Катерина Бабкіна: Що не так з нашими цілями на рік | Deutsche Welle - Авторська колонка | DW | 12.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Авторська колонка

Катерина Бабкіна: Що не так з нашими цілями на рік

"Класно час від часу всередині себе моніторити, куди ви рухаєтеся та з якою швидкістю, але можна домоніторитися до зовсім нерелевантних висновків", - Катерина Бабкіна, спеціально для DW.

Катерина Бабкіна

Катерина Бабкіна

Той самий час - "післясвят", на який ми майже місяць відкладали все, що можна, і навіть часом те, що ні, - нарешті настав. В Україні трошки свят ще залишилося, але загалом люди здебільшого повернулися до роботи, затори - на дороги, а одержимість тим, щоби стати кращою версією себе - в наші буденні настрої.

Традиційно перед Різдвом та Новим роком ми віддаємо борги, намагаємося завершити справи, підбити підсумки того, що з нами відбулося та поставити собі цілі й впорядкувати плани на прийдешнє. Потім ми розважаємося, відпочиваємо, багато їмо, відсипаємося, якщо пощастить, і... часто нічого не змінюється. Ми засмучуємося і в грудні намагаємося знову. Чому так?

По-перше, ви і без мене знаєте, що нічого особливого не стається в ніч з 31 грудня на 1 січня. Це просто ніч. Літочислення, як і час взагалі, це поняття абсолютно умовне, і жоден календар абсолютно акуратним не є. Тобто початок місяця в календарі, власне, не гарантує вам "нового місяця" на небі, якщо ви в таке вірите.

Тобто 1 січня ви були б тією ж людиною, що і 31 грудня, якби, власне, не вимоталися символічним віддаванням боргів, завершенням справ та підбиттям підсумків.

Читайте також: Поради для щасливих стосунків - навіть під час карантину

Ні, раціональне зерно в тому, щоби перед більш-менш тривалим відпочинком звільними собі трошки ментального простору та закрити можливий максимум відкритих питань є, але коли це починають робити всі одночасно, кількість черг, заторів, помилок і конфліктів змушує заплатити за це зависоку ціну і страшно виснажує. Те ж із підсумками - класно час від часу всередині себе моніторити, куди ви рухаєтеся та з якою швидкістю, але можна домоніторитися до зовсім нерелевантних висновків, якщо навколо всі теж починають згадувати всі свої досягнення і провали. Бо не порівнювати неможливо, а чужі досягнення завжди здаються виразнішими і легше здобутими, а чужі провали - дріб'язковішими за власні.

Ставити собі цілі на рік в такому стані й за таких обставин без сенсу, бо свої справжні бажання і можливості реалістично оцінити серед цієї всієї гонитви неможливо.

Не набагато краще робити це і одразу після святкового відпочинку, не важливо, добре в вас минули свята чи не дуже - ви вибилися зі звичного темпу і, найімовірніше, переоцінюєте або навпаки недооцінюєте те, що ви хочете і можете.

Характерне бажання взятися нарешті за все і все довести до пуття - англійську, водіння, взаємини, резюме, диплом, ремонт, фізичну форму і всі хоббі, - яке часто під впливом навколишнього наративу виникає в нас на початку року, не призводить ні до чого, окрім розчарувань. Бо, по-перше, не все з цього нам дійсно потрібно, а по-друге - не в усьому можливо суттєво прогресувати навіть за рік, а ми часто ставимо ціль з прицілом, вибачте за повтор, за результат і без зауваги на сам процес.

Читайте також: Що робити, якщо вам відмовили у працевлаштуванні: поради німецького експерта

Краще ставити собі поточні цілі після січня - коли свята уже минули, робочий темп відновився, запас природніх сил ще не настільки вичерпаний, як в березні, але й весняний ситуативний зріст активності, як в квітні, коли світла багато, все цвіте і можна нарешті не носити куртку, ще не настав.

І без сенсу ставити собі цілі на рік чи до Нового року. Ефективніше кожну ціль розбити на зрозумілі та досяжні етапи, і просто почати їх втілювати, зважаючи на реальну швидкість, з якою вдається прогресувати. А перед тим - запитати себе, що суттєво зміниться в вашому житті, якщо ви досягнете цієї цілі на 100 відсотків, і чи будете ви це робити, якщо стовідсотково знаєте, що не впораєтеся. Якщо не зміниться, загалом, нічого - то розгляньте можливість навіть не починати. А от якщо хочеться спробувати, навіть якщо не впораєтеся - беріться обов'язково, без дедлайну і з задоволенням від процесу. Бо задоволення - це, зрештою, дуже важливо.

"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.