Мережа Деркача: проти кого США запровадили санкції за втручання у вибори | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.01.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Мережа Деркача: проти кого США запровадили санкції за втручання у вибори

США запровадили санкції проти ще сімох українців. Їх пов'язують із депутатом Ради Андрієм Деркачем, якому США закидають втручання у вибори президента 2020 року. DW з'ясовувала, хто ці люди і які претензії їм висувають.

Український депутат Андрій Деркач (п) під час зустрічі з особистим адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані в Києві

Український депутат Андрій Деркач (п) під час зустрічі з особистим адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані в Києві

Міністерство фінансів США днями поширило санкції, запроваджені раніше проти позафракційного українського нардепа Андрія Деркача, на ще сімох українців. Як стверджують у Вашингтоні, всі вони пов'язані з Деркачем. DW зібрала інформацію про кожного з них. 

Олександр Дубінський

Депутат від "Слуги народу" Олександр Дубінський є представником чинної української влади. Йому закидають участь у спільних пресконференціях із Андрієм Деркачем, які, як стверджують у Вашингтоні, були організовані, щоб поширювати "наклеп проти кандидатів у президенти США та їхніх родин".

Депутат Слуги народу Олександр Дубінський

Депутат "Слуги народу" Олександр Дубінський

2019 року Дубінський був обраний до Верховної Ради від пропрезидентської партії в одному з округів на Київщині. В Україні йому часто закидають лобіювання інтересів олігарха Ігоря Коломойського в парламенті. Восени 2019 року Дубінський та Деркач ініціювали створення тимчасової парламентської комісії з метою розслідування діяльності низки українських топ-чиновників часів Петра Порошенка, а також розтрати американської технічної допомоги в Україні. Утім, зрештою їм не вдалося заручитися підтримкою достатньої кількості нардепів. На спільній пресконференції у листопаді 2019 року Дубінський та Деркач говорили, зокрема, про газову компанію Burisma. На ній лунали, серед іншого, звинувачення на адресу Хантера Байдена, що той, мовляв, отримував за свою роботу в Burisma "гроші громадян України, отримані злочинним шляхом". Як свідчать дані київського Центру протидії корупції, Дубінський та Деркач спільно зверталися до американських сенаторів з листами, в яких атакували прозахідних українських депутатів-реформаторів, називаючи їх "дітьми Сороса" та "грантоїдами", та закликали створити міжпарламентську групу "Друзі України - СТОП корупції".

До обрання у парламент Дубінський працював на телеканалі "1+1", який належить Ігорю Коломойському, де певний час очолював департамент журналістських розслідувань, а згодом вів телепрограму "Гроші", котру часто критикували як у журналістському середовищі, так і серед медіаекспертів через заангажованість. Цілями атак розслідувань під керівництвом Дубінського ставали, зокрема, експрезидент Петро Порошенко та колишня виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун. Останню Дубінський, зокрема, звинувачував у роботі на американську розвідку.

Медійну діяльність Дубінський не припинив і після обрання до Ради. Він регулярно веде блог на YouTube-каналі DubinskyPro, має однойменний сайт та сторінки у низці соціальних мереж.

Реагуючи за запроваджені проти нього санкції, Дубінський заявив, що "ніколи не втручався у вибори в інших державах, у тому числі й американські вибори, і ніколи не мав стосунку до оприлюднення (…) так званих плівок Порошенка-Байдена". Крім того, він заперечив зв'язок із Андрієм Деркачем.

Олександр Онищенко

Український ексдепутат Олександр Онищенко потрапив до американського санкційного списку за те, що, як стверджують у мінфіні США, надав Деркачеві копії тих самих "плівок" із начебто розмовами між колишніми високопосадовцями України та США. Звідки ці записи з'явилися в Онищенка, невідомо.

