Навіть якщо Путін продовжує вести війну в Україні, а аятоли в Ірані застосовують смертну кару проти критиків режиму, - 2022 рік був для мене роком жінок. Бо жінки на свій лад ведуть війну проти мілітаристів.
В Ірані після смерті Махси Аміні 16 вересня жінки здійснили спробу повстання проти аятол. Фотографії іранських жінок, які стрижуть волосся та знімають хіджаб, викликають захоплення в усьому світі. Боротьба за права жінок переросла в загальнонаціональний рух проти режиму в Тегерані. Мільйони людей вимагають свободи та припинення правління режиму аятол.
Читайте також: Продовження репресій чи реформи: що чекає на Іран у 2023 році?
Жінки змусили Болсонару піти
У Бразилії саме жіночий електорат значною мірою забезпечив поразку на виборах президента-жінконенависника, який прославляє насильство. Жаїр Болсонару, який називав коронавірус "маленьким грипом" і висловлював жаль, що під час військової диктатури критиків режиму "катували, а не вбивали", був змушений залишити резиденцію президента. Завдяки таким кампаніям, як "#EleNão" ("не він"), бразильські жінки допомогли колишньому президентові Луїсу Інасіу Лулі да Сілві, який вже правив країною з 2003 по 2011 роки, з незначною перевагою у кількості голосів здобути перемогу на виборах.
Опір військовому насильству мав жіноче обличчя на палестинських територіях. Після смерті американсько-палестинської журналістки Ширін Абу Акле 11 травня 2022 року її племінниця Ліна проводить кампанію з притягнення винних у її смерті до відповідальності. Після успішної кампанії американський журнал Time назвав її одним із найважливіших молодих лідерів 2022 року.
Ширін Абу Акле загинула під час висвітлення рейду Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) на окупованому Західному березі. Згідно з офіційною заявою щодо підсумкового розслідування справи ізраїльськими військовими, "існує висока ймовірність", що репортерка арабського мовника Al Jazeera "була випадково поранена під час перестрілки ізраїльських військових і озброєних палестинських бойовиків".
Читайте також: Світ критикує рішення талібів не допускати жінок до вузів
Документація воєнних злочинів
Також і в Україні мужні жінки, так само як і президент Володимир Зеленський, борються проти російських бомб і воєнних злочинів. Лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, засновниця правозахисної організації "Центр громадянських свобод", хоче, щоби відповідальні за злочини в Україні, Сирії, Малі та Грузії були передані Міжнародному кримінальному суду.
Центр, заснований юристкою у 2007 році, був першою організацією, яка задокументувала воєнні злочини, скоєні російською армією в Криму, Донецьку та Луганську. За свою роботу у 2022 році вона отримала Нобелівську премію миру.
Про чудову роботу педіатра Ірини Кондратової стало відомо, коли колишня зірка футболу Девід Бекхем віддав їй свій профіль в Instagram. Мільйони людей дізналися, що директорка перинатального центру в Харкові у підвалі лікарні з ризиком для життя доглядає за вагітними, новонародженими та їхніми матерями.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) наполегливо координує численні пакети санкцій проти російських політиків, армії та банків. Фон дер Ляєн вдалося переконати країни ЄС підтримати Україну, незважаючи на розбіжності в інтересах.
Читайте також: Ірена Карпа: Чоловіки і війна
Образи, які вселяють надію
Список можна продовжувати нескінченно. Усім цим жінкам вдалося зробити так, щоб цей рік запам'ятався не лише насильством, а й надією. Світ облетіло фото іранської альпіністки Ельназ Рекабі, яка вперше з'явилася без хустки на чемпіонаті Азії в Сеулі у 2022 році.
Так само, як мільйони фото і відео, поширених у соціальних мережах, на яких жінки стрижуть волосся по всьому світу на знак солідарності з рухом в Ірані. І фотографії новонароджених в Україні, які з'явилися на світ в підвалі під час бомбардувань, даруючи своїм батькам хвилину блаженства посеред війни.
Без цієї зосередженої сили опору, волі до життя та прагнення до свободи 2022 рік був би сумним, навіть розгромним. Жінки протистояли розпалювачам війни, катам, диктаторам і військовим. На мою думку, вони зуміли довести, що надія на краще життя сильніша за відчай війни, насильства та смерті.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.