Коментар: Не співпрацюйте з олігархами, пане президенте! | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.09.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коментар: Не співпрацюйте з олігархами, пане президенте!

Спершу санкції, тепер закон "про деолігархізацію" - Зеленський ефектно грає роль приборкувача олігархів. Утім, "закручування гайок" для мільярдерів ще не означає зменшення їхнього впливу на політику, вважає Євген Тейзе.

У передвиборчій кампанії опоненти закидали Володимиру Зеленському його тісні зв'язки з олігархом Ігорем Коломойським

У передвиборчій кампанії опоненти закидали Володимиру Зеленському його тісні зв'язки з олігархом Ігорем Коломойським. Депутати "Слуги народу", які свого часу торпедували "антиколомойський" закон, тепер підтримали "антиолігархічний"

Володимир Зеленський продовжує "переможну ходу" проти олігархів. Верховна Рада ухвалила поданий ним законопроєкт, який охрестили "законом про деолігархізацію". Документ передбачає створення "реєстру олігархів", в якому буде зібрано прізвища тих крупних бізнесменів, у яких монопольне становище в окремих сферах економіки, які мають політичний вплив і контролюють медіа. Секретар РНБО Олександр Данілов раніше повідомляв, що під ці критерії підпадають 13 осіб, але прізвищ цих людей не назвав. У реєстрі буде розкриватися інформація про конкретних політиків, на яких має вплив олігарх. Впливовим мільярдерам буде заборонено робити внески на рахунки політичний партій.

Всі і так все знають

Безумовно, виборцеві подобаєтся, коли йому обіцяють більше прозорості щодо впливу олігархів на політику. От лише чи потрібен для цього закон від Зеленського? Не конче. Завдяки журналістам вся країна і без того знає, хто з олігархів або їхнього оточення регулярно ходить до Офісу президента або зустрічається з його помічниками. А для розуміння впливу олігархів на політику не потрібен реєстр, та ще й такий, який на власний розсуд вестиме підконтрольна особисто президенту РНБО. Для цього потрібно просто уважно дивитися, які депутати голосують за які законопроєкти.

Редактор DW Євген Тейзе

Редактор DW Євген Тейзе

Одним з найбільш показових було торішнє голосування за "антиколомойський" закон, яким було під тиском МВФ унеможливлено повернення націоналізованого "Приватбанку" його колишньому власнику Ігорю Коломойському. За цей закон не голосували декілька десятків депутатів президентської фракції "Слуга народу". Чимало опонентів цього законопроєкту у Верховній Раді є або бізнес-партнерами Коломойського, або його колишніми соратниками по фінансованій раніше олігархом партії "УКРОП".

Партійні спонсори - не олігархи, а безробітні

Отже, мобілізувати всю свою фракцію на підтримку справді антиолігархічного закону у Зеленського не виходило. Зате законопроєкт з етикетного "проти олігархів" його фракція підтримала майже одностайно. Підтримали законопроєкт і бізнес-партнери Коломойського з депутатської групи "За Майбутнє". Дива та й годі!

Однак важко повірити у те, що ці люди переосмислили свої підходи у політиці. Більш імовірно, що попросту законопроєкт з гучною назвою "антиолігархічний" мало що змінить у відносинах політиків і олігархів. Взяти хоча би фінансування партій. Підтримувати політичні сили грошима олігархам з реєстру РНБО буде заборонено. От лише ні Ігор Коломойський, ні Дмитро Фірташ, ні інші олігархи, як правило, особисто партії і не фінансують. Найбільшими спонсорами, наприклад, "Слуги народу" у виборчий 2019 рік, як випливає зі звітів на сайті НАЗК, були цілком собі пересічні українці. Мільйони у партійну касу перерахували люди, яких журналісти проєкту "Наші гроші" ідентифікували як кухаря одного з ресторанів грузинської кухні, власницю крамниці з продажу спідньої білизни та безробітного, якого позбавили батьківських прав.

Ситуативні союзники

Так само як і запроваджені нещодавно санкції РНБО проти низки впливових бізнесменів, цей закон посилює позиції президента, дає йому додаткові важелі тиску на могутніх мільярдерів, що може стримувати їхні політичні амбіції і економічні апетити. Один з тих, хто, імовірно, потрапить "на гачок" нового закону – головний політичний опонент Зеленського і за сумісництвом олігарх Петро Порошенко. Водночас, самих принципів залаштункової гри з олігархами в українській політиці ні санкції, ні цей закон не поміняють. Адже Зеленський, як і його попередники, є надто вразливим до цього впливу, ставши його заручником.

Коли групи впливу всередині владної фракції відмовляються підтримувати ключові для країни законопоєкти, доводиться шукати підтримки інших фракцій, в яких є свої спонсори. Зокрема, регулярно голосами "Слугу народу" у Верховній Раді виручають депутати ОПЗЖ - фракції, яка складаєтся значною мірою із соратників і бізнес партнерів "підсанкційних" Дмитра Фірташа і Віктора Медведчука. Замість включати цих людей в якісь реєстри більш щиро було би перестати з ними співпрацювати. Це однак неможливо, поки "золота акція" у Верховній Раді залишаєтся у ще одного претендента у новостворений реєстр - Ігоря Коломойського. Так і працює кругова порука олігархів в українській політиці вже не одне десятиліття.

Монополісти не вміють інакше

Зламати цю кругову поруку не зможуть жодні реєстри, поки не зламані олігархічні монополії в українській економіці. Десятиліттями олігархи контролюють цілі галузі української економіки і беззубий Антимонопольний комітет ніяк не може дати тому ради. Коли не треба конкурувати в умовах вільного ринку, підвищувати ефективність бізнесу простіше, лобіюючи інтереси монополії і захищаючи її привілейоване становище. Це стосується і добривно-газового монополіста Фірташа, і "теплового" монополіста Ріната Ахметова.

Читайте також: Деолігархізація: міністр юстиції вважає звернення до Венеціанської комісії "затягуванням" ухвалення закону

Вперше за два десятиліття Антимонопольний комітет 2019 року назвав речі своїми іменами і постановив нарешті розчленувати імперію Дмитра Фірташа на ринку мінеральних добрив, звинувативши її у штучному завищенні цін. Утім, Фірташ примудрився, контролюючи дві третини виробництва добрив, довести у судах, що не зловживає монопольним становищем.

Не ставлячи під сумнів конкретні рішення суддів, доводиться констатувати - навіть якщо буде політична воля і Антимонопольний комітет робитиме свою роботу - це ще не гарантія, що буде зламано олігархічні монополії. Фактично роль арбітра між владою і бізнесом виконує судова система, якій, згідно з нещодавнім опитуванням Центру Разумкова, довіряє лише 1,7 відсотка українців. А от реформувати судову систему – це вже не так просто, як створити реєстр олігархів.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 05:15

Газ, сонце, водень: як українські олігархи поділили енергетичний ринок (29.04.2021)

Також за темою