Вибори до Бундестагу 26 вересня: найважливіше, що потрібно знати | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.09.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Вибори до Бундестагу 26 вересня: найважливіше, що потрібно знати

Вибори до Бундестагу 26 вересня тримають у напрузі не тільки Німеччину. DW пропонує огляд найважливішого, що варто про них знати.

Чому ці вибори до Бундестагу такі важливі?

Анґела Меркель (Angela Merkel) 16 років поспіль очолювала федеральний уряд Німеччини  у складі консервативного блоку ХДС/ХСС та різних його союзників по коаліції. В Німеччині молодші виборці вже й не пригадують когось іншого на посаді канцлера. Однак тепер 67-річна Меркель піде з поста канцлерки. А підтримка блоку ХДС/ХСС, що давно потерпає від тривалої суперечки щодо майбутнього керівництва, дедалі слабшає, про що свідчать опитування, проведені за кілька тижнів до виборів.

Кого обиратимуть на виборах?

Незважаючи на те, що під час виборчої кампанії велика увага зосереджена на кандидатурах на посаду канцлера від різних політичних сил, персонально за них голосування не відбувається. 26 вересня, як і зазвичай, обиратимуть членів Бундестагу - представників народу. І тільки через кілька тижнів новообрані депутати оберуть у Бундестазі канцлера, який і сформує наступний уряд ФРН.

Чи залишиться Анґела Меркель канцлеркою після виборів? Якщо так, то скільки це триватиме?

Після виборів 26 вересня пост федерального канцлера, як і раніше, обійматиме Анґела Меркель - формально термін повноважень канцлерки й очолюваного нею уряду закінчується першою установчою сесією новообраного Бундестагу. Ця сесія має відбутися не пізніше ніж через 30 днів після проведення виборів.

Читайте також: Наймасштабніші кризи епохи Анґели Меркель

Однак допоки Бундестаг не обере нового канцлера, Меркель залишатиметься на своєму посту як виконувачка обов'язків (в.о.) канцлерки. Так було, приміром, протягом декількох місяців після федеральних виборів 2017 року, коли тривалий час не вдавалося сформувати коаліцію.

Коли почне працювати новий федеральний уряд?

Після виборів партії спершу проаналізують результати голосування. Після цього можливі партнери по коаліції зазвичай починають попередні зондувальні переговори, що згодом переходять у коаліційні переговори. Все це може тривати багато часу. Новий федеральний уряд почне працювати тільки після того, як Бундестаг абсолютною більшістю голосів обере нового канцлера, а той - як новий глава уряду - призначить міністрів. Останні ще мають отримати свідоцтва про їхні призначення від федерального президента, і він же має привести їх до присяги в парламенті. Приміром, вибори в Бундестаг Німеччини 19-го скликання проводилися 24 вересня 2017 року. А переобрання федеральної канцлерки відбулося лише 14 березня 2018 року.

Чому виборці мають два голоси на виборах в Бундестаг?

Виборче законодавство Німеччини передбачає змішану систему виборів. Це означає, що кожен виборець, який має право голосу, має два голоси - так звані перший і другий голоси. Таким чином, кожен виборець може поставити два хрестики у виборчих бюлетенях. Перший голос стосується конкретного кандидата в кожному з 299 виборчих округів, де вибори відбуваються за мажоритарною системою. Такий підхід гарантує, що кожен виборчий округ, кожен регіон буде представлений у парламенті. Другим голосом виборці, які мають право голосу, обирають за загальнонаціональними партійними списками. Саме цей другий голос визначатиме більшість у Бундестазі.

Читайте також: Скільки заробляють депутати в Німеччині та які можуть приймати подарунки

Через можливі розбіжності між кількістю обраних за мажоритарною системою депутатів і результатами голосування за пропорційною системою годі точно передбачити чисельність майбутнього парламенту. Визначена законом мінімальна кількість мандатів - 598. Нинішній склад Бундестагу налічує 709 законодавців, що стало рекордною кількістю. Щодо наступного складу, то експерти навіть вважають за можливе збільшення числа членів парламенту до 800-900.

Читайте також: Кого обиратимуть в Бундестаг?

Хто має право голосувати?

Всі, кому на день виборів виповниться 18 років і хто має німецьке громадянство та проживає в Німеччині не менше трьох місяців. Німці, які перебувають за кордоном, можуть голосувати за заявою (якщо вони зняті з реєстрації в Німеччині) або поштою (якщо у день виборів вони не перебувають за місцем реєстрації в Німеччині).

Читайте також: Коментар: У Німеччині політики й досі без міграційного минулого

На відміну від місцевих виборів, люди, які не мають німецького паспорта, але проживають в Німеччині протягом тривало часу, не мають права голосувати.

Скільки виборців, що мають право голосу, можуть проголосувати?