Ексдепутат Ради Олександр Онищенко (фото з архіву)

Ексдепутат Ради Олександр Онищенко (фото з архіву)

Олександра Онищенка двічі обирали до Верховної Ради, обидва рази від мажоритарного округу на Київщині. За часів президентства Віктора Януковича він входив до фракції Партії регіонів, за Петра Порошенка - до групи "Воля народу". 2016 років Онищенко виїхав з України після того, як його запідозрили в організації схеми з розкрадання коштів під час видобутку і реалізації природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з компанією "Укргазвидобування". Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) звинувачує Олександра Онищенка у завданні шкоди державі на суму у близько трьох мільйонів гривень. Ексдепутат відкидає ці звинувачення та називає справу проти нього політично мотивованою. Онищенко намагався отримати політичний притулок в Іспанії та Німеччині, однак безуспішно. За запитом України Онищенка навіть затримували в Німеччині. Утім, його зрештою так і не видали Києву. У 2020 році німецький суд послався на "значну ймовірність" того, що екснардепа утримуватимуть в українській тюрмі в негідних умовах. Однак, попри це у Вищому антикорупційному суді України триває заочний процес над Онищенком.

Екснардеп на своїй сторінці в Facebook назвав американські санкції проти нього "реакцією нової влади США" на "системні викриття корупції Байдена та Демократичної партії США в Україні".

Костянтин Кулик

Колишнього прокурора генпрокуратури України Костянтина Кулика в мінфіні США звинувачують у тому, що він спільно з Деркачем "поширював неправдиві звинувачення в міжнародній корупції". Кулик представляв "плівки Деркача" разом із нардепом.

Костянтина Кулика звинувачували в незаконному збагаченні, коли він був прокурором АТО

Костянтина Кулика звинувачували в незаконному збагаченні, коли він був прокурором АТО

До цього він неодноразово ставав об'єктом різноманітних скандалів. До генпрокуратури Кулик потрапив 2016 року після того, як був змушений піти з посади прокурора Антитерористичної операції (АТО) у військовій прокуратурі, котру обіймав від початку бойових дій на Донбасі 2014 року. Причиною стали звинувачення в незаконному збагаченні на адресу прокурора, через які Кулику навіть довелося постати перед судом. Утім, зрештою справу закрили, адже статті, за якими судили Кулика, були визнані неконституційними.

У генпрокуратурі Костянтин Кулик працював заступником начальника Департаменту міжнародно-правової співпраці ГПУ. Там він опікувався, зокрема, і справами, в яких згадуються компанія Burisma та Хантер Байден. Американське видання The New York Times повідомило, що Кулик навіть підготував досьє на Хантера Байдена на сімох сторінках англійською мовою, в якому звинувачував його в корупції. Наприкінці 2019 року тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка звільнив Кулика з посади через те, що він не пройшов переатестацію.

Андрій Теліженко

Мінфін США називає Андрія Теліженка "колишнім українським дипломатом низького рівня, який організовував зустрічі Деркача та людей зі США, аби допомогти поширювати хибні твердження щодо корупції в Україні". За даними американського видання The Washington Post, Теліженко у 2015-2016 роках працював у посольстві України в США, а перед цим - у генпрокуратурі в Києві. В середині 2016 року він на рік пішов працювати у лобістську компанію Blue Star Strategies, пов'язану з Демократичною партією, пише видання. У США вона представляла українську компанію Burisma. Утім, зрештою Теліженко змінив табір та взявся допомагати особистому адвокату Дональда Трампа Рудольфу Джуліані шукати компромат на тоді ще кандидата у президенти США Джо Байдена.

Як пише The Washington Post, Теліженко починаючи з 2017 року допомагав Джуліані просувати у медіа тезу про те, що не Росія, а Україна втручалася у вибори президента США 2016 року. Це твердження ніколи не було підкріплено серйозними доказами. За даними американського видання, Теліженко організував поїздку Джуліані до Угорщини, де той зустрівся з Андрієм Деркачем і навіть публікував англійську розшифровку "плівок Деркача". Утім, як стверджує Теліженко, він отримав запис начебто розмови між Байденом і Порошенком з інших джерел, а самого Деркача називає "нехорошою людиною".

Санкції проти нього Теліженко назвав "політичною провокацією" та "відповіддю" Демократичної партії США за його свідчення проти неї. До слова, при владі у США досі перебуває президент і уряд-республіканці.

Петро Журавель

Петра Журавля у мінфіні США називають "ключовим членом медіакоманди Деркача" і медіаменеджером українського нардепа. Крім того, як стверджують в американському мінфіні, Журавель є адміністратором сайту Nabu-Leaks, через який Андрій Деркач поширює інформацію українською та англійською мовами. У самому сайті в розділі "Контакти" не вказано жодних імен, утім, на ньому можна знайти публікації, де Андрій Деркач згадує Nabu-Leaks. У соцмережі Facebook є сторінка людини на ім'я Петро Журавель, яка коментує актуальні українські та зарубіжні суспільно-політичні теми та має контакти в журналістському середовищі України. Кілька джерел підтвердили DW, що санкції запровадили саме проти цієї особи.

На сторінці Петра Журавля можна побачити чимало негативно забарвлених повідомлень на адресу експрезидента Петра Порошенка, а також Джо Байдена, коли він уже був кандидатом у президенти США. Є там і один пост про "плівки Деркача". Щоправда, із записом начебто розмови Порошенка та президента Росії Володимира Путіна.

Дмитро Ковальчук

За даними мінфіну США, Дмитро Ковальчук - "давній соратник Деркача", який останнім часом працював у медіакоманді народного депутата, де збирав інформацію про американських політичних гравців. За даними відкритої бази помічників народних депутатів минулих скликань "Посіпаки", створеної громадською організацією "Канцелярська сотня", Дмитро Ковальчук був помічником Деркача як депутата у Раді шостого та сьомого скликань, коли той входив до фракції Партії регіонів.

Антон Сімоненко

Як стверджують у мінфіні США, Антон Сімоненко майже десять років працював помічником Деркача та допомагав йому "приховувати фінансові активи". І справді, за даними бази "Посіпаки", Антон Сімоненко працював помічником депутата Деркача у Раді шостого, сьомого та восьмого скликань, тобто до 2019 року. Навесні 2019 року проєкт журналістських розслідувань Bihus.Info повідомив, що Сімоненко разом із іншими пов'язаними з Деркачем людьми безкоштово отримав великий масив землі в ландшафтному заказнику "Конча-Заспа" під Києвом. У 2020 році стало відомо, що суд наклав арешт на цю землю.

Справа Деркача

Андрія Деркача у Вашингтоні називають "чинним російським агентом" та закидають йому спробу вплинути на вибори президента США 2020 року. За інформацією ЗМІ, Андрій Деркач у перші роки української незалежності навчався у вищій школі КДБ у Москві, що тоді ж була реорганізована в Академію Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії. Батько Андрія Деркача Леонід за президенства Леоніда Кучми три роки очолював СБУ та пішов у відставку на тлі скандалу щодо можливої причетності тодішнього керівництва країни до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Андрій Деркач неодноразово заперечував свою причетність до російських спецслужб, а накладені на нього санкції називав "помстою" за "викриття схем міжнародної корупції". 

Приводом для санкцій стали так звані "плівки Деркача" - оприлюднений нардепом запис датованої 2016 роком начебто розмови експрезидента України Петра Порошенка та нині обраного президента США Джо Байдена, який на той момент був віцепрезидентом в адміністрації Барака Обами. Чинний президент США Дональд Трамп та його оточення в розпал виборчої кампанії 2020 року намагалися використати записи, аби дискредитувати Байдена. У команді Трампа закидали Джо Байдену тиск на Порошенка з метою допомогти його сину Хантеру Байдену, який працював на українську газову фірму Burisma. Щодо неї в Україні тривало кримінальне провадження. Утім, жодних доказів цих звинувачень "плівки Деркача" не містять.

Дивитись відео 03:44

Справи проти Порошенка: у чому обвинувачують і яке покарання загрожує (18.06.2020)

Реклама