Керівництву "Газпрому" мало би бути прикро: в Москві вигадали хитромудру багатоходівку для шантажу європейців, а ті, нелякані, поки що схоже навіть не зрозуміли, що відбувається.
Адже російська держкомпанія ось уже кілька місяців проводить спецоперацію з примусу європейців до повного й беззастережного визнання "Північного потоку-2" без всіляких анбандлінгів та інших умов Третього енергопакета Євросоюзу. З цією метою найбільший постачальник природного газу в ЄС протягом літа прицільно розпродував запаси зі своїх європейських газосховищ і водночас демонстративно відмовлявся від бронювання додаткових транзитних потужностей через Україну і Польщу понад прописані в довгострокових контрактах обсяги.
Євросоюз підходить до зими без звичних запасів газу
Як наслідок, за лічені тижні до початку опалювального сезону рівень заповнення газосховищ у країнах ЄС виявився на рекордно низькому рівні, а гуртові ціни на газ на європейських торгових майданчиках злетіли до небачених висот. Такому злету сприяв дефіцит скрапленого газу, оскільки скраплений природний газ (СПГ) усе літо йшов переважно в Азію, де ціни на блакитне паливо виявилися ще вищими. "Газпром", без сумніву, враховував цю обставину при плануванні та проведенні своєї операції.
І ось тепер, здавалося б, мета майже досягнута: Євросоюз підходить до зими без звичних запасів газу, і якщо холоди виявляться особливо сильними або настануть раніше, ніж зазвичай, європейським енергокомпаніям доведеться терміново закуповувати дефіцитне паливо на світовому ринку за захмарними цінами або посилено переходити на нафту й вугілля, які теж сильно подорожчають. Зрозуміло, що ці витрати компанії хоча б частково перекладуть на плечі споживачів.
У такій ситуації "Газпром" повідомляє, що завершив будівництво "Північного потоку-2", і в різних формах тонко натякає (тепер йому допомагає в цьому і прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков), що у європейців вже нинішньою зимою газу буде хоч відбавляй, треба лишень якнайшвидше видати дозвіл на експлуатацію цього потужного російського трубопроводу, причому відразу двох його ниток, а для цього зробити виняток із європейських правил.
Найбільший інтерес до цін на газ в Європі виявляють російські ЗМІ
І що ж тоді? А нічого! Це читачі всіляких російських ЗМІ останніми тижнями мало не щодня дізнаються, що європейцям доведеться нинішньою зимою або мерзнути, або розщедрюватися, оскільки ціни на газ на спотовому ринку в Європі пробили позначку в 600 доларів за тисячу кубометрів, наблизилися до 700, перевищили 750, шугонули до 800, а 15 вересня злетіли до божевільних 950.
Читайте також: Фінальна битва за "Північний потік-2": сертифікація газогону
Однак в Євросоюзі, на відміну від Росії, за настільки неприродним злетом котирувань пильно стежать лише професійні учасники ринку і фахівці. ЗМІ досі повідомляли й писали на цю тему вкрай мало, тож широка європейська громадськість гру російського постачальника поки що просто не помітила і, відповідно, не оцінила. Це особливо помітно в Німеччині, що є найбільшим закордонним клієнтом "Газпрому", причому зі значним відривом.
Німецьку громадськість цікавлять вибори, а не котирування ф'ючерсів
Німецька громадськість, яка й досі зосереджена на боротьбі з коронавірусом, обговорює, як довести рівень вакцинації населення до 70-80 відсотків, сперечається, як бути з нещепленими та зі школярами. Ну і, звичайно ж, вона сфокусована на майбутніх парламентських виборах, запланованих на 26 вересня, на теледискусіях кандидатів у канцлери, на передвиборних програмах і обіцянках партій.
Саме це зараз абсолютний пріоритет для ЗМІ Німеччини, а зовсім не гра спекулянтів з ф'ючерсними контрактами на газ на галузевих торгових майданчиках. Тим більше, що німецькі енергетичні компанії купують трубопровідний газ і постачають його кінцевим споживачам за довгостроковими договорами.
Після виборів дискусія про газ піде в невигідному для Москви напрямку
Тому те, на що в Москві, можливо, розраховували, й не відбувається: поки що немає ані найменшого громадського тиску на уряд ФРН швидше зробити щось проти зростання цін на газ і вже тим більше немає будь-якої активності на підтримку "Північного потоку-2". Але що буде, якщо дедалі більше німецьких споживачів отримуватимуть сповіщення від енергокомпаній про необхідність підвищити в чинних контрактах ціни на газ? Деякі фірми зробили це ще в серпні.
У такому разі, вже після виборів до Бундестагу, газова тема може-таки виявитися предметом підвищеної суспільної уваги. Але дискусія тоді точно піде в дуже невигідному для Москви напрямку. Адже одночасно в Берліні формуватиметься нова правляча коаліція, і в переговорах з дуже великою часткою ймовірності братимуть участь як Зелені, жорсткі противники "Північного потоку-2", режиму Путіна і будь-яких викопних енергоносіїв, так і ліберали з ВДП, які скептично ставляться до цього газопроводу і критично - до російського президента.
"Газпрому" радіти треба, що його спецоперація зазнає фіаско
У такій ситуації усвідомлення того, що "Газпром", зловживаючи своєю ринковою владою, відверто шантажує Євросоюз, неодмінно викличе нову хвилю закликів знизити залежність від російського газу. Неминуче залунають вимоги форсувати перехід на відновлювальну енергетику, щоб якомога швидше взагалі відмовитися від газу. Напевно постане питання, як так вийшло, що найбільші газосховища ФРН та Австрії потрапили під контроль державної компанії з авторитарної країни. Може надійти пропозиція законодавчо зобов'язати операторів газосховищ надалі до початку опалювального сезону гарантувати певний рівень їхнього заповнення.
Тож у "Газпромі", радше, радіти мають, що спецоперація зі створення штучної нестачі газу заради продавлювання "Північного потоку-2" не вдалася - і німецька громадськість поки що не звернула належної уваги на цю авантюру. А то неприємностей не оберешся на своєму найбільшому ринку збуту, де і без того готуються до прискореної декарбонізації своєї економіки.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.