1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зміна правил мобілізації. Що не так зі законопроєктом уряду?

27 грудня 2023 р.

Кабмін вніс на розгляд парламенту резонансний законопроєкт щодо мобілізації, який передбачає і посилення відповідальності за ухилення від військового обліку. Що ж пропонує уряд і що викликало критику в суспільстві?

https://p.dw.com/p/4adCU
В Україні активно дискутують питання посилення мобілізації
В Україні активно дискутують питання посилення мобілізаціїФото: Yuriy Dyachyshyn/AFP via Getty Images

Урядовий законопроєкт щодо "удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби" зареєстрували в парламенті на Різдво, ввечері 25 грудня. Урядовці поспішали подати свої пропозиції ще в цьому році, аби Верховна Рада розглянула їх відразу після новорічних свят.

Основна причина оновлення правил мобілізації, військового обліку та військової служби, про що вже неодноразово повідомлялось, - Збройним силам України (ЗСУ) бракує людей для оборони, у 2024 році потрібні нові військовослужбовці, аби замінити тих, хто воює вже два роки, та поповнити втрати.

Як уряд пропонує змінити правила мобілізації?

Згідно із зареєстрованим законопроєктом, уряд передусім пропонує знизити призовний вік з 27 до 25 років. Раніше президент України Володимир Зеленський уже заявляв, що підтримає цю норму, тобто не ветуватиме закон, якщо автори наведуть переконливі аргументи. При цьому Верховна Рада ще в травні ухвалила законопроєкт про зменшення віку мобілізації до 25 років, але Зеленський його досі не підписав.

З переліку висновків військово-лікарської комісії (ВЛК) пропонується виключити висновок про "обмежену придатність" до військової служби. Водночас пропонується встановити перелік тих, хто має право на відстрочку та звільнення від призову.

Не підлягають призову студенти денної або дуальної форми навчання, які здобувають вищий рівень освіти, ніж попередній, за тим самим напрямом, а також докторанти. Також передбачена відстрочка для педагогічних працівників і наукових співробітників, якщо вони працюють на повну ставку.

Не призиватимуть тільки чинних народних депутатів і військовозобов’язаних в органах державної влади на посадах державної служби категорії "А", тоді як для категорій "Б" і "В" передбачається бронь для 50 відсотків.

Суттєво спрощується порядок вручення повістки про виклик до територіального центру комплектування (ТЦК, раніше - військкомат). Відповідно до пропозицій, її можуть вручити як особисто, так і через електронний кабінет чи електронну пошту.

Особисто повістку можуть вручити в самому військкоматі, а також за місцем проживання, роботи або в громадських місцях. При чому вручати можуть як співробітники військкомату, так і поліцейські. Для тих, хто ухиляється від взяття на військовий облік і проходження військової служби, пропонується встановити низку обмежень. 

Кампанія рекрутингу до лав ЗСУ
Кампанія рекрутингу до лав ЗСУФото: Sergei Supinsky/AFP via Getty Images

Читайте також:Мобілізація ще 500 тисяч людей - чи впорається Україна? 

Урядовий законопроєкт - "більше запитань, ніж відповідей"

Після оприлюднення законопроєктів на уряд полився шквал критики та звинувачень у відсутності комунікації зі суспільством під час підготовки цих документів.

"Норми, що там містяться, викликають більше запитань, ніж надають відповідей. Мені щохвилини телефонують люди і фахівці з різних сфер із запитаннями чи зауваженнями до тексту. Тому чекаємо хоч якісь пояснення від суб'єктів подання цієї законодавчої ініціативи", - заявив секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко у коментарі "Укрінформу". На його думку, в законопроєктах містяться багато "незрозумілих норм і обмежень", які сприймаються жорсткими.

Про це говорить і керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Як приклад, він звернув увагу на те, що в урядових ініціативах повністю відсутня згадка про право на звільнення від мобілізації осіб з ІІІ групою інвалідності. Згідно з урядовою ініціативою, від призову під час мобілізації звільняються тільки люди з інвалідністю І чи ІІ групи, згадуються в документі й тимчасово непридатні за станом здоров'я, котрі отримують відстрочку на термін до шести місяців.

"Ну які з інвалідів ІІІ групи солдати? Я розумію, чому така норма з'явилася, оскільки є чимало зловживань на цьому, бо ті, хто можуть служити, купують довідки про інвалідність, дурять, ховаються. Суспільство обурене цим, і, як наслідок, з'являються такі законопроєкти. Інша справа, що всі мають оновити свої дані, пройти ще раз лікарську комісію і підтвердити свою інвалідність - це нормально. Але мобілізувати інвалідів не правильно", - сказав Захаров у розмові з DW.

