Щонайменше дві людини загинули внаслідок дій сил безпеки під час протестів проти військової хунти в М'янмі. У суботу, 20 лютого, акція протесту проти захоплення влади військовою хунтою відбулася в порту міста Мандалай, що є другим за кількістю населення містом країни.
На придушення демонстрації в цій частині міста було направлено кількасот поліцейських та військових. Протестувальники кричали, щоб поліція пішла, на що силовики відповіли вогнем бойовими набоями та гумовими кулями, повідомляє інформаційне агентство AFP.
Читайте також: ООН застерігає М'янму від переслідування демонстрантів
Серед загиблих, за словами місцевих лікарів, неповнолітній, якому поцілили в голову. Також, щонайменше п'ять осіб поранено гумовими кулями, повідомляє агентство. Загалом унаслідок стрілянини з боку сил безпеки поранень дістали близько 30 людей.
ЄС погрожує "відповідними рішеннями"
Насильство силовиків М'янми проти протестувальників засудив верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель, поширивши відповідну заяву в соцмережі Twitter. За словами головного європейського дипломата, ЄС "різко засуджує насильство проти мирних учасників акцій протесту з боку військових". Крім того, він застеріг, що ЄС ухвалить "відповідні рішення" після консультацій з міністрами закордонних справ Євросоюзу, запланованих на 22 лютого.
Читайте також: Захід закликає військових у М'янмі уникати насильства проти демонстрантів
Військовий переворот
Як повідомлялося, 1 лютого військові М'янми відсторонили від влади цивільне керівництво країни на чолі з Аун Сан Су Чжі та оголосили надзвичайний стан, який триватиме протягом року. Також в країні продовжують відключати інтернет, бо протестувальники використовують соцмережі для організації нових акцій і заходів.
Колишній генерал та донині віцепрезидент М'їн Све тепер виконуватиме роль перехідного глави держави. Втім, вся повнота влади належатиме керівнику збройних сил Мін Аун Хлайну. Поки триватиме надзвичайний стан, саме він буде найголовнішою особою держави.
Аун Сан Су Чжі та президент країни Він М'їн перебувають під арештом. Військові обґрунтовували свої дії заявами про маніпуляції на парламентських виборах в листопаді, на яких перемогла партія Су Чжі. Міжнародні спостерігачі називали вибори вільними і чесними. У низці країн світу засудили переворот і вимагають звільнення арештованих політиків, а США вже відповіли на переворот санкціями.
Читайте також:
Рада безпеки ООН закликала звільнити лідерку М'янми
-
Колір протесту
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
-
Колір протесту
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
-
Колір протесту
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
-
Колір протесту
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
-
Колір протесту
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
-
Колір протесту
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
-
Колір протесту
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
-
Колір протесту
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.
Автор: Валерій Сааков