Досьє FіnCEN: сумнівне лідерство Deutsche Bank за кількістю підозрілих транзакцій | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 22.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Досьє FіnCEN: сумнівне лідерство Deutsche Bank за кількістю підозрілих транзакцій

З опублікованого досьє таємних банківських документів випливає, що Deutsche Bank роками міг покривати сумнівні банківські операції. Банк використовували і для обходу санкцій проти РФ та Ірану.

Штаб-квартира Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні

Штаб-квартира Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що скандали вже стали частиною ділового іміджу найбільшого німецького кредитно-фінансового інституту Deutsche Bank. Однак опубліковане нове досьє FіnCEN свідчить про те, що банк зі штаб-квартирою у Франкфурті-на-Майні, попри давнішні запевняння привести діловодство у порядок і забезпечити прозорість, продовжував слугувати платформою для сумнівних транзакцій на понад трильйон доларів США.

Історія цього досьє почалася у 2019 році, коли американський медіаресурс BuzzFeed News отримав доступ до таємних фінансових даних. Здобутою інформацією там поділились із Міжнародним консорціумом журналістських розслідувань (ICIJ). Протягом останніх 16 місяців 400 журналістів з 88 країн ретельно перевіряли отриману інформацію усіма можливими способами. Основа цього "зливу" інформації - дані з міністерства фінансів США, куди стікаються так звані "Звіти про підозрілу активність" (SARs), у яких банки звітують про сумнівні транзакції. Їхнім аналізом займається FinCEN - спеціальне бюро при мінфіні США у боротьбі з відмиванням "брудних" капіталів, яке вважають фінансовою розвідкою США.

Важлива деталь: ці звіти ще не є однозначним доказом протиправної діяльності. Йдеться про оцінку тих чи інших операцій внутрішніми банківськими аналітиками, відповідальними за боротьбу з відмиванням грошей. Compliance Officers, тобто уповноважені з питань відповідності, звітують перед FinCEN про сумнівні транзакції з ознаками потенційних фінансових правопорушень або ж про операції, в яких фігурують клієнти профілю "з високим ризиком", наприклад такі, які вже мали проблеми із законом. FinCEN вимагає подавати такі звіти про підозрілі операції банки, що ведуть ділову активність у США. Відомство суворо стежить за дотриманням цієї вимоги, а за халатність зі звітністю банкам загрожують різного роду штрафи.

Читайте також: Фірташ і Ко, або Оборудки українських олігархів у файлах FinCEN 

Потік брудних грошей

Саме від Deutsche Bank до FinCEN надійшло 62 відсотки усіх звітів про підозрілу активність. Між 1999 та 2017 роками відомство оцінило "підозрілими" транзакцій на суму у понад 2 трильйони доларів США через можливе відмивання грошей, порушення санкційних режимів або ж у зв'язку з іншою злочинною активністю. Цікаво, що левова частина цих підозрілих операцій - на 1,3 трильйона - пройшла через касу Deutsche Bank, про що сам банк і повідомив наглядовим органам США, як того вимагає закон. 

Deutsche Bank не вперше спливає у повідомленнях преси в контексті підозрілої фінансової активності. У 2015-му році банк добровільно погодився сплатити 258 мільйонів доларів штрафу за порушення санкційного режиму США. Як встановив американський регулятор, у період між 1999-2006 роками, попри санкції США, німецький банк продовжував вести операції із фінансовими інститутами Ірану, Лівії, Сирії, М'янми та Судану. Загальна сума переказів, які, як вказали американські органи, були здійснені завдяки "непрозорим методам та практиці", перевищила 10,9 мільярда доларів. "Відтоді ми згорнули весь бізнес із партнерами з цих країн", - запевняв тоді речник Deutsche Bank.

Нічого не змінилося?

Та досьє FinCEN свідчить, що Deutsche Bank, попри свої запевняння, продовжив і після сплати штрафу працювати за старими методами. Це доводить і гучна справа ірансько-турецького бізнесмена Рези Зарраба, який у 2017-му під час процесу у США визнав себе винним у сприянні іранському режиму обійти санкції. У скандалі фігурує і дочірня фірма Deutsche Bank у США.

Сьогодні у пресслужбі Deutsche Bank знову переконують, що винесли урок із подій минулого. Отримавши офіційні запити від журналістів щодо досьє FinCEN, речник банку заявив, що інформація ця не є новою ні для самого банку, ні для регуляторів. Однак, за його словами, йдеться про транзакції, що здійснювалися до 2016 року, а відтоді банк "став зовсім іншим", запевнив офіційний представник фінансової установи і додав, що внутрішній контроль після подій 2015-го року було посилено.

Разом з тим, опубліковане досьє залишає відкритим питання про те, чи знали у німецькому банку, що у справі Зарраба покривають схему для обходу санкцій проти Ірану, яка працювала за принципом "золото в обмін на нафту".

Золото в обмін на нафту

2012-го року Іран відключили від глобальної системи банківських переказів SWIFT. Це стало справжнім ударом для економіки Ісламської Республіки, адже іранські компанії відрізали від можливостей отримувати банківські перекази в оплату експорту нафти і газу. Та керівництво Ірану знайшло спосіб обійти санкції - там почали приймати в оплату золото, а Реза Зарраб відіграв у цій схемі ключову роль.

Уперше його заарештували у Туреччині в грудні 2013-го у ході масштабного антикорупційного розслідування. Тоді йому закидали підкуп турецьких міністрів, відмивання грошей та перемитництво золота. У реалізації схеми навіть допомагав спеціальний кур'єр, що перевозив "кеш" за маршрутом Дубай-Туреччина і Дубай-Іран. Гроші ж надходили від дочірньої компанії Зарраба в ОАЕ. Саме про ці перекази Deutsche Bank і відзвітував у березні 2017-го року. Та у цей час турецька влада на чолі із президентом Реджепом Таїпом Ердоганом вже зняла усі юридичні претензії до Зарраба. Антикорупційне розслідування Ердоган пов'язав зі спробою путчу. Слідчих у справі спочатку відсторонили, а відтак і самих заарештували. Після 2,5 місяців у в'язниці Зарраб вийшов на волю.

Резу Зарраба було засуджено у США за сприяння в обході санкцій проти Ірану

Резу Зарраба було засуджено у США за сприяння в обході санкцій проти Ірану

Та невдовзі він знову потрапив за ґрати. Цього разу у США, куди Зарраб із родиною вирушив на відпочинок у Диснейленд. У США його звинуватили у відмиванні грошей, шахрайстві та сприянні Ірану в обході санкцій. Він визнав себе винним та навіть став ключовим свідком у процесі проти голови турецького банку Halkbank. У листопаді 2017-го Зарраб заявив на суді, що турецька влада на чолі із Ердоганом допомагала Halkbank у створенні цілої схеми, щоби допомогти Ірану за допомогою оплати золотом обійти санкції США. У Deutsche Bank відмовляються коментувати зв'язки із Заррабом та "золотою схемою". Водночас опубліковане досьє, як вважають журналісти, свідчить про сумнівні зв'язки німецького банку з не менш сумнівними клієнтами. 

Читайте також: У Данії розслідують схему відмивання грошей через банки Східної Європи

Обхід санкцій проти РФ за агресію в Україні

Не менше запитань викликає і роль банку в інших епізодах щодо порушення режиму санкцій проти Ірану. Зокрема, переказів для нафтопереробного заводу у Туркменістані, про що банк відзвітував двічі: у жовтні 2014-го і лютому 2015-го та навіть зазначив, що "Нафтопереробний комплекс "Туркменбаші" продовжує комерційну діяльність, заборонену відповідно до санкцій Євросоюзу". Однак це не завадило дочірній компанії Deutsche Bank TCA затвердити перекази: спочатку на загальну суму 168,5 мільйона доларів США, а відтак ще на 113 мільйонів. Чи міг банк відмовити? Наприклад, у той же час інша фінансова установа - BNY Mellon - відмовила туркменській компанії у наданні своїх послуг для переказів.

Досьє FinCEN вказує і на роль Deutsche Bank у можливому обході санкцій проти Росії. У цьому контексті згадується одна з найбільших нафтових компаній РФ "Сургутнефтегаз". Її було внесено до санкційних списків США у вересні 2014-го за підтримку російської агресії в Україні. Санкції забороняють постачання обладнання або надання технічної допомоги російським нафтовим компаніям зі санкційного списку, забороняються і фінансові транзакції для оплати таких послуг. Однак банк-кореспондент Deutsche Bank TCA уможливив принаймні 47 таких переказів в інтересах компанії "Сургутнефтегаз" на загальну суму 430 мільйонів доларів у період між березнем і травнем 2015-го, тобто вже після запровадження санкцій.

Дивитись відео 01:08

Крім цього, журналістське розслідування вказує на те, що Deutsche Bank уможливив перекази на 11 мільярдів доларів для одного з наближених до російського президента мільярдерів Олега Дерипаски у період між 2003 та 2017-м роками, попри наявність розслідувань проти російського бізнесмена, про що банку було добре відомо. В одному зі звітів від листопада 2016-го року вказується, що "Проти Дерипаски ведеться слідство органами США та Великобританії через переказ 57,5 мільйона доларів у 2007 році. Раніше американська влада звинувачувала пана Дерипаску у зв'язках з організованою злочинністю".

У 2018-му році Дерипаску було включено до санкційних списків США через відмивання грошей, здирництво та зв'язки з організованою злочинністю. Сам він відкидає звинувачення у відмиванні грошей та здійсненні незаконних фінансових операцій та навіть судиться зі США за скасування санкцій. 

Чому ж після усіх процесів і штрафів Deutsche Bank знову опинився у центрі гучного міжнародного скандалу? Аналітик консалтингової компанії AML Right Source Тім Вайт упевнений, що відповідь тут проста - гроші. "Вигода від цих сумнівних операцій є для банків більшою, ніж потенційні штрафи за порушення", - підсумовує аналітик.

Дивитись відео 02:30

Як "брудні" гроші з РФ опинилися в Німеччині та Швейцарії (22.03.2017)

 

Посилання в інтернеті