1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Системи ATACMS у Південній Кореї
Системи ATACMS у Південній КореїФото: South Korea's Joint Chiefs of Staff/handout/AFP
КонфліктиУкраїна

Київ переконує США надати ATACMS: обіцяє узгоджувати цілі

Максим Сидоржевський
3 жовтня 2022 р.

Київ прагне отримати від США ракетні системи ATACMS, здатні вражати цілі на відстані близько 300 кілометрів. В українській владі при цьому обіцяють не бомбити ними територію РФ.

https://p.dw.com/p/4HhHX

Україна пропонує Сполученим Штатам Америки узгоджувати потенційні російські цілі у разі надання їй ракетних комплексів ATACMS. Як повідомляє у понеділок, 3 жовтня, CNN з посиланням на власні джерела, таким чином Київ намагається подолати опір адміністрації президента США Джо Байдена щодо надання "нового набору потужних ракетних систем великої дальності".

Така прозорість, яку пропонує Україна, по суті, надає США право ветувати українські удари по території Росії та покликана переконати адміністрацію в тому, що надання критично важливої зброї не призведе до ударів по території Росії, які, як побоюються США, призведуть до ескалації війни та безпосереднього залучення їх у конфлікт, зазначає видання.

Йдеться про армійські тактичні ракетні системи ATACMS (Army TACtical Missile System), ракети класу "земля-земля", які можуть вражати цілі на відстані близько 300 кілометрів, що приблизно в чотири рази перевищує дальність ракет, що використовуються мобільними системами HIMARS, які США почали поставляти Україні декілька місяців тому.

Читайте також: США оголосили про військову допомогу Україні ще на 600 мільйонів доларів

Попри  прохання України, адміністрація Байдена поки що не схвалила надання країні систем ATACMS і стверджує, що Україні достатньо систем HIMARS, які вона має нині. Минулого тижня влада США оголосила про фінансування закупівлі ще 18 HIMARS для України, внаслідок чого загальна кількість американських систем сягне понад 30. В адміністрації також побоюються, що надання ATACMS стане "червоною лінією" в очах Москви, внаслідок чого США у Кремлі вважатимуть "прямою стороною конфлікту", зазначає CNN.

Серед потенційних цілей - об'єкти у Криму

Українська влада у власних запитах зі списками озброєння, яке вона прагне отримати від США, розмістила ATACMS на перших позиціях, запевняючи при цьому, що вона готова бути "настільки відкритою, наскільки це необхідно" у використанні цього озброєння, повідомляє CNN.

Серед цілей, які Київ планує вражати цією зброєю, є логістичні ланцюжки росіян, що розташовано на поки що недосяжній для ЗСУ відстані, російські об'єкти протиповітряної оборони, а також склади боєприпасів на сході та півдні України, включаючи територію Криму. Зокрема, однією з цілей на півострові Київ бачить місця запуску безпілотників іранського виробництва, які використовує російська армія, повідомив CNN американський чиновник, знайомий з відповідними запитами Києва. Ці місця поки що розташовано поза межами досяжності зброї, яка є в арсеналі ЗСУ.

Читайте також: Резніков: Заборони від партнерів на удари України по Криму немає

Також видання зазначає, що, прагнучи переконати американську владу, що він не застосовуватиме нове озброєння для завдання ударів по території РФ, Київ аргументує, зокрема, й тим, що він цього не робить за допомогою систем HIMARS - попри те, що це було б можливо стосовно певних російських цілей. "Ми запевнили, що не будемо цього робити (використовувати HIMARS на території РФ. - Ред.), і ми цього не зробили, - сказав CNN неназваний український чиновник. - Я думаю, що проблема полягає в тому, щоб США подолали психологічний поріг і схвалили можливість (передачі ATACMS. - Ред.)". Утім, у Білому домі поки що вважають, що ризики від надання ATACMS Україні переважають над потенційними здобутками, які може принести це озброєння Києву, пише видання.

Чим вдарили по Криму і хто за цим стоїть

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Російські дрони-камікадзе іранського виробництва

Росіяни атакували дронами енергооб'єкти Одещини

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку