Парламент Казахстану скасував довічне головування Назарбаєва у Радбезі | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 27.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

Парламент Казахстану скасував довічне головування Назарбаєва у Радбезі

Меджліс та Сенат Казахстану ухвалили скасування довічного головування першого президента країни Нурсултана Назарбаєва у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану (АНК).

Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв

Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв

Верхня палата парламенту Казахстану - Сенат - прийняла зміни до законодавства, що скасовують довічне головування експрезидента країни Нурсултана Назарбаєва у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану (АНК). У четвер, 27 січня, сенатори ухвалили законопроєкт, який передбачає передачу повноважень голови Радбезу та АНК президенту та виключає з законів про відповідні органи довічне право Назарбаєва очолювати їх.

Нижня палата парламенту - Меджліс схвалила цей законопроєкт 19 січня.

Сенат запропонував скасувати необхідність узгодження з Назарбаєвим державних ініціатив

На пленарному засіданні 17 січня сенатори також запропонували скасувати необхідність узгоджувати з Назарбаєвим державні ініціативи та повернули до Меджлісу з поправками законопроєкт, що стосується повноважень експрезидента.

Вони запропонували вилучити із закону "Про першого президента" норму щодо узгодження з "лідером нації" ініціатив за основними напрямками зовнішньої та внутрішньої політики, повідомила сенаторка Ляззат Сулеймен.

Втім, норму про можливість виступу Назарбаєва перед парламентом, його участь у засіданнях уряду під час обговорення важливих питань, а також членство у Конституційній раді Казахстану збережено.

Читайте також: Протести у Казахстані: сон жахів чи шанс Путіна?

Блокпост на дорозі у Алмати

Заворушення у Казахстані придушили за допомогою сил ОДКБ

Протести у Казахстані

У квітні 2021 року Нурсултан Назарбаєв передав право очолювати АНК нинішньому президенту Казахстану Касим-Жомарт Токаєву, а довічною посадою у Радбезі він поступився  на тлі масових протестів та заворушень, що спалахнули у країні на початку січня.

Протести були спричинені різким підвищення цін на скраплений газ у містах Актау та Жанаозен. Там вартість пального після 1 січня підскочила відразу на 100 відсотків. Поступово акції протесту почали охоплювати й інші міста країни, а мітингарі почали висувати економічні та політичні вимоги.

В деяких регіонах у ніч на 5 січня почались погроми, атаки на адміністративні будівлі, відділки поліції та магазини.

Згідно з офіційними даними, у результаті заворушень загинуло 225 людей, у тому числі 19 правоохоронців, постраждало понад чотири з половиною тисячі людей. 

Президент Токаєв відправив уряд у відставку, ввів у країні надзвичайний стан і усунув Назарбаєва з посади глави Ради безпеки Казахстану. 6 січня до країни на прохання президента прибув озброєний контингент ОДКБ для допомоги у боротьбі з "з терористичною загрозою". У середині січня підрозділи сил ОДКБ залишили Казахстан.

Читайте також: Як криза у Казахстані може вплинути на світовий енергетичний ринок