За крок до COVID-катастрофи. Чи уникне Україна нового локдауну | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 07.10.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

За крок до COVID-катастрофи. Чи уникне Україна нового локдауну

На тлі зростання кількості заражень коронавірусом влада запевняє, що тримає ситуацію під контролем. Втім офіційна статистика COVID-19 може не відображати реальності.

Дезінфекція карети швидкої допомоги після перевезення хворого на COVID-19 до Олександрівської лікарні у Києві

Дезінфекція карети швидкої допомоги після перевезення хворого на COVID-19 до Олександрівської лікарні у Києві

"В Україні епідемічна ситуація перебуває під жорстким контролем, і, якщо виникають якісь проблеми, вони одразу вирішуються", - так керівник Офісу президента України Андрій Єрмак днями намагався заспокоїти громадян, стривожених стрімким поширенням епідемії коронавірусу. В Україні, тим часом, і надалі фіксують високий рівень виявлених нових випадків COVID-19 та смертей, пов'язаних із захворюванням. При цьому соціальними мережами ширяться підозри про те, що влада свідомо маніпулює епідемічною статистикою, аби не йти на непопулярні серед населення кроки, адже раніше спроби запровадити жорсткі карантинні обмеження наражалися у деяких регіонах на запеклий опір.

Читайте також: Друга хвиля коронавірусу - як у ЄС посилюють карантинні заходи через пандемію COVID-19

Медсестра лікарні у Івано-Франківську бере аналіз крові у пацієнта

Медсестра лікарні у Івано-Франківську бере аналіз крові у пацієнта

Провал з тестуванням на COVID-19

Втім, за словами керівника Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павла Ковтонюка, навіть офіційних даних щодо захворюваності та смертності від COVID-19 достатньо, аби побачити, що ситуація із епідемією вийшла з-під контролю. Передусім йдеться про зростання так званого коефіцієнта виявлення - співвідношення кількості тестів, які робляться щоденно, до кількості виявлених випадків коронавірусу. В Україні, каже Ковтонюк, за останній тиждень він у середньому становив 17 відсотків. Подекуди - 26 відсотків, а у окремих регіонах - до 40 відсотків. "В останньому випадку це означає, що фактично кожен третій тест виявився позитивним. Ми тестуємо переважно тих, хто вже явно є хворим", - розповідає експерт.

За його словами, мінімально рекомендоване Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) співвідношення позитивних випадків до тестів становить п'ять відсотків. Для порівняння, мер Нью-Йорка Білл де Блазіо днями запропонував ввести нові жорсткі карантинні обмеження у дев'ятьох районах міста, де коефіцієнт виявлення перевищує три відсотки, а у деяких - сягає восьми відсотків.

В Україні ж, розповідає Ковтонюк, з серпня система тестування почала втрачати контроль над епідемією. Водночас коефіцієнт виявлення виключили з критеріїв визначення карантинних зон. "На сьогодні між рівнем поширення та рівнем тестування утворилася прірва", - розповідає експерт. За його оцінкою, за нинішніх умов, українська влада мала б забезпечити проведення в середньому щонайменше 80 тисяч тестів щоденно, а не 25 тисяч, як це є зараз.

Читайте також: Через спалах коронавірусу у Раді депутати влаштували собі карантин

Епідемія коронавірусу вже вийшла з-під контролю

У своїй заяві Єрмак зазначив, що однією з причин зростання показників захворюваності на коронавірус в Україні є збільшення кількості тестувань. Втім 18 вересня середньотижнева кількість тестів в Україні, навпаки, почала знижуватися, адже цього дня було запроваджено новий алгоритм тестування, який зменшив кількість підстав для проведення тесту на COVID-19.

Так, за словами директорки програми "Громадське здоров'я" Міжнародного фонду "Відродження" Вікторії Тимошевської, всупереч рекомендаціям ВООЗ, тепер тестують лише тих контактних осіб, які демонструють "характерні симптоми" коронавірусної інфекції. "При цьому вже зараз відомо, що COVID-19 може проявлятися дуже по-різному, а значна частина випадків взагалі не має симптомів. Таким чином ми майже свідомо не тестуємо значну кількість людей, які мають високий ризик заразитися і передати коронавірус далі", - розповідає вона.

Ковтонюк впевнений, що до такого рішення МОЗ примусила перевантаженість лабораторій, яка не витримала навантаження майже одразу після початку зростання кількості випадків і навіть попри той факт, що Україні вдалося навесні виграти час для підготовки до цього за допомогою жорстких протиепідемічних заходів. Про втрату контролю над епідемією, за словами Ковтонюка, свідчить і динаміка зростання кількості смертей від COVID-19, маніпулювати якою набагато важче. "Все це означає, що нових випадків в країні значно більше, ніж близько чотирьох тисяч виявлених за день. Ми не знаємо, скільки їх насправді, і не контролюємо поширення коронавірусу", - резюмує експерт.

Паталогоанатоми із тілом померлої від COVID-19 людини у лікарняному морзі Тернополя

Паталогоанатоми із тілом померлої від COVID-19 людини у лікарняному морзі Тернополя

Лікарні як остання лінія оборони від COVID-19

Така ситуація, зазначає Ковтонюк, робить лікарні останнім рубежем стримування епідемії, адже лише їхня підготовленість до прийому великої кількості хворих на важку форму COVID-19 може убезпечити медичну систему країни від колапсу. Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов на брифінгу 5 жовтня, заявив, що станом на понеділок кількість госпіталізованих пацієнтів із коронавірусом становить 16 745 осіб. При цьому в медичних закладах країни для осіб із COVID-19 підготовлено 37 тисяч ліжок, а за потреби їхню кількість можна збільшити до 50 тисяч.

