системи охорони здоров'я та особливості життя в Німеччині.