1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Солдат Бундесверу з гвинтівкою Barrett M82 (ілюстрація)
За даними ЗМІ, Німеччина й досі блокує закупівлю Україною снайперських гвинтівок Barrett M8 (на фото)Фото: Terry Moore/StockTrek Images/imago images
КонфліктиУкраїна

ФРН ветувала постачання зброї Україні? Що відомо на цей час

Дмитро Каневський | Юрій Шейко
15 грудня 2021 р.

За інформацією газети Bild, в останні місяці правління Анґели Меркель Берлін заблокував закупівлю Києвом озброєнь через механізми НАТО. DW спробувала розібратися в ситуації.

https://p.dw.com/p/44Hxh

Від травня поточного року, приблизно за пів року до завершення повноважень уряду ексканцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel), Німеччина начебто скористалася своїм правом вето по лінії НАТО для блокування закупівлі Україною вже оплачених нею 90 снайперських гвинтівок Barrett M82 та 20 антидронових систем EDM4S. Про це на початку тижня повідомила німецька газета Bild у своєму розслідуванні, яке викликало чималий резонанс.

У статті Bild по суті підтверджуються претензії до Берліна, висловлені дещо раніше міністром оборони України Олексієм Резніковим в інтерв'ю газеті Financial Times. "Вони будують газопровід "Північний потік-2", а водночас блокують нам (постачання. - Ред.) оборонних озброєнь. Це дуже несправедливо", - критикував Резніков позицію Берліна у розмові з виданням.

За даними Bild, навесні уряд у Берліні скористався бюрократичними механізмами та наклав вето на постачання Києву двох типів озброєнь, які мали надійти від інших союзників по НАТО, зокрема, з Литви. Газета Financial Times з посиланням на міністра Резнікова додає, що нині в Києві сподіваються розморозити ці поставки через прямі двосторонні контакти зі США, Великобританією, Литвою та Францією.

Читайте також: Коментар: Берлін боїться надати зброю Києву

Заблокований процес

За даними Bild, замовлення озброєнь велося Україною через Агентство НАТО з матеріально-технічного забезпечення і закупівель (NSPA). Однак у травні, як пише видання, представники Німеччини, а також Нідерландів у раді Агентства виступили проти надання цих американських озброєнь Україні та заблокували подальший процес постачання вже оплаченого замовлення. "Нідерланди на прохання Берліна стали на бік Німеччини проти решти членів НАТО", - цитує Bild неназване джерело, знайоме зі справою.

Між Україною та NSPA діє угода, яка дозволяє Києву закуповувати обладнання через цей канал. "Завдяки угоді, NSPA закуповує для України оборонне військове обладнання та припаси, такі як електронні системи протидії БПЛА (дронам), акумулятори для транспортних засобів, запчастини, парашути та зимовий одяг для солдатів", - розповів на умовах анонімності кореспондентові DW у Брюсселі посадовець НАТО.

Утім, якщо йдеться про летальну зброю, то для її закупівлі діє процедура, за якою будь-яка з 30 держав Альянсу може заблокувати цей контракт. "Будь-яке рішення щодо надання Україні летальної допомоги через NSPA є предметом консенсусу між державами-членами НАТО та вирішується у кожному випадку окремо", - пояснив чиновник Альянсу в коментарі DW.

Читайте також: У Сенаті США закликали Байдена постачати Україні зброю без обмежень

Газета Bild, з посиланням на джерело у складі делегації, також повідомляє, що канцлерка Німеччини Анґела Меркель під час свого візиту до Києва у серпні відповіла відмовою президентові України Володимиру Зеленському на прохання зняти вето з постачання цих озброєнь. Зеленський на початку тижня підтвердив цю інформацію в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica. "Німеччина нещодавно завадила нам у постачанні по лінії НАТО протидронних рушниць та протиснайперських систем, які є винятково оборонними інструментами", - сказав президент України.

