Як протести в Казахстані стали політичними | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 06.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Як протести в Казахстані стали політичними

Протести, що спалахнули на заході Казахстану, швидко переросли в масові акції по всій країні й набули політичного контексту. Нині повідомляється про загиблих і тисячі затриманих. Як усе починалось - в матеріалі DW.

Будівля мерії в Алмати

Будівля мерії в Алмати після штурму з боку учасників заворушень

Розпочалося все з масових акцій в містах Актау та Жанаозен, що на заході Казахстану. 2 січня мешканці цих міст вийшли на вулиці з вимогами повернути колишні ціни на автомобільний газ у 50 тенге (10 євроцентів) за літр. Річ у тім, що ціни на автогаз підскочили після першого січня відразу на 100 відсотків.

Ще до 3 січня уряд Казахстану не хотів іти на поступки мітингувальникам у цих містах і пояснював своє рішення відмовою від державного регулювання цін на паливно-мастильні матеріали на користь біржових торгів. Особливо наголошувалось, що за новими правилами, як і в усьому світі, саме ринок визначатиме кінцеву вартість автогазу, бензину й дизеля, від чого ціни можуть як зростати, так і знижуватись залежно від попиту.

Але після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі, урядові чиновники - після нічного твіту президента Токаєва з вимогою негайно розібратись у ситуації - раптом свою позицію змінили.

На зустрічі з представниками мітингарів в Актау глава спеціальної урядової комісії віцепрем'єр Ерали Тугжанов пообіцяв, що уряд згоден задовольнити вимоги жителів Актау, Жанаозена й інших населених пунктів Мангістауської області та відновити вартість автогазу на рівні 50 тенге за літр, замість установлених біржею 90-120 тенге (18-24 євроцентів).

Читайте також: Протести в Казахстані: влада Алмати повідомляє про десятки убитих протестувальників

Обіцянка знизити ціни призвела до протестів в інших регіонах

Це рішення відразу викликало негативну реакцію в інших регіонах Казахстану, де автомобільний скраплений газ ще в середині літа 2021 року перевалив за позначку в 100 тенге (20 євроцентів) і до кінця року досяг 130 тенге (26 євроцентів) за літр. У соціальних мережах і в незалежних ЗМІ лунали думки, що влада країни розуміє лише мову масових акцій протесту, на яких люди можуть вимагати і скасування найвищого на пострадянському просторі утилізаційного збору на ввезення в країну автомобілів, і зниження цін на комунальні послуги, продукти харчування, ліки та паливно-мастильні матеріали, а також перегляду кредитної політики казахстанських банків.

Мітинг в Актау на заході Казахстану

Мітинг в Актау на заході Казахстану

Під гаслами солідарності з мітингувальниками в Актау та Жанаозені на вулиці стали виходити мешканці інших міст країни. До вечора 4 січня мітинги охопили всі регіони, включаючи міста з населенням понад мільйон людей - Алмати, Нур-Султан та Шимкент.

Від соціальних до політичних вимог

Різко змінився і характер виступів, які набули явно політичного забарвлення. Крім гасел із закликами до влади знизити ціни на паливно-мастильні матеріали, ліки та продовольчі товари, з'явилися вимоги відставки уряду та відставки Касим-Жомарта Токаєва з посади президента країни. Головною ж вимогою численних мітингувальників стало негайне усунення експрезидента Нурсултана Назарбаєва від керівництва найвпливовішим органом країни - Радою безпеки, якій підпорядковані всі силові структури країни та підзвітні уряд і навіть президент.

При цьому під популярним гаслом "Шал, кет!" (Старий, геть!) нерідко мають на увазі ще й позбавлення Назарбаєва статусу Єлбаси (глави народу) разом із скасуванням закону "Про першого президента". Закон гарантує недоторканність членам його великої сім'ї, яка, згідно з поширеною серед пересічних казахстанців думкою, контролює практично всю економіку країни, включаючи її нафтогазовий сектор.

Надвечір 4 січня ситуація вийшла з-під контролю

Реакція правоохоронних органів на несанкціоновані акції протесту з неприпустимими, на думку влади, гаслами була негайною. Силовики спробували витіснити мітингувальників із центральних площ міст. Але кількість людей, що приєдналися до акцій протесту, до вечора 4 січня стала дуже великою. Наприклад, в Алмати на площу Республіки вийшло понад 10 тисяч людей.

На вулицях Алмати 5 січня

На вулицях Алмати 5 січня

"Очевидно, що серед них виявилися й провокатори, які почали вступати в сутички з поліцією та військовослужбовцями національної гвардії. Це призвело до різкої ескалації напруженості", - зауважив у розмові з DW капітан поліції з Алмати, який не представився. За його інформацією, яку через повне відключення інтернету та проблеми з мобільним зв'язком перевірити практично неможливо, випадки застосування вогнепальної зброї та пляшок із запалювальною сумішшю зафіксовані не лише у найбільшому місті Казахстану, а й в Уральську, Кизилорді та Усть-Каменогорську. Відносно спокійно поки що лише у містах північних областей Казахстану, які межують із Росією.

Читайте також: Коментар: Протести в Казахстані знизили небезпеку війни в Україні

Токаєв змістив Назарбаєва з посади голови Ради безпеки

Увечері в середу, 5 січня, президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23.00 до 7 години ранку. Перед тим Токаєв пішов назустріч окремим вимогам протестувальників. Було оголошено про відставку всіх членів уряду на чолі з Аскаром Маміним, доручено переглянути діяльність нафтогазового сектору економіки Казахстану, на якому домінує компанія "Казмунайгаз".

Виступаючи ввечері 5 січня зі зверненням до жителів країни, Токаєв повідомив, що держава взяла під повний контроль питання щодо цін на основні продукти харчування, лікарські препарати, паливно-мастильні матеріали та заморозила їх на найближчі півроку.

Крім того, Токаєв усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки та оголосив, що з 5 січня офіційно очолює цей орган, пообіцявши жорстко діяти щодо демонстрантів. Тим часом президент Казахстану назвав протестувальників "терористами" і звернувся за допомогою до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.

Країни Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) у четвер, 6 січня, спрямували військовий контингент до Казахстану. Росія відрядила підрозділи повітряно-десантних військ, повідомили у четвер у секретаріаті ОДКБ. Точну кількість задіяних військ не повідомляють. Утім, наголошується, що вони "розпочали виконання поставлених завдань".

Російські військові у Казахстані (06.01.2022)