1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'яУкраїна

Чи паралізує омікрон роботу українських підприємств?

26 січня 2022 р.

Стрімке поширення омікрон-варіанта коронавірусу та пов'язана з цим висока кількість лікарняних може стати випробуванням для об’єктів критичної інфраструктури. Чи готові до цього в Україні?

https://p.dw.com/p/466Sj
У Берліні через високу кількість лікарняних серед водіїв довелося скоротити графік роботи громадського транспорту
У Берліні через високу кількість лікарняних серед водіїв довелося скоротити графік роботи громадського транспорту Фото: Thomas Bartilla/Geisler-Fotopres/picture alliance

Омікрон-варіант коронавірусу Sars-CoV-2 уже певний час присутній в Україні. І цілком імовірно, що нинішня хвиля COVІD-19, яка накрила країну, викликана саме ним. Особливість омікрона полягає в його підвищеній заразності. Як свідчить досвід інших європейських країн, він здатен одночасно звалити з ніг велику кількість людей.

Особливо драматична ситуація може постати в тому випадку, якщо на лікарняному опиниться велика кількість працівників об'єктів критичної інфраструктури, а замінити їх не буде кому. Так, у Берліні через омікрон довелося навіть змінити графік роботи громадського транспорту: пасажирам тепер доводиться довше чекати на зупинках, оскільки багато водіїв захворіло одночасно і не можуть через це вийти на роботу. Чи намагаються в Україні запобігти подібному розвитку?

Київський метрополітен: коло контактних осіб дуже обмежене

У комунальному підприємстві "Київський метрополітен" запевняють, що перебоїв у роботі метро не буде. "З коронавірусом ми живемо не перший рік. Наш колектив, а це близько 8 тисяч співробітників, знає, що треба дотримуватися маскового режиму, мити руки, повідомляти про контакт з інфікованими. Всі норми і правила вже ухвалені й протестовані. Тим більше у нас майже всі вакциновані у колективі", - сказала в розмові з DW заступниця начальника КП "Київський метрополітен" Наталія Макогон.

Робота персоналу організована так, що люди "розподілені" на зміни і ці зміни практично не контактують між собою. Це унеможливлює передачу вірусу між працівниками, пояснила Макогон. "У нас кожна станція метро працює як окремий об’єкт, тому коло контактних осіб працівників між собою дуже обмежене - і машиністів потягів у тому числі. Всі встановлені правила запобігання поширенню коронавірусу виконуються і дають результат", - каже Макогон.

За словами заступниці начальника КП "Київський метрополітен", на підприємстві є спеціальний відділ з охорони праці, який слідкує, аби працівники дотримувалися встановлених правил. Нині, за її даними, з восьмитисячного колективу метрополітену на лікарняному лише два десятки співробітників. Макогон запевняє, що паралізованою робота Київського метрополітену не буде.

Читайте також: Головний санітарний лікар Івано-Франківщини: СOVID-19 помолодшав

Вахтовий метод для об'єктів критичної інфраструктури

Якщо вірити головному державному санітарному лікарю України Ігорю Кузіну, то вжиті "Київським метрополітеном" заходи не є винятком. За його словами, на кожному об’єкті критичної інфраструктури в Україні є або сформований резерв, або графіки заміни тих чи інших фахівців. Тобто, пояснив Кузін у розмові з DW, робота об’єктів критичної інфраструктури налаштовується таким чином, щоб навіть, якщо в них захворіє більше 50 відсотків співробітників, то в них буде або заміна, або позмінний алгоритм роботи, щоб, до прикладу, працювати вахтовим методом.

"В Україні така практика була протестована, коли тільки починався COVID-19, - розповідає Кузін. - Тоді на рівні закладів охорони здоров’я працювали вахтовим методом. Умовно, коли одна бригада працювала тиждень-півтора, а потім її замінювала інша бригада". Але, продовжив він, окремого протоколу, який би узагальнював вказану практику, немає. "Наразі кожен об’єкт має власні механізми реагування на спалахи COVID-19 на підприємствах", - зазначає Кузін.

Забезпечити дистанцію між працівниками та доступ до проточної води, встановити дозатори з дезінфекційними засобами на робочому місці, вимагати у працівників дотримання маскового режиму, а краще організувати віддалену роботу онлайн. Це рекомендації, які Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) давав керівникам трудових колективів ще на початку пандемії коронавірусу. Правила ці поки що ніхто не скасовував, і вони діють і надалі.

"Ми орієнтуємося на загальні рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), постанову Кабінету Міністрів про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів. Кожен роботодавець має відповідним наказом затвердити ці протиепідемічні заходи та дотримуватися їх", - прокоментували DW в пресслужбі Центру громадського здоров’я.

Читайте також: Як в Європі протидіють "омікрону"

Роботодавцям радять подбати про бустерну дозу

Окрім цього, роботодавцям в Україні наполегливо радять вакцинувати свої трудові колективи, зокрема подбати про бустерну дозу вакцини для працівників. "Незважаючи на те, що у нас багато людей з груп ризику залишаються невакцинованими, ми рекомендували дозволити ревакцинацію для всіх", - каже голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) Федір Лапій. 

Таку рекомендацію він пояснює тим, що саме ревакцинація дозволяє попередити на 90 відсотків госпіталізацію, зумовлену інфікуванням коронавірусом. "Тому, аби зменшити кількість важких випадків, кількість госпіталізації та днів, які люди проводять на лікарняному, аби працівники могли швидше вийти на роботу, ми рекомендували робити бустерне щеплення", - каже Лапій.

Фактчек: чому багато випадків інфікування у вакцинованих?