Парламентська опозиція за право на демобілізацію через два роки

Розкритикувала законопроєкт і фракція "Європейська солідарність". Співголова фракції "ЄС", народна депутатка Ірина Геращенко заявила, що її політична сила не погоджується з пропозиціями уряду щодо демобілізації військовослужбовців лише після того, як вони відслужили 36 місяців. "Уявляєте собі три роки під Бахмутом чи Авдіївкою? А такі підрозділи, які вже два роки на нулі й виснажені є, тож будемо добиватися права на демобілізацію через два роки, якщо військовий весь цей час був не в тилу, а на нулі", - написала Геращенко у соціальній мережі Facebook.

При цьому Геращенко наголошує, що в законопроєкті містяться "антиконституційні, кричущі норми в плані обмежень громадян". Йдеться про запровадження обмежень для військовозобов'язаних та резервістів під час проведення мобілізації, які не з'явилися, як цього вимагає повістка, на призовний пункт або до військової частини. 

Читайте також:"Я прийшов у військо вільною людиною, а став кріпаком". Як військові звільняються зі служби 

Простір для зловживань з боку ТЦК під час мобілізації?

Відносно ухилянтів урядовий законопроєкт передбачає такі санкції, як заборона виїзду за кордон, заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном, обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія, обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями, відмова в укладенні кредитного договору, договору позики, призупинення отримання пільг та послуг від держави. 

Ірина Геращенко критикує урядовий законопроєкт щодо посилення мобілізації та застерігає перед зловживаннями з боку ТЦК
Ірина Геращенко критикує урядовий законопроєкт щодо посилення мобілізації та застерігає перед зловживаннями з боку ТЦК (архівне фото)Фото: Ukrinform/Photoshot/picture alliance

"Очевидно, що тут відкривається простір для зловживань з боку ТЦК, бо за їхнім рішенням до військовозобов'язаних буде застосовано ряд обмежень, які можуть перетворити життя українських чоловіків на пекло. Адже мова йде про позасудове позбавлення права розпоряджатися своїм майном й інше, навіть якщо в тебе є хвороби чи інші підстави для відстрочки, але ТЦК їх "не побачив", - написала Геращенко у Facebook.

Фракція "Батьківщина" заявила, що не голосуватиме за урядовий законопроєкт щодо удосконалення мобілізації. "У поданому варіанті (...) закон не вирішує проблеми, він неефективний, неконституційний і в такому вигляді наша команда за нього голосувати не буде", - сказала лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко у відеоролику, розміщеному у Facebook.

Перекидання політичної відповідальності за посилення мобілізації

Попри критику уряд, зокрема і міністр оборони України Рустем Умєров, поки що не коментують свої ініціативи у законопроєкті. Мовчить і пропрезидентська парламентська фракція "Слуга народу". У своєму відеозверненні від 26 грудня президент Зеленський лише заявив, що буде правильним, аби такі норми обговорювалися й ухвалювалися не кулуарно. "Так, щоб люди розуміли, яке бачення військового командування, які мотиви в тих чи інших правилах і умовах, що пропонують депутати, і як вирішуються питання, які вже є в наших воїнів у Силах оборони", - наголосив Зеленський.

Натомість щодо комунікації урядових новацій головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний сказав, що це не справа військових. "Ми - армія. Ми - Збройні Сили України. Ми маємо лише воювати. Маємо отримувати ресурси й виконувати завдання. Ми не можемо думати про те, щоб втрутитися в цивільне життя. Для цього є відповідні центральні органи влади", - зауважив Залужний під час пресконференції 26 грудня.

Політолог Володимир Фесенко вбачає в такому мовчанні уряду, те, що українська влада не хоче брати на себе відповідальності за посилення мобілізації, тому намагається "підставити під удар" військове командування. На думку політолога, у такому виді запропонований урядом законопроєкт має великий шанс бути проваленим під час голосування у Верховній Раді. Аби цього не сталося, законопроєкт потрібно ретельно узгодити з усіма сторонами ще на етапі обговорення в парламентському комітеті, аби потім ухвалити його якнайшвидше та посилити українське військо новими людьми.

"Політики почали грати у політичний футбол, оскільки ніхто не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні в суспільстві рішення. Вони думають про рейтинги й забувають, що це шлях до програшу України або ганебного миру на умовах Росії. Зараз треба забути чвари, рейтинги і популярність, знайти консенсус у спірних питаннях, доопрацюювати їх і проголосувати цей законопроєкт", - прокоментував Фесенко у розмові з DW. 

Глухий кут у позиційній війні: як до цього дійшло?