1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи можлива демобілізація в умовах бойових дій

Анастасія Шепелева | Ганна Соколова-Стех
28 листопада 2023 р.

В Україні точиться дискусія навколо питання про демобілізацію військових, які беззмінно воюють від початку повномасштабного вторгнення РФ. Які ризики несе демобілізація під час війни або її відсутність - у матеріалі DW.

https://p.dw.com/p/4ZUAM
Українські військові в окопах на Харківщині
Українські військові в окопах на ХарківщиніФото: Diego Herrera Carcedo/AA/picture alliance

Початок повномасштабного вторгнення Росії мобілізував українське суспільство. У перші місяці війни біля територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вишукувалися величезні черги вмотивованих людей, готових стати на захист держави. Але на 21 місяці війни дедалі частіше говорять про виснаженість тих, хто воює від самого початку, та про потребу їх замінити.

Родини військових лише за останній місяць двічі виходили на акції у великих містах України з вимогою встановити терміни військової служби. Серед учасників була й жителька Київщини Анастасія Бульба. Її чоловік добровільно мобілізувався 1 березня 2022 року та несе службу в одній з гірсько-штурмових бригад. Відтоді Анастасія бачила його шість разів - двічі під час десятиденних відпусток та чотири рази в шпиталі.

Мітинг родин військових із закликом визначити терміни служби мобілізованих
Мітинг родин військових із закликом визначити терміни служби мобілізованихФото: Privat

"На одних плечах ми війну не виграємо"

"Перша відпустка була рівно за рік після мобілізації. 10 днів відпочинку, коли ти рік на фронті - це ні про що. Він лише спав та їв, і то спав на снодійних, тому що сну після численних контузій немає", - розповідає в розмові з DW Анастасія. За її словами, за 21 місяць служби в її чоловіка, який до початку повномасштабної війни був підприємцем, сильно зіпсувалося здоров'я, він схуд на 12 кілограмів.

Якби була законна підстава звільнитися зі служби, продовжує Анастасія, її б чоловік це зробив. "Але з армії просто так не підеш", - додає жінка й застерігає: "На одних плечах ми війну не виграємо".

Для звільнення з війська в умовах воєнного стану є лише кілька законних підстав. Серед них - досягнення 60 років, сімейні обставини (як наприклад, народження третьої дитини чи потреба у догляді за батьками чи дружиною з інвалідністю), набрання законної сили обвинувального вироку суду, яким призначено покарання у виді позбавлення чи обмеження волі, а також висновок військово-лікарської комісії про непридатність за станом здоров'я.

Читайте також: "Я прийшов у військо вільною людиною, а став кріпаком". Як військові звільняються зі служби

Анастасія Бульба
Анастасія БульбаФото: Privat

Бойова медикиня: Виснажені - приречені на помилки

Про втому військових говорить і бойова медикиня Олена Худякова, яка, маючи досвід ще з війни на Донбасі, знову стала на захист держави з початку повномасштабного вторгнення РФ. "Виснажені - не досвідчені, виснажені - приречені на помилки", - зазначає в розмові з DW Худякова. Хтось має замінити загиблих та тих, хто певний термін виконував "обов'язок, який стосується усіх", вважає військовослужбовиця.

"Ті, хто любить вислів "щоб один воював, десять мають забезпечувати тил", себе записують у ті десять нерухомим значенням. Але в цій одиниці не безсмертні й не роботи", - зауважує бойова медикиня. Делегування обов'язку захисту батьківщини лише частині суспільства, продовжує вона, коли інші "роками лишаються в стороні", не є виграшним для України.

На сайті Офісу президента зареєстровано цілу низку петицій з вимогами визначити терміни служби в Збройних силах України (ЗСУ) під час війни. Щонайменше дві з них набрали необхідну для розгляду главою держави кількість голосів, втім Володимир Зеленський поки що на них не відреагував. На запит DW щодо позиції з цього питання в ОП на момент публікації цього тексту не відповіли. 

Читайте також: ВІЛ-інфіковані у війську: з рівними правами, але без належних умов?

Український військовий в окопі на Харківщині
Український військовий в окопі на ХарківщиніФото: Ozge Elif Kizil/Anadolu/picture alliance

"Коли на кону існування держави, демобілізація нереальна"

Визначеність термінів служби важлива й для ментального здоров'я бійців та мотивації, каже у розмові з DW представник головного управління військової юстиції міністерства оборони Ілля Костін, який має досвід служби на лінії фронту. Водночас в нинішніх умовах, коли на кону питання про існування держави, ідею демобілізації втілити у життя "нереально", вважає він.

"Неможливо говорити про будь-які демобілізаційні дії, поки у нас триває активна стадія війни, поки відбуваються такі втрати. Це означає, що порядок поповнення війська і втрат у війську не дозволяє прогнозувати будь-які зміни з демобілізацією, коли здорова людина відпускається додому", - зазначає Костін. 

