Коронавірус: як довго щеплення захищатиме від COVID-19?

Довготривалих наукових досліджень, які дали би однозначну відповідь на запитання, як довго у людини зберігається набутий після хвороби імунітет від COVID-19, поки немає. Найтриваліше і наймасштабніше дослідження щодо цього з квітня до листопада цього року проводили вчені Оксфордського університету. Вони аналізували дані британських лікарів, які перехворіли на самому початку пандемії і мали антитіла до вірусу SARS-CoV-2. За пів року, коли тривав моніторинг, жоден з них не інфікувався з явними симптомами хвороби. Тобто, як випливає з цього дослідження, пів року - це мінімальна підтверджена на даний момент тривалість імунної реакції. Довше це питання поки ніхто не досліджував.

Важливі не лише антитіла

Вчені Каліфорнійського інституту імунології у Сан-Дієго днями також презентували попередні результати свого дослідження, яке тривало п'ять місяців. Вони сфокусували свою увагу на вивченні одразу двох ключових факторів імунного захисту людини - як антитіл до вірусу, які виробляються у процесі хвороби, так і важливих для імунітету Т-клітин. Американські дослідники з'ясували, що обидва види імунної відповіді організму були активні протягом всіх п'яти місяців спостереження. Причому навіть у тих, хто перехворів майже безсимптомно.

Професор Томас Якобс (Thomas Jacobs) з Інституту тропічної медицини у Гамбурзі в інтерв'ю інформаційній агенції dpa назвав наявні результати досліджень обнадійливими. За його словами, дослідження фіксують наявність великої кількості антитіл, які забезпечують стійкий, або навіть, як кажуть вчені, "стерильний" імунітет. Тобто антитіла перехоплюють вірус, перш ніж він може вразити клітини. Якобс переконаний, що щеплення даватиме ще кращу імунну відповідь, ніж хвороба.

Антитіла виникають не у всіх

Крім того, імунологи наголошують на дедалі більш очевидній ролі у протидії вірусу, яку відіграють Т-клітини. Дослідники стокгольмського медичного Karolinska Institutet дослідили дві тисячі проб крові мешканців шведської столиці у пошуках слідів імунітету від SARS-CoV-2, викликаного Т-клітинами. Виявилося, що деякі піддослідні взагалі не мали антитіл від цього вірусу, однак, тим не менше, в їхньому організмі сформувався імунітет на основі Т-клітин. Передовсім такий сценарій поширений серед тих, хто безсимптомно або легко перехворів на COVID-19. Як і низка інших дослідників, шведські вчені припускають, що кількість людей зі сформованим імунітетом від новітнього коронавірусу є вищою, ніж випливає за результатами масового тестування на наявність антитіл, яке вже проводилося у низці європейських країн і регіонів.

Масштаби цього феномену - відсутність антитіл після інфекції SARS-CoV-2 - дозволяє оцінити дослідження, проведене фахівцями університетської клініки німецького міста Єна. Вони проаналізували імунну відповідь мешканців містечка Нойштадт ам Реннштайґ, яке свого часу стало одним з епіцентрів пандемії на сході Німеччини. З'ясувалося, що в кожного другого, хто перехворів на коронавірусну хворобу, взагалі немає антитіл до вірусу. Подібне дослідження, проведене управлінням охорони здоров'я міста Любек на півночі Німеччини, так само констатувало, що антитіла з'являються далеко не у всіх, хто перехворів. Як засвідчило дослідження, результати якого наводить німецька телерадіокомпанія Deutschlandfunk, 30 відсотків жителів Любека, перехворівши на COVID-19, не мають в організмі антитіл від вірусу.

Т-клітини: звичайна застуда замість COVID-19?

Вчені поки не змогли дати достеменну відповідь, який з факторів важливіший для імунної відповіді - антитіла чи Т-клітини. Факт лише у тому, що обидва ці чинники захищають від хвороби. "Наявність "стерильного" імунітету, імовірно, залежить від наявності високого числа нейтралізуючих антитіл. Натомість важкість перебігу хвороби залежить від Т-клітин. Отже, питання, що ж з цих двох факторів важливіше, певно, не стоїть", - зазначає імунолог з Гамбурга Томас Якобс. Тобто, не маючи антитіл, людина цілком може заразитися коронавірусом. Утім, завдяки Т-клітинам перебіг хвороби буде м'яким і його не відрізнити від звичайного застудного захворювання.

Карстен Ватцль (Carsten Watzl) з Технічного університету Дортмунда вказує на те, що від раніше відомих коронавірусів, які проявлялися у вигляді застуди, імунна відповідь організму зазвичай трималася від року до півтора. Водночас Ватцль також наголошує, що імунітет від вакцини значно сильніший і стійкіший за імунітет внаслідок хвороби. "Маємо надію, що імунітет від вакцин, які очікують на реєстрацію, буде значно довшим", - каже імунолог з Дортмунда.

Групам ризику доведеться вакцинуватися частіше

Німецькі науковці вказують на те, що для різних соціальних груп потрібні різні підходи до вакцинації. Наприклад, для мешканців будинків для людей похилого віку, а також для персоналу цих будинків, потрібна частіша вакцинація, ніж для інших груп. Це, сподіваються імунологи, дозволить домогтися "стерильного" імунітету. "Для широкого загалу було би цілком достатньо мати клінічний імунітет", - переконаний Томас Якобс. Це означає, що людина захищена від важкого перебігу хвороби, але не від інфікування як такого.

Для того, аби після щеплення людина не могла розповсюджувати вірус, потрібна висока кількість антитіл. Як довго вона триматиметься, мають показати довгострокові дослідження після вакцинації. Вчені, опитані агенцією dpa, прогнозують, що щеплення широкому загалу доведеться робити раз на кілька років.