1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Олександра Матвійчук
Олександра МатвійчукФото: 2022 Right Livelihood
ПолітикаУкраїна

Українка стала лауреаткою альтернативної Нобелівської премії

Лілія Ржеутська
29 вересня 2022 р.

Голова українського Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук стала лауреаткою премії "За правильний спосіб життя", яку ще називають альтернативною Нобелівською премією.

https://p.dw.com/p/4HTIA

Шведський фонд Right Livelihood Award Foundation у четвер, 29 жовтня, оголосив імена лауреатів премії "За правильний спосіб життя", яку також називають альтернативною Нобелівською премією. Відома українська правозахисниця Олександра Матвійчук та Центр громадянських свобод (ЦГС), який вона очолює, стали лауреатами цьогорічної премії. Українському Центру та правозахисниці присудили її "за розбудову стійких демократичних інституцій в Україні та моделювання шляху до міжнародної відповідальності за воєнні злочини". Цього року фондом Right Livelihood Award Foundation було розглянуто 175 номінантів із 77 країн.

"Вони створили нові системи, орієнтовані на людину"

Олександра Матвійчук та очолюваний нею Центр громадянських свобод стали першими представниками України, яким присуджено цю премії. Разом з українцями лауреатами премії "За правильний спосіб життя" стали правозахисниці з Сомалі Фартун Адан та її донька Ільвад Ельман, венесуельська мережа громадських організацій Cecosesola та Африканський інститут управління енергетикою (AFIEGO) з Уганди. "Лауреати премії "За правильний спосіб життя" 2022 року є громадськими діячами, які віддані справі зміцненню своїх громад. Перед обличчям невдалого керування та руйнування порядку - включно з війнами, тероризмом, екстракцією, масовим переміщенням та економічними кризами - вони створили нові системи, орієнтовані на людину. Їхні успіхи демонструють, як ми можемо будувати суспільства на принципах справедливості, а не експлуатації", - сказав Оле фон Уекскул, виконавчий директор Right Livelihood.

Від Євромайдану до "Трибуналу для Путіна"

Центр громадянських свобод був заснований у 2007 році для просування цінностей прав людини, демократії та солідарності в Україні та Євразії. Організація стала відомою у 2013 році, коли почала документувати порушення прав людини під час насильницького розгону Євромайдану в центрі Києва та надавати юридичну допомогу жертвам насильства з боку правоохоронців.  

Зараз ЦГЗ здійснює моніторинг та аналіз законопроєктів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, програмами міжнародної солідарності. ЦГС запустив перший в Україні онлайн-інструмент для громадського контролю за розслідуваннями нападів та інших форм переслідування громадських активістів.

З 2019 року Центр громадянських свобод веде міжнародну адвокацію кампанії зі звільнення в’язнів Кремля "#PrisonersVoice". У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні ЦГС долучився до глобальної ініціативи "Трибунал для Путіна". Учасники ініціативи документують події, в яких вбачаються ознаки злочинів за Римським статутом Міжнародного кримінального суду, таких як геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини в усіх регіонах країни, що стали об’єктом нападу.

Одна з найвпливовіших жінок України

Увесь цей час Центр громадянських свобод очолює правозахисниця Олександра Матвійчук, випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона є членкинею Консультативної ради при уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та входить до сотні найвпливовіших жінок України завдяки своїй правозахисній та громадській роботі. Олександра Матвійчук є ініціаторкою кампаній #LetMyPeopleGo та #SaveOlegSentsov для звільнення українських політв’язнів.

За свою правозахисну діяльність Матвійчук отримала низку міжнародних нагород: зокрема, у 2016 році вона стала лауреаткою премії "Democracy Defender Award" місії ОБСЄ. Під час фотовиставки "Правозахисниці: обличчя сили", яку у 2016 році показували в Американському домі в Києві, її фото було серед портретів 18 жінок із різних країн світу, котрі відіграли важливу роль у захисті та популяризації прав людини у своїх країнах та на міжнародному рівні. Окрім того, правозахисниця у 2017 році отримала нагороду від посольства США "Відважна жінка України". Олександру Матвійчук називають однією з найвідоміших правозахисниць в Україні, яка прагне досягти повного демократичного переходу та забезпечити справедливість у своїй країні.

Важлива роль в Україні

Шведський фонд Right Livelihood Award Foundation відзначає, що лауреатка цьогорічної премії "За правильний спосіб життя" українська  правозахисниця Олександра Матвійчук разом зі своїм Центром громадянських свобод відіграють важливу роль у зміцненні українського громадянського суспільства та національних інституцій протягом багатьох років, а також сприяють утвердженню верховенства права та дотриманню міжнародного права в Україні. "Зараз ми переживаємо дуже драматичний час української історії. (...) Премія є жестом підтримки нашої боротьби загалом і моєї праці зокрема", - цитують слова лауреатки організатори премії "За правильний спосіб життя". 

Офіційна церемонія вручення премії відбудеться у Стокгольмі 30 листопада. Альтернативну Нобелівську премію засновано 1980 року. Її нагородний фонд поповнюється за рахунок добровільних пожертв. Премію присуджують за захист прав людини, захист довкілля та миру. Премія фонду Right Livelihood Award Foundation вручається щорічно чотирьом людям чи організаціям, яких, на думку засновника фонду шведсько-німецького мецената Якоба фон Ікскюля, проігнорували під час вручення традиційної Нобелівської премії.

Символи незламності українського народу

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Бомбардувальник Ту-95 на аеродромі Енгельс (архівне фото)

NYT навела подробиці про атаки по аеродромах у Росії

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку