Фон дер Ляєн залишиться головою ЄК? Які її пріоритети

Німецька консервативна політикиня, колишня міністерка оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), ймовірно, залишиться на посаді голови Європейської Комісії (ЄК) до 2029 року.

На передвиборчому з'їзді Європейської народної партії (ЄНП), що проходив в Бухаресті 6 і 7 березня, її кандидатура була затверджена головною від правоцентристів на виборах до Європарламенту, що заплановані на червень нинішнього року. Якщо ЄНП збереже за собою більшість місць в Європарламенті, то фон дер Ляєн, ймовірно, залишиться, головою Єврокомісії - найвищого виконавчого органу ЄС. Кандидата чи кандидатку на цю посаду вибирають глави держав і урядів країн Євросоюзу, проте затвердити його повинен саме Європарламент.

Якими будуть пріоритети Урсули фон дер Ляєн щодо різних регіонів світу, якщо вона залишиться на посаді глави ЄК ще на п'ять років? Оцінки експертів - у DW.

Євроінтеграція України без поліпшення відносин з Росією

Експертка з питань Східної Європи Фонду імені Бертельсмана Міріам Космель (Miriam Kosmehl) очікує, що Урсула фон дер Ляєн і надалі "просуватиме тему розширення ЄС", і це стосується не тільки України, але і Молдови, і західнобалканських країн. "Тема розширення Євросоюзу відіграватиме вирішальну роль і при формуванні його довгострокових фінансових рамок", - зазначає Космель в розмові з DW.

Вона підкреслює, що не стала б інтерпретувати таку політику Брюсселя як спрямовану проти інтересів Росії. "Радше, це власні інтереси ЄС, які будуть сильніше захищені через розширення, за умови правильної концепції й правильного втілення", - припустила вона.

"Це саме те, про що говорила фон дер Ляєн, заступаючи на посаду глави ЄК у 2019 році: геостратегічний фокус роботи, бажання покласти край "сірим зонам" і невизначеності щодо сусідніх з ЄС країн", - нагадує експертка.

Конкретно для Києва це означає продовження роботи згідно з "планом ЄС щодо України" на основі фінансової підтримки, зокрема, за допомогою 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги, призначених на відновлення України від наслідків війни, яку веде Росія, з урахуванням євроінтеграції. "Тобто саме відновлення України після війни будуть вести так, щоб "закрити розрив" між цією країною і стандартами ЄС", - каже експертка.

За словами Космель, процес вступу України в ЄС запущений, проте для успіху євроінтеграції потрібно, щоб у ЄС виходило "краще й ефективніше допомагати Україні в обороні". "Все залежить від того, чи вдасться ЄС збільшити обсяги виробництва боєприпасів, щоб підтримувати Україну й водночас проводити ефективну політику стримування РФ. Адже не можна припускати, що Росія змінить свою політику і що вона не почне розглядати і ЄС як противника", - конкретизує експертка.

Відповідаючи на запитання про те, чи покращаться, на її думку, відносини ЄС з Росією в найближчі п'ять років, Міріам Космель вказує: "Не думаю, судячи з того, хто перебуває в Кремлі. Я не бачу там і інших сил. Гадаю, що багато що залежить від того, наскільки (Євросоюзу. - Ред.) вдасться продемонструвати власну обороноздатність і розвивати таким чином свою безпекову політику".

Китай: фон дер Ляєн - не фаворит Пекіна

Китай залишається нарівні з США найбільшим торговельним партнером ЄС. Однак роки перебування Урсули фон дер Ляєн на посаді голови ЄК ознаменували посилення позиції ЄС щодо Пекіна. В ЄС сприймають Китай як "системного суперника", і фон дер Ляєн виступає за "зниження ризиків" у зв'язку з цим.

На практиці це означає пошук альтернативних постачальників ключових товарів і сировини, як-от мікрочипів, а також створення нових інструментів для захисту європейської торгівлі - як-от закон Про протидію економічному тиску.

Якщо порівнювати фон дер Ляєн з представниками інших поколінь політиків ЄС, то вона "не та політикиня, що задовольняє (главу КНР. - Ред.) Сі Цзіньпіна", констатує експертка Європейської Ради з міжнародних відносин (ECFR) Алісія Бачульська. На думку Бачульської, якщо фон дер Ляєн залишиться на своїй посаді до 2029 року, її лінія щодо Китаю не зміниться: співпраця триватиме в багатьох галузях, але і критика збережеться.

Африка: обмеження міграції, важливі ресурси й не тільки

Ще до початку повномасштабної війни Росії проти України "перезавантаження" відносин ЄС з африканськими країнами стало для фон дер Ляєн одним із пріоритетів. Ціллю її першої закордонної поїздки, що відбулася через тиждень після вступу на посаду глави ЄК, стала Ефіопія.

На тлі зростання впливу КНР в Африці у 2022 році фон дер Ляєн представила план інвестицій ЄС у цей регіон обсягом понад 150 мільярдів євро. Це близько половини суми, яку ЄС має намір інвестувати в інфраструктурний проєкт Global Gateway, покликаний скласти конкуренцію китайському проєкту "Новий Шовковий шлях".

Як підкреслила в розмові з DW Маддалена Прокопіо з ECFR, ЄС і досі має важливі інтереси в Африці. Зокрема, ЄС прагне обмежити потік мігрантів з країн, розташованих на південь від Сахари, дедалі частіше пов'язуючи такі зусилля з допомогою країнам, що розвиваються.

Водночас, як каже Прокопіо, ЄС зацікавлений у використанні економічних можливостей, які відкриває Африка як континент з "молодим демографічним профілем". Крім того, африканські держави володіють величезними запасами природних ресурсів, важливих для переведення економіки ЄС на зелені - більш безпечні для екології та клімату - рейки, зазначає вона. "Незалежно від того, хто буде очолювати Єврокомісію найближчими роками, африканські держави відіграватимуть для нього ключову роль", - резюмує експерт.

Близький Схід: через війну в Секторі Гази "ЄС утратив багатьох друзів"

На тлі великої кількості жертв війни Ізраїлю проти терористичної організації ХАМАС, що напала на нього, а також загрози голоду, що нависла над населенням Сектора Гази, авторитет ЄС на Близькому Сході стрімко впав. Всередині ЄС немає єдності в оцінці цієї війни. Так, голова ЄК фон дер Ляєн зазнала критики через її занадто явну підтримку Ізраїлю. Водночас керівник європейської дипломатії Жозеп Боррель займає стриманішу позицію.

"Результатом неузгоджених дій країн-членів та інститутів ЄС стала чимала шкода, - заявив у бесіді з DW європейський дипломат, аналітик Центру європейських політичних досліджень (Center for European Policy Studies) Джеймс Моран. - ЄС втратив багато друзів по всьому світу, і не в останню чергу в арабському світі, а також у таких важливих країнах, як Індонезія і Малайзія".

За словами експерта з Північної Африки та Близького Сходу, "Боррель проробив величезну роботу, щоб спробувати компенсувати цю шкоду, і досяг певного успіху". Що стосується фон дер Ляєн, то тут Моран висловив надію, що "уроки було засвоєно".

Латинська Америка: переговори з країнами Mercosur

Як вважають експерти, у разі другого терміну фон дер Ляєн на посаді глави ЄК головним пунктом порядку денного у відносинах з Латинською Америкою стане угода про вільну торгівлю між ЄС і об'єднанням Mercosur.

Назва цієї економічної організації є скороченням від Mercado Común del Sur - "спільний ринок півдня". Нині об'єднання входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай і Венесуела, членство якої, проте було призупинено з 2017 року на невизначений термін. Асоційованими членами Mercosur є Чилі, Болівія, Перу, Колумбія, Еквадор, Гаяна і Суринам, країнами-спостерігачами - Нова Зеландія і Мексика.

Франція та Ірландія виступають проти відкриття ринків ЄС для імпорту сільськогосподарських товарів, насамперед яловичини, без запровадження додаткових екологічних критеріїв з боку Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю. Зі свого боку ці країни протестують проти "зеленого протекціонізму" ЄС.

Через фермерські протести в ЄС укладення торговельної угоди з країнами Mercosur може виявитися непростим завданням і в найближчі п'ять років, вважають оглядачі.