Втім дані, оприлюднені Київською міською державною адміністрацією, свідчать про те, що ситуація щонайменше у столиці України зараз є набагато більш загрозливою. Так, станом на 5 жовтня з 2260 лікарняних ліжок у столиці заповненими були 1643. При цьому лише за чотири останні дні кількість госпіталізованих з коронавірусом пацієнтів збільшилася на 293 особи. Тобто, навіть якщо темпи збільшення числа шпиталізованих із COVID-19 не прискорюватимуться, без додаткових заходів приблизно через два тижні у Києві забракне місць в лікарнях.

Ковтонюк попереджає - у будь-якому разі, беззастережно покладатися на офіційні дані і у цьому випадку не варто. За його словами, це пов'язано й з регіональними відмінностями: якщо у деяких регіонах потужності лікарень й справді є відносно великими, у інших запас міцності може бути порівняно малим. Якщо при цьому саме у такому "слабкому" регіоні відбудеться потужний спалах епідемії, наявність вільних ліжок у інших областях не врятує ситуацію, каже Ковтонюк.

Тимошевська звертає увагу на те, що у більшості випадків йдеться не про добре підготовлені лікарняні палати із кисневим обладнанням чи апаратами штучної вентиляції легенів, а про звичайні ліжка із ковдрами. Інформація, яку лікарі подекуди публікують у соціальних мережах, свідчить, що перебування у деяких палатах навіть із легкою формою COVID-19 може стати для пацієнтів, м'яко кажучи, некомфортним. "Якщо подивитися на фото, які публікують лікарі, видно, який це сором і жах", - резюмує експертка.

Оголошення про карантин на брамі дитсадочку у Києві

Оголошення про карантин на брамі дитсадочку у Києві під час запровадження протиепідемічних заходів навесні цього року

Майже неминучий локдаун

Врятувати ситуацію теоретично могли б термінові зусилля української влади із впровадження масового тестування, впевнений експерт. Він вказує на нові розробки антиген-тестів, які мають можливість відносно точно дізнатися результат вже за 15 хвилин, а не через тижні після тестування. "Можливо, якби влада швидко змогла розгорнути додаткові потужності, це допомогло б протягом листопада переломити ситуацію", - каже Ковтонюк і додає, що такий сценарій потребуватиме значно більших за нинішні видатків за цією статтею.

Тимошевська ж зазначає, що ще одним можливим варіантом покращення ситуації із тестуванням могла б стати оплата державою цих послуг у приватних лабораторіях. Тоді пацієнти, що мають відповідне направлення від лікаря, могли б не чекати результатів по п'ять-десять днів у державних лабораторіях, а робити тести у приватних закладах. Рахунок при цьому оплачувався б з бюджетних коштів.

Втім нинішні витрати влади свідчать про інші пріоритети. В інтерв'ю "Українському радіо" голова Рахункової палати Валерій Пацкан повідомив, що з 25 витрачених з Фонду боротьби з коронавірусом мільярдів гривень лише 289 мільйонів гривень пішли на закупівлю медичного обладнання і засобів індивідуального захисту. Решта грошей пішла на будівництво доріг та амбулаторій, виплати із безробіття і матеріальну допомогу, доплати до заробітної плати для працівників МВС, МОЗ і виконавчої служби.

На початку вересня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков звернувся з офіційним листом до голови уряду Дениса Шмигаля з проханням надати додатково ще майже два мільярди гривень на доплати поліцейським з Фонду боротьби з COVID-19, повідомляє громадська організація StateWatch. "З одного боку, МОЗ не забезпечило населення масовим тестуванням під час пандемії, а з іншої, МВС уже вдруге претендує на доплати поліцейським", - коментує голова StateWatch Гліб Канєвський.

Прогноз Ковтонюка щодо подальшого розвитку епідемії є песимістичним. Він очікує, що, лише за офіційними даними, показник у п'ять тисяч щоденно виявлених нових випадків коронавірусу буде досягнуто вже у середині жовтня, а до кінця місяця він, ймовірно, зросте до шести тисяч випадків на добу. Реальна ситуація із поширенням COVID-19 в Україні, за його словами, буде ще гіршою. "За таких умов я не бачу в руках українського уряду іншого інструменту для стримання ситуації, окрім нового локдауну, щонайменше в окремих регіонах", - каже експерт і закликає українців готуватися до нових протиепідемічних обмежень.

Водночас оглядачі припускають, що запровадження нового загальнодержавного локдауну стане крайнім заходом. Окрім неминучих економічних збитків Тимошевська нагадує і про фактор прийдешніх місцевих виборів. "Режим жорстких протиепідемічних заходів можуть вступити у колізію із необхідністю забезпечити справедливе та прозоре голосування", - попереджає експертка. До того ж, такий крок не додасть популярності владі напередодні виборів, визнають співрозмовники DW. Усе це може призвести до того, що локдаун в Україні запровадять не превентивно, як зараз це відбувається у охоплених другою хвилею пандемії містах Європи, а вже коли катастрофа буде неминучою, попереджає Ковтонюк.

Читайте також: У ВООЗ прогнозують Україні по 7-9 тисяч випадків COVID-19 щодня

Дивитись відео 01:11

Найшвидший тест на коронавірус - завдяки роботу (05.10.2020)

Реклама