Коболєв пов′язує своє звільнення з грошима на рахунках ″Нафтогазу″ | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 04.05.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

Коболєв пов'язує своє звільнення з грошима на рахунках "Нафтогазу"

Твердження про створення "Нафтогазом" діри в держбюджеті безпідставні, запевнив ексголова правління НАКу Андрій Коболєв в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Андрій Коболєв

Андрій Коболєв (архівне фото)

Ексголова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв вважає реальною причиною його звільнення накопичені НАКом вільні грошові кошти на суму два мільярди доларів і відкидає звинувачення в нібито створенні компанією "діри" в держбюджеті-2021 на 10 мільярдів гривень. Про це Коболєв розповів в інтерв'ю агентству новин "Інтерфакс-Україна", оприлюдненому в вівторок, 4 травня.

Читайте також: Наглядова рада "Нафтогазу" достроково йде у відставку

На тлі цього Коболєв наголосив, що раніше держкомпанія інформувала президента та уряд про плани переказати державі цього року 32 мільярдів гривень додатково до податків. "Ми розуміємо, що вони (уряд і президент. - Ред.) розраховували на наші гроші - на 10 мільярдів гривень. Наш план був замістити дивіденди тим чи іншим платежем (технологію можна обговорювати - від ОВДП в "авансування дивідендів") сумою 32 млрд грн… Цей план, який я комунікував прем'єр-міністрові та президентові, вони про це знають", - сказав він агентству.

Читайте також: Коболєв: На реформі корпоративного управління ставлять хрест

Вільні мільярди

Коболєв додав, що уряд також було завчасно поінформовано і про те, що замість планованого прибутку у фінплані буде збиток на 11 мільярдів гривень, оскільки "Нафтогаз" неодноразово попереджав про проблему неплатежів газзбутів і необхідність сформувати резерви за цією дебіторською заборгованістю. Ексголова правління НАКу наголосив, що на дату його звільнення на рахунку компанії було понад два мільярди доларів вільних грошових коштів, а в підземних сховищах - сім мільярдів кубометрів природного газу, що належить "Нафтогазу", і це є підтвердженням його фінансової стійкості.

Читайте також: "Наруга над принципами": у "Нафтогазі" відреагували на звільнення Коболєва

Коболєв також переконаний, що компанія і він виконували завдання у рамках контракту, зокрема з максимізації трансфертів до бюджету, які у 2020 році були рекордно високими. "Якщо хтось хоче говорити нам, як робити, а не що робити, то так мені працювати не цікаво. Я краще буду звільнений за те, що робив правильні речі, але зі мною не погодився акціонер, ніж я зроблю неправильно, і мене потім звільнятимуть восени, коли буде порожня підземка або ми провалимо інші важливі проєкти", - заявив Коболєв.

Він додав, що не бачить сенсу працювати на посаді голови НАК після того, як правила були змінені "в бік повернення "Нафтогазу" під оперативне управління органами державної влади". 

Звільнення Коболєва

Нагадаємо, 28 квітня Кабмін у рамках загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" визнав незадовільною роботу наглядової ради та правління компанії. Кабмін спочатку припинив повноваження усіх членів наглядової ради НАК - і незалежних, і представників від держави - з їх подальшим переобранням у повному складі, але з 30 квітня 2021 року. Звільнивши наглядову раду на дві доби, уряд достроково припинив повноваження Коболєва, звільнивши його з посади голови правління "Нафтогазу" з 28 квітня. Замість Коболєва на цю посаду призначено з 29 квітня терміном на один рік колишнього виконавчого директора компанії Юрія Вітренка.

Через це рішення США, ЄС висловили глибоке занепокоєння, засумнівавшись у прихильності України курсу реформ у корпоративному управлінні.

30 квітня наглядова рада "Нафтогазу" провела позачергове засідання за участю Вітренка й того самого дня повідомила про дострокове припинення своїх повноважень з 14 травня. Натомість Кабмін закликав раду працювати далі до завершення конкурсу на посади нових членів.

Дивитись відео 09:23

Андрій Коболєв: без транзиту газу Росія може розпочати наступ на Україну (11.04.2018)

DW.COM