За кого голосують громадяни Німеччини з міграційним корінням | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.09.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

За кого голосують громадяни Німеччини з міграційним корінням

Багато вихідців з України, які постійно мешкають у Німеччині, але не мають німецького паспорта, не зможуть взяти участь у виборах до Бундестагу 26 вересня. А за кого голосують ті, хто має німецьке громадянство?

Жителі ФРН без німецького громадянства не можуть брати участь у виборах

Жителі ФРН без німецького громадянства не можуть брати участь ані в парламентських, ані в муніципальних виборах

26 вересня в Німеччині відбудуться вибори до Бундестагу. Однак віддати свій голос за ту чи іншу політичну силу зможуть далеко не всі жителі ФРН, а лише громадяни, тобто ті, хто має німецький паспорт. Для громадян інших країн або осіб без громадянства, які проживають у Німеччині, шлях до урн для голосування залишається закритим - незалежно від того, приїхали вони до ФРН нещодавно або живуть тут уже багато років.

У чверті жителів Берліна немає виборчого права

За даними Федерального статистичного відомства Німеччини, сьогодні в країні налічується 21 мільйон жителів з міграційним корінням, що становить близько чверті населення країни. У цю групу входять люди, які при народженні не мали німецького громадянства, а також ті, у кого німецького громадянства при народженні не мав як мінімум один з батьків.

Нині лише близько половини з них є громадянами Німеччини. Решта не зможе взяти участь у виборах до Бундестагу. Наприклад, через відсутність німецького громадянства до голосування 26 вересня не буде допущена майже чверть жителів Берліна. 

Варто зазначити, що в Німеччині люди без німецького громадянства не можуть голосувати ані на парламентських, ані на муніципальних виборах. Єдиний виняток становлять громадяни інших країн ЄС, які, згідно з європейським законодавством, мають виборчі права у ФРН на місцевому рівні.

Передвиборна агітація в Берліні

Передвиборна агітація в Берліні

Такі жорсткі правила, проте, існують далеко не в кожній країні. У той час як обирати парламент зазвичай дозволено лише громадянам конкретної держави, близько половини країн ЄС дозволяють іноземним громадянам голосувати на місцевих виборах. Приміром, у Швеції іноземні громадяни  можуть брати участь у виборах до органів місцевих самоврядування: для цього їм досить прожити у Швеції три роки.

Вихідці з колишнього СРСР раніше голосували за ХДС/ХСС

За даними берлінського ресурсу Mediendienst Integration, загалом голосувати на виборах до Бундестагу мають право близько 7,4 мільйона повнолітніх громадян Німеччини іноземного походження. Це близько 12 відсотків усіх виборців.

За кого ж голосують люди з міграційним корінням? Відповідь на це запитання спробували дати експерти Фонду імені Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung). У своєму дослідженні вони, загалом, проаналізували електоральну поведінку громадян Німеччини з турецьким корінням і вихідців з країн колишнього СРСР.

Читайте також: Польське коріння Анґели Меркель

Протягом тривалого періоду політичні уподобання цих груп особливо не змінювалися. Російськомовні громадяни Німеччини найчастіше голосували за консервативний блок ХДС/ХСС, а жителі турецького походження - за Соціально-демократичну партію Німеччини (СДПН), говориться в дослідженні.

АдН цілеспрямовано переманювала російськомовних виборців

Останнім часом, однак, ситуація змінилася. У той час як у 2015 році блок ХДС/ХСС підтримували близько 55 відсотків вихідців з країн колишнього СРСР, у 2019 році його популярність значно знизилася.

Читайте також: Депутат Бундестагу-афронімець: потрібна ініціатива незалежно від кольору шкіри

Багато російськомовних громадян ФРН визнали правопопулістську партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН), що цілеспрямовано намагалася залучити цю групу виборців і поширювала листівки російською мовою, кращою за консерваторів.

Плакат АдН у Німеччині

Плакат АдН "Іслам - не частина Німеччини!"

Схожа тенденція спостерігається і серед виборців турецького походження. Якщо у 2015 році половина представників цієї групи голосувала за СДПН, то вже в 2019 році їхнім фаворитом став блок ХДС/ХСС. У 2019 році СДПН підтримувало лише 13 відсотків громадян із турецьким корінням.

Мінливість виборців - добра ознака

Автори доповіді, втім, зазначають, що подібна мінливість є загальною тенденцією серед усіх груп виборців - незалежно від наявності міграційного коріння.

Цей факт підтверджують і інші дослідження. Замість того, щоб просто віддати свій голос за партію, за яку вони звикли голосувати, виборці тепер набагато частіше дивляться на те, яка з політичних сил торкається питань, що актуальні для них особисто. Це говорить про політичну зрілість а, отже, є доброю ознакою, зазначає експертка Німецького центру досліджень в галузі інтеграції та міграції Сабріна Маєр (Sabrina Mayer).

Чому падає явка виборців?

Водночас є і друга, менш позитивна, тенденція, а саме - зниження явки виборців. Одна з причин такого явища - брак цілеспрямованого й адресного підходу з боку політичних партій до конкретної групи виборців, каже Маєр.

Читайте також: Мігранти, клімат, інтеграція. Що обіцяють партії в ФРН перед виборами

Наразі вона проводить дослідження в Дуйсбурзі - мультикультурному місті в федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Маєр розповідає, що багато пересувається містом і здивована тим, що на передвиборчих плакатах рідко можна побачити прямі звернення до людей з міграційним корінням.

Попри це, група виборців іноземного походження в Німеччині зростатиме, тобто ставатиме дедалі впливовішою, зазначає представник берлінської громадянської ініціативи Citizens for Europe Даніель Ґьямера (Daniel Gyamerah).

Читайте також: Вибори в Німеччині: як колишній біженець балотується до Бундестагу

Він переконаний, що для політичних партій люди з міграційним корінням становлять суттєвий електоральний потенціал. Утім, тепер, як і раніше, протягом виборчих кампаній належної уваги актуальним для мігрантів питанням не приділяють, нарікає Ґьямера.

Дивитись відео 05:54

Німеччина після Меркель: хто для України буде кращим канцлером? (22.04.2021)

DW.COM