1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Свобода пресиУкраїна

Що відбувається на українському медіаринку?

Анна Філь
10 листопада 2021 р.

Відразу кілька подій та різких змін на українському медійному ландшафті змусили оглядачів говорити про "тривожні дзвіночки" для свободи преси в країні. DW розбиралася, що за цим стоїть.

https://p.dw.com/p/42mxz
Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" вважає ситуацію зі свободою слова в Україні "проблематичною"
"Репортери без кордонів" вважають ситуацію зі свободою слова в Україні "проблематичною" Фото: Yaghobzadeh Alfred/ABACA/picture alliance

Останніми тижнями для свободи слова і преси в Україні, за оцінками оглядачів, пролунало кілька дуже "тривожних дзвіночків". Спершу конфлікт між керівництвом "Укрексімбанку" і журналістами проєкту "Радіо Свобода", спроба зірвати показ фільму "Слідство.Інфо" про офшори президента України Володимира Зеленського. Далі - заява редакції "Суспільного" про тиск Офісу президента на процес відбору гостей політичного ток-шоу.

Вже цього тижня ще один удар - стало відомо про закриття єдиного англомовного українського видання Kyiv Post, чиї журналісти заявляють про тиск з боку влади. Крім того, колишній президент України і медіамагнат Петро Порошенко позбувся прав на свої телеканали теж, як він каже, через боротьбу влади з "неугодними ЗМІ". Медіаексперти, опитані DW, застерігають від ефекту сніжного кому, зокрема й через закон про деолігархізацію.

Деолігархізація Порошенка

П'ятий президент України Петро Порошенко у понеділок, 8 листопада, несподівано для багатьох оголосив, що продав акції "Прямого" та "5 каналу". Новим власником ЗМІ став холдинг "Вільні медіа", минулого тижня створений медійниками, журналістами, опозиційними депутатами й громадськими діячами. За наявними даними, формально 10 відсотків акцій залишаться у власності двох компаній, кінцевим бенефіціаром яких є Петро Порошенко.

У спільній заяві "Прямого" і "5 каналу" зазначено, що новостворений холдинг придбав медіаресурси "за ринковою ціною", а рішення про зміну структури власності телеканалів ухвалили через закон про олігархів, який "спрямований на боротьбу з неугодними ЗМІ".

Головний редактор онлайн-ресурсу "Детектор медіа" Отар Довженко вважає таке переформатування власності фіктивним. "Насправді Порошенко й далі контролює ці канали", - твердить Довженко, адже "ніхто з людей, які оголошені власниками "5 каналу" і "Прямого", не мають грошей, щоби телеканали утримувати".

На думку виконавчої директорки київського Інституту масової інформації Оксани Романюк, антиолігархічний закон сприятиме тінізації медіаринку. "Медійні олігархи легким змахом руки зникнуть з переліку кінцевих бенефіціарів. Перепишуть ресурси, як то кажуть, на кота", - прогнозує експертка.

І Романюк, і Довженко згодні, що відмовитися від акцій телеканалів Петра Порошенка змусив саме закон про деолігархізацію, за яким вплив на медіа є однією з "ознак" олігарха й може бути підставою для санкцій. Закон, як очікується, запрацює через пів року. За оцінками Довженка, документ "був створений спеціально, щоб нашкодити Порошенку".

Читайте також: Мрії про деолігархізацію України і надалі залишаються лише мріями

Кінець Kyiv Post

9 листопада після 26 років роботи Kyiv Post - єдине англомовне видання в Україні - припинило роботу. У заяві власника медіа - одеського забудовника Аднана Ківана, зазначено, що це лише коротка перерва, планується запуск української, російської та арабської версій видання і "повне переформатування" ЗМІ, завдяки якому Kyiv Post "стане більшим і кращим".

У це краще майбутнє Kyiv Post прямуватиме вже з новою командою: як повідомила журналістка видання Анна Миронюк, 8 листопада колектив дізнався, що усіх їх звільнено.

Тепер уже колишні журналісти Kyiv Post, з якими поспілкувалася DW, кажуть, що до закриття видання призвів конфлікт редакції з власником Аднаном Ківаном. Журналістів обурило заплановане розширення медіа без їхнього відома й призначення на посаду очільниці україномовного відділу медіаменеджерки й "своєї людини" Ківана Олени Ротарі без співбесіди й конкурсу. "Редакція не погодилася наймати нікого за указкою, тому що так це не працює", - зазначила в коментарі DW колишня редакторка Тамара Істоміна.