Анґела Меркель та Володимир Зеленський у Києві
Анґела Меркель та Володимир Зеленський у Києві, серпень 2021 рокуФото: Sergey Dolzhenko/Pool Photo/AP/picture alliance

Часткове зняття вето

Утім, за інформацією газети Bild, позиція Меркель та її уряду з цього питання все ж частково змінилася в останні дні її перебування на посаді з огляду на загрозливу ситуацію біля кордонів України, де вже багато тижнів поспіль спостерігається значне скупчення російських військ та військової техніки. Тому в листопаді, зазначається в матеріалі Bild, Берлін зняв вето на постачання 20 антидронових систем, які мають надійти Україні ще до кінця року. Водночас, як пише газета, Берлін і надалі заперечує проти постачання Києву снайперських гвинтівок Barrett M82.

У федеральному уряді Німеччини з докладними коментарями на цю тему не поспішали. Так, під час урядової пресконференції в Берліні у понеділок, 13 грудня, речник МЗС ФРН відмовився коментувати повідомлення преси, посилаючись на "конфіденційність дискусій та рішень у межах Альянсу". Відмовилися коментувати ситуацію на запит DW і в міністерстві економіки ФРН.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) у ході візиту до Стокгольма у вівторок, 14 грудня, під час підходу до журналістів також обмежилася загальними фразами. Бербок сказала, що у телефонній розмові зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою наголосила на солідарності з Україною не лише Німеччини, але й усього ЄС та Великої сімки (G7). Вона також підкреслила, що агресивна поведінка Росії наштовхнеться на "масивні економічні та дипломатичні наслідки". При цьому тему постачань озброєнь Києву міністерка у своїй заяві оминула.

Кулеба своєю чергою заявив, що переговори з Німеччиною щодо поновлення закупівлі зброї через механізм НАТО надалі триватимуть. "У нас дійсно є певні дискусії з деякими членами Альянсу з приводу того, як вся система функціонуватиме, але я переконаний, що ми маємо говорити про це з ними наразі на двосторонньому рівні як дипломати", - сказав очільник МЗС України.

Читайте також: Кулеба: Німеччина слідує російському наративу в питанні озброєння України

Експерт: Обережність Німеччини продиктована її історією 

Більш предметно ситуацію прокоментувала колега Бербок по партії Зелених, голова фракції цієї політсили у Бундестазі Катаріна Дреґе (Katharina Dröge). В інтерв'ю газеті Handelsblatt, опублікованому в середу, 15 грудня, вона закликала утриматися від постачання цих озброєнь Україні, оскільки "найвищий пріоритет зараз - переговори про деескалацію". Своєю чергою посол України в Німеччині Андрій Мельник у коментарі газеті Bild нагадав про право держави на самооборону та закликав новий уряд Німеччини все ж дати "зелене світло" на постачання Україні цих озброєнь.

Томас Кляйне-Брокгофф
Голова берлінського офісу Німецького фонду Маршалла Томас Кляйне-Брокгофф Фото: Privat

Чим завершиться ця історія, зараз намагаються спрогнозувати і в експертних колах Берліна. Утім, голова берлінського офісу Німецького фонду Маршалла (GMF) Томас Кляйне-Брокгофф (Thomas Kleine-Brockhoff) в інтерв'ю DW закликав "не очікувати від Німеччини того, чого від неї очікувати не слід". Адже, за його словами, "ФРН не є військовою наддержавою і завжди займатиме дуже стриману позицію в питанні постачання озброєнь".

Кляйне-Брокгофф нагадує, що витоки такого украй обережного підходу слід шукати у складній повоєнній німецькій історії й зародженню на межі 1970-1980-х років у суспільстві та політиці Західної Німеччини сильного пацифістського руху , масових акцій протесту молоді проти гонки озброєнь. "Це відкриті рани Другої світової війни, які супроводжують усю 70-літню історію ФРН. Саме тому в Німеччині й надалі превалює думка, що політичні проблеми не вирішуються військовою силою, а всі військові місії завжди сприймаються тут дуже суперечливо… Тож, напевно, тому, хто шукає озброєнь, варто шукати їх деінде ще, аніж у Німеччині", - підсумовує Кляйне-Брокгофф.

Загроза з Росії: чи варто Україні розраховувати на озброєння з Німеччини? (30.04.2021)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Міністри юстиції країн Великої сімки у Берліні

G7: За міжнародні злочини потрібно карати скоординовано

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку