1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаКазахстан

Токаєв виступив проти міжнародного розслідування протестів

Ольга Журавльова
29 січня 2022 р.

Президент Касим-Жомарт Токаєв називає ухвалену Європарламентом резолюцію щодо Казахстану необ'єктивною та вважає, що країна самостійно впорається із розслідуваннями заворушень.

https://p.dw.com/p/46GXc
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт ТокаєвФото: President of Kazakhstan/REUTERS

Проводити міжнародне розслідування щодо січневих подій у Казахстані немає необхідності. Про це заявив президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв  у інтерв'ю держтелеканалу "Хабар-24" у суботу, 29 січня.

"Не вважаю за необхідне проводити таке розслідування, впораємося самі. У нас є люди чесні та об'єктивні, які очолюватимуть громадські комісії", - цитує президента агенція "Інтерфакс". Токаєв зазначив, що спокійно ставиться до резолюції Європарламенту щодо подій у Казахстані і акцентував, що вона має рекомендаційний характер. Водночас  він назвав її необ'єктивною і передчасною. Токаєв заявив, що ця резолюція була продиктована "лобістами, які працюють на замовлення людей, що покинули Казахстан" і зараз витрачають "гроші на те, щоб організовувати демонстрації".

Токаєв також заявив, що думає про реформування парламентської і партійної системи в Казахстані.

Резолюція Європарламенту щодо Казахстану

Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо нещодавніх подій у Казахстані 20 січня, закликавши ініціювати міжнародне розслідування злочинів, скоєних проти народу Казахстану. Євродепутати також засудили непропорційне застосування сили органами безпеки і закликали Раду ЄС запровадити адресні санкції проти посадових осіб Казахстану, відповідальних за серйозні порушення прав людини, а європейські інституції - призупинити фінансування програм у Казахстані.

Читайте також: Парламент Казахстану скасував довічне головування Назарбаєва у Радбезі

Заворушення в Казахстані

На початку січня у Жанаозені на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ, які швидко переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. У деяких регіонах у ніч проти 5 січня почалися погроми, напади на адміністративні будівлі, відділення поліції, магазини.

За даними влади, в ході заворушень загинуло 225 людей, у тому числі 19 представників правоохоронних органів, постраждали понад 4,5 тисячі громадян. Лише у колишній столиці Алмати у зв'язку з протестами та заворушеннями затримали понад 2,7 тисяч людей.

На тлі цих подій президент Токаєв відправив уряд у відставку, ввів у країні надзвичайний стан, а до Казахстану на його прохання прибув озброєний контингент держав-членів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) - Росії, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану та Білорусі для допомоги "у подоланні терористичної загрози". У середині січня підрозділи сил ОДКБ залишили Казахстан. За твердженням Токаєва, вони "не здійснили жодного пострілу".

Читайте також: Як криза у Казахстані може вплинути на світовий енергетичний ринок

 

Протести в Казахстані: чи знизить це загрозу Росії в Україні