Читайте також:Залужний: Війна переходить у нову стадію, що буде вигідно Росії 

Демобілізації має передувати ґрунтовна реформа

Водночас офіцер підрозділу "Kraken" головного управління розвідки міністерства оборони Костянтин Немічев вважає, що демобілізація тих, хто тривалий час у війську, не є чимось недосяжним, але це "велика реформа", що потребує ретельного та грамотного підходу. Для її реалізації необхідно набрати щонайменше стільки ж новобранців, скільки підпадатимуть під звільнення, продовжує він.

"Постає питання, якою буде якість мобілізованих, тому що ті, хто вже майже два роки воює, це більшість - добровольці, які розуміють, для чого вони воюють. Також буде питання, скільки потрібно часу на навчання", - розмірковує Немічев.

На його думку, аби не підірвати роботу війська, важливо, щоб відсоток новобранців у підрозділах не перевищував кількість досвідчених військових. "Знову ж таки, це повинна бути добровільна демобілізація. Тих, хто бажає продовжувати службу, треба заохочувати та підписувати контракти", - наголошує офіцер. 

Читайте також: Поповнення лав ЗСУ: примусова мобілізація чи мотиваційний рекрутинг?

Українські військові на тренуваннях
Українські військові на тренуванняхФото: Roman PilipeyAFP/Getty Images

Брак кадрів та підготовка мобілізованих

На ризики ідеї демобілізації військових з досвідом вказує і боєць Вадим, який наразі воює на Запорізькому напрямку. Він погоджується, що з точки зору соціальної справедливості було б правильно замінити тих бійців, які служать вже тривалий час, але з іншого боку "не хочеться, аби все рухнуло". У нинішніх умовах більш доцільною Вадиму видається ідея запровадження більш тривалих відпусток після проходження певного терміну служби, аби виснажені військові мали можливість відновитися.

"Нема зараз черг у військкомати. І всі визнають, що є нюанси з кадрами і підготовкою (мобілізованих. - Ред.). А тут вже, грубо кажучи, стільки людей готових. Не хочеться, аби виникла ситуація, коли все пройдене виявиться марним, бо тоді й держави може не стати", - зазначає він у розмові з DW. Насамперед треба налагодити мобілізацію, а потім думати про те, кого і коли звільняти, вважає боєць.

"Може, визначити якісь першочергові категорії військових, наприклад, в кого є діти. Щоб це було поступово - одні приходять на заміну іншим. Але в першу чергу треба виходити з потреб ЗСУ в кількості особового складу. Бо додому всім хочеться, але питання з війною треба закрити, щоб більше до нього не вертатися", - каже він. 

Листівка із закликом до мобілізації у Львові
Листівка із закликом до мобілізації у ЛьвовіФото: Artur Widak/NurPhoto/picture alliance

У Раді готують комплексний законопроєкт

Питаннями мобілізації та демобілізації переймаються і у Верховній Раді України. Ще наприкінці березня законопроєкт з пропозицією запровадити можливість демобілізації після 18 місяців служби зареєстрував депутат від фракції "Євросолідарність" Олексій Гончаренко. Відтоді він перебуває на розгляді комітету з нацбезпеки та оборони, але ніяк не рушить, каже у розмові з DW депутат. 

"Якби він був прийнятий тоді, то у ЗСУ було би пів року на те, щоб зрозуміти, хто хоче піти, та визначити кількість людей, яких треба замінити", - зауважує він. Крім того, за словами Гончаренка, міністерство оборони тоді виступило проти ініціативи, аргументувавши, що "це може вдарити по боєздатності сил оборони". 

Наразі ж оборонний комітет готує комплексний законопроєкт на основі всіх поданих до Ради ініціатив щодо зміни мобілізаційних заходів та демобілізації, який має з'явитися в парламенті до нового року, повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія в ефірі телемарафону 22 листопада.

Як стверджує нардеп, відповідей на питання, що робити з людьми, які два роки без ротацій воюють на фронті, військове керівництво не надає. "Тому ми як депутати будемо вимагати цих відповідей або будемо просто самі приймати рішення", - сказав Арахамія.

У міноборони з'ясовують кількість потенційного резерву

Водночас у міністерстві оборони України на запит DW зазначили, що розуміють нагальність проблеми, та запевнили, що роблять "усе можливе", аби реагувати на ситуацію. Зокрема, у відомстві повідомили, що міноборони готує проєкт "Оберіг", який передбачає створення єдиного державного електронного реєстру військовозобов’язаних, а також втілює новий підхід до поповнення лав ЗСУ у формі рекрутингу. "Відповідно до реалізації вищезазначених проєктів стане зрозумілою кількість потенційного особового складу резерву. Після цього можна буде розглядати можливість демобілізації", - прокоментували в міністерстві оборони України.

З цивільних у військові: як на Донбасі воюють мобілізовані