За оцінками Федерального статистичного відомства, близько 60,4 мільйона німців матимуть право голосу на виборах. Число жінок, що мають право голосу - 31,2 мільйона, й воно перевищує число наділених правом голосу чоловіків, яких 29,2 мільйона. За даними Федеральної виборчої комісії, на виборах у Бундестаг 2017 року право голосу мали близько 61,7 мільйона осіб.

Скільки буде тих, хто голосуватиме вперше?

Близько 2,8 мільйона німців, яким виповнилося 18 років після останніх виборів у 2017 році, вперше зможуть голосувати на виборах у Бундестаг. Це близько 4,6 відсотка всіх виборців, наділених правом голосу. Для порівняння - 21,3 відсотка виборців, що мають право голосу, це люди віком 70 років і старше.

Скільки партій візьмуть участь у виборах?

Загалом у виборах візьмуть участь 47 партій. З них 40 партій склали так званий земельний список принаймні в одній федеральній землі. Саме відсоток других голосів, який партія набирає в окремій федеральній землі, визначає, скільки кандидатів із цих партійних списків потраплять у Бундестаг у кожному конкретному випадку. Тільки одинадцять партій можуть похвалитися таким земельним списком для всіх 16-ти федеральних земель, в тому числі СДПН, АдН, ВДП та Ліва партія. У ХДС немає списку в Баварії, де править її сестринська партія ХСС, у "Зелених" такого списку немає в Саарланді.

Якою очікується явка?

У переважній більшості випадків явка на федеральних виборах вище, ніж на виборах до земельних парламентів - ландтагів - або до місцевих органів влади. Найвища явка на виборах була зафіксована в 1972 році - 91,1 відсотка. Найнижчий показник був 2009 року, коли явка становила 70,8 відсотка. До початку 1980-х років спостерігалася тенденція пожвавлення явки виборців, чого не було в наступні десятиліття. Під час останніх виборів до Бундестагу 2017 року була зафіксована явка в 76,2 відсотка.

Чому немає обов'язкового голосування?

У минулому час від часу обговорювалася можливість запровадження обов'язкового голосування. Але така практика суперечила б добровільному характеру волевиявлення. Коли 18 березня 2012 року східнонімецький правозахисник Йоахім Ґаук (Joachim Gauck) був обраний федеральним президентом, у своїй інавгураційній промові він згадав свої враження від першої участі у вільних і демократичних виборах. Це були вибори 18 березня 1990 року, коли вперше на вільній основі обирався парламент НДР. "Яка чудова неділя", - переказав свої тодішні відчуття Ґаук. "Ми - мільйони східних німців, яким після 56 років диктатури, нарешті, дозволили стати громадянами. ... У той момент у мені, крім радості, було ще і певне усвідомлення - я ніколи, ніколи не пропущу виборів. Я просто занадто довго чекав щастя участі (в виборах. - Ред.), щоб коли-небудь забути про безсилля підданця", - сказав він тоді.

Чи можливе комп'ютерне голосування?

До підрахунку голосів під час голосування допускаються тільки офіційно дозволені бюлетені. Лише одного разу, на виборах в Бундестаг у 2005 році, більше мільйона осіб мали можливість проголосувати за допомогою комп'ютера.

Однак згодом Федеральний конституційний суд постановив, що застосування комп'ютерів для голосування суперечить принципу публічного характеру виборів і є неконституційним. У зв'язку з імовірними хакерськими атаками або спробами атак на електронні вибори в інших країнах, в останні роки посилилася стурбованість щодо ризиків електронного голосування.

Коли будуть відомі результати виборів?

Відразу після закриття виборчих дільниць з'являться прогнози на основі екзитполів, тобто опитувань виборців проведених після того, як ті залишать виборчі дільниці.

А вже коли стають відомі перші реально підраховані результати голосування, тоді лунатимуть неофіційні попередні підсумки виборів. Зазвичай для цього наявні результати нинішнього голосування порівнюються з підсумками попередніх виборів. Але на цьому етапі доводиться рахуватися зі значним відсотком непевності.

Читайте також: Сексизм в німецькому Бундестазі, або Політика з нежіночим обличчям

Ймовірно, тільки вранці 27 вересня будуть відомі офіційні "попередні результати" виборів. А до публікації офіційних остаточних результатів спливе ще кілька тижнів.

Чи є спостерігачі на виборах?

Вибори - це публічний процес. Будь-який охочий може відвідати виборчу дільницю протягом усього дня до закінчення підрахунку голосів і на місці ознайомитися з перебігом волевиявлення. Крім того, починаючи з виборів до Бундестагу у 2009 році спостерігачі Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ) стежать за кожними виборами в Німеччині. Для цього до ФРН прибувають експерти з деяких з 57 країн-членів ОБСЄ.

Дивитись відео 06:59

Як Меркель не спала через Україну: що канцлерка Німеччини зробила для України (24.09.2021)

Дивитись відео 04:08

Вибори у Німеччині: все, що треба знати про голосування у ФРН (16.09.2021)