Водночас, за словами звільнених співробітників видання, історія з розширенням і самовільними призначеннями стала лише тригером давніх проблем. Насамперед, негаразди були пов'язані з тиском на власника й редактора з боку високопосадовців, яким не подобалися критичні матеріали видання, каже Істоміна. Конкретні імена й держоргани журналістка не назвала, зазначила лише, що "йдеться не про Офіс президента", як раніше припускали в інших ЗМІ. Істоміна розповіла, що власник не раз закликав журналістів бути обережнішими з висловлюваннями в бік влади, бо "пишемо ми, а страждає від цього він".

Анна Миронюк відзначила, що "тиск на Kyiv Post існував завжди", адже видання критично висвітлювало діяльність будь-якої влади. Нині ж проблеми глибші, каже журналістка: "Події, які сталися останнім часом: спроба зірвати показ фільму "Слідство.Інфо", ситуація на "Суспільному", закриття Kyiv Post - ці всі події підштовхують до думки, що є проблеми зі свободою слова в Україні, і вони лише погіршуються".

Оксана Романюк
Оксана РоманюкФото: MP ER Ukraine

Медіаекспертка Оксана Романюк назвала ситуацію в Kyiv Post "надзвичайно тривожним сигналом того, що бізнесмени починають "скидати" свої медіа, які були часто незалежними, якісними, внаслідок тиску на бізнес". Отар Довженко, своєю чергою, сумнівається, що на власника Kyiv Post здійснювався прямий тиск, але припускає, що "Ківан просто вирішив взяти весь ресурс під контроль", аби не псувати відносин із владою. 

У відповідь на запит DW у пресслужбі забудовника Kadorr Group, що належить Ківану, заявили, що "жодного тиску ані з боку бізнесу, ані з боку влади на Аднана Ківана й Kyiv Post не було". "Слава Богу, в Україні сьогодні досить багато свободи слова", - наводить пресслужба слова медіавласника. Згодом пресслужба поширила повідомлення, в якому визнала, що роботу Kyiv Post призупинили через спротив редакції розширенню видання.

Читайте також: Боротьба з "іноагентами" в Польщі: навіщо влада змінює закон про ЗМІ?

Розквіт групи Ахметова

Поки одні медіавласники ховають чи "переформатовують" свої активи, інші - ведуть дедалі енергійнішу діяльність. Найбагатша людина України, олігарх Рінат Ахметов у квітні цього року, ще до появи антиолігархічного закону, інвестував у свою "Медіа Групу "Україна" понад 300 мільйонів доларів, ідеться у фінансовому звіті компанії за 2020 рік. Це стало найбільшим вливанням в українське медіа за останні сім років. Нині, за даними "Детектор медіа" основний канал групи - "Україна" - є лідером рейтингів за аудиторією 18+ по всій країні. Створений наприкінці 2019 року канал "Україна 24" вийшов на перше місце серед інформаційних каналів за аудиторією 18+, останнім часом відкриває нові проєкти, набирає ведучих і запустив прямі ефіри з міжнародної студії Європарламенту в Брюсселі.

Водночас медіаексперти, опитані DW, наголошують, що якщо раніше телеканали Ахметова були промовисто лояльними до влади, то останнім часом їхня тональність змінилася. За словами Отара Довженка, яскравим прикладом цього стало запрошення на початку листопада Петра Порошенка на ток-шоу "Свобода слова зі Савіком Шустером". "Це не значить, що вони почали "мочити" президента. Жаргоном це називається "передати привіт". Вони "передали привіт" Зеленському: якщо він буде приймати усілякі антиолігархічні закони, то в них є чим нашкодити", - розмірковує експерт.

Оксана Романюк не виключає, що Рінат Ахметов може піти шляхом Петра Порошенка й здійснити формальні перестановки у власності своєї медіагрупи. "Не тільки Ахметов, але й (Ігор - Ред.) Коломойський, і всі інші. Ми просто зробимо крок в тінь", - прогнозує Романюк. Отар Довженко припускає, що на такі ж зміни може наважитися й олігарх і один з власників Inter Media Group Дмитро Фірташ через свої розбіжності з позицією влади. "Фіктивні зміни у медіавласності можуть відбутися. Але це не будуть реальні зміни в медіа", - каже Довженко.

Раніше цього року Україна опустилася на одну позицію у рейтингу міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів", посівши 97 місце у "Світовому індексі свободи преси 2021". Ситуацію з медіа в Україні правозахисники назвали "проблематичною". Як відіб'ються останні тенденції в медіасфері на позиціях держави в рейтингах свободи слова - поки невідомо, але найімовірніше, непоміченими не пройдуть.

Читайте також: Коментар: Не співпрацюйте з олігархами, пане президенте!

Олігархи і ТБ: хто контролює українські телеканали? (12.06.2020)