Чому Китай мовчить щодо нових мирних перемов щодо України

Поки європейські лідери прагнуть продемонструвати єдність щодо довгострокової безпеки України на мирних перемовах, знову гучнішими стають заклики до Китаю відіграти конструктивнішу роль у припиненні війни Росії.

Так, днями міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) закликав Пекін використати свій вплив, щоб схилити Москву до серйозних переговорів задля припинення війни проти України. Його візит до Китаю тривав з 8 по 9 грудня. "Якщо у світі є країна, яка має сильний вплив на Росію, то це Китай", - сказав Вадефуль після зустрічі зі своїм китайським колегою Ван Ї в Пекіні.

Хоч сам Китай протягом всієї війни в Україні заявляв про свій нейтралітет, проте Захід закидає Пекіну підтримку російської агресії шляхом купівлі російських енергоносіїв, насамперед нафти, та експорту до РФ товарів подвійного призначення. "Китай дуже обережний у тому, щоб його не сприймали як частину переговорного процесу", - пояснила Жужа Анна Ференці, запрошена науковиця в розташованому в Брюсселі Центрі імені Мартенса. Вона звертає увагу на постійні зусилля Пекіна щодо збереження нейтрального іміджу. "На Заході це, безумовно, так не сприймається. Однак у Глобальному Півдні сприйняття може бути іншим", - додала вона.

Китай та ініційований США мирний план щодо України

Дотепер кількаденні переговори між українськими та американськими представниками у Флориді не принесли помітного прориву у вирішенні територіальних суперечок у плані припинення війни Росії проти України, який підтримує президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. План спочатку містив 28 пунктів, за якими Київ, зокрема, мав поступитися великими частинами своєї території Росії, обмежити розмір своєї армії та відмовитися від вступу в НАТО. Цей план Україна відхилила.

Після кількох днів переговорів Трамп заявив журналістