Після штурму Капітолія у Вашингтоні
8 січня 2021 р.
Як біблійне "Місто на пагорбі" демократичний Вашингтон упродовж поколінь слугував прикладом для наслідування. Від "батьків-засновників" як Джон Вінтроп і до президента-мораліста Рональда Рейгана, США довгий час залишалися взірцем демократичних процесів. Та останні події у столиці Сполучених Штатів нагадали колишньому президентові Джорджу Бушу-молодшому, який є однопартійцем Дональда Трампа, радше "бананову республіку".
Зловтішатися вашингтонськими подіями тепер можуть і режими, які зазвичай самі стають об'єктами критики за попрання демократії - від Венесуели до Китаю. "Мильна бульбашка "демократії" та "свободи" луснула", - пише підконтрольна китайському урядові пекінська англомовна газета Global Times. Коментар вийшов після того, як цього тижня китайський уряд продовжив репресії проти учасників демократичного руху вГонконгу.
США вже не приклад для наслідування?
Невідворотних наслідків від штурму Капітолія очікує колишній радник президента Барака Обами з питань безпеки Бен Родс. "Ці кадри значно змінять імідж США в світі. На жаль, це знецінення демократії настає тоді, коли авторитарний націоналізм піднімає голову на всіх континентах", - сказав він у коментарі інформагенції AFP.
Знайти підтвердження цьому в Європі досить нескладно. Для цього навіть не треба звертатися до темного періоду 1920-1930 років. Наприклад, у 2006 році натовп правих екстремістів штурмував угорський парламент. Сутички з поліцією тривали в Будапешті кілька тижнів. Зрештою, події 2006 року проклали шлях до влади чинному угорському прем'єрові Віктору Орбану.
Читайте також: Орися Луцевич: В Україні є загроза узурпації радикалами права на насильство
Берлін: імперські знамена біля Рейхстагу
Лише пів року тому схожу картину можна було бачити і біля історичної будівлі Рейхстагу (Бундестагу) у Берліні. Торік у серпні демонстранти, що виступали проти обмежувальних заходів у зв'язку з пандемією коронавірусу, штурмували сходи німецького парламенту. У багатьох була присутня імперська чорно-біло-червона символіка кайзерівської доби. Того разу праворадикальні демонстранти в Берліні не зайшли в своїх діях так далеко, як прихильники Трампа у Вашингтоні. Все ж, у Німеччині, де сильна історична пам'ять, це тоді теж викликало шок у суспільстві.
Міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) відразу вказав на паралелі між подіями в Берліні та Вашингтоні. "Підбурювальні гасла втілюються в реальних діях. Спочатку на сходах Рейхстагу, а тепер - Капітолія", - зазначив він.
Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) бачить схожу загрозу. "Ненависть і підбурювання становлять загрозу демократії. Брехня загрожує демократії, як і насильство", - сказав він. До слова, Штайнмаєр ще у бутність міністром закордонних справ назвав Трампа, який тоді вів передвиборну кампанію, "проповідником ненависті". Штайнмаєр лише утвердився у своїй думці через останні події.
Берлінський дослідник діяльності правоекстермістських рухів в інтернеті Міро Діттріх (Miro Dittrich) звертає увагу на провал органів державної влади у запобіганні подібним інцидентам. Навіть попри те, що в інтернеті щоразу достатньо інформації про підготовку до таких провокацій. "Правоохоронні органи, однак, цього не помічають. Альтернативну реальність, яка формується в інтернеті і супроводжується закликами та організацією насильницьких дій, часто не сприймають серйозно", - констатує аналітик.
Читайте також: Коментар: "Штурм" Рейхстагу в Берліні - небезпечний план правих екстремістів
Та чи варто порівнювати ситуацію у ФРН та США? Дослідник партійного ландшафту Себастіан Буков (Sebastian Bukow) вважає, що "принципова відмінність у тому, що останні чотири роки сам президент США піддає сумніву основи демократії", - упевнений він. Натомість за подіями в Берліні, за його словами, стоїть лише невелика маргінальна група.
Своєю чергою, політолог Ганс-Юрґен Пуле (Hans-Jürgen Puhle) у розмові з DW звернув увагу на ще одну відмінність. "Американське суспільство дуже поляризоване. А соціальні різниці між групами населення є набагато більшими, ніж у Європі". Дональд Трамп, каже політолог, увесь час на посаді лише підігрівав цю поляризацію, підливаючи олії у вогонь. "Такого президента у США ще не було", - констатує він.
Читайте також: Феномен QAnon: наймасштабніша сучасна теорія змови
Кожен п'ятий американець підтримує штурм Капітолія
Про ступінь поляризації американського суспільства в контексті останніх подій у Вашингтоні можна судити з нового "гарячого" опитування YouGov. 45 відсотків прихильників Республіканської партії висловили підтримку цій насильницькій акції, 43 відсотки її засуджують. Серед усіх опитаних 21 відсоток американців висловив підтримку штурму Капітолія.
Ганс-Юрґен Пуле на даний момент не бачить передумов загрози подібних насильницьких нападів на демократичні інститути у Західній Європі, а Себастіан Буков посилається на дані останнього дослідження щодо авторитарних настроїв у ФРН. Результати, на його думку, вказують на те, що в Німеччині фіксують стабільне задоволення населення демократичним устроєм, яке навіть зростає. Разом з тим, "є невелика радикалізована частина суспільства, яка відкидає основи демократії", але відсоток радикалів залишається у діапазоні однозначних чисел.
За словами Пуле, не сам популізм є основною проблемою. "Популізм - це радше симптом можливих дефектів демократії та неадекватних політичних рішень". Найкращим засобом протистояння популізмові він вважає "якісну політику непопулістських партій і політиків, здатних вести виважену, відкриту та відверту політичну комунікацію та не розкидатися порожніми обіцянками".
Буков, своєю чергою, вважає, що громадяни мають активніше включатися в політичний процес, наприклад на партійному рівні, щоби ні в кого не виникало враження, що політика - справа далека від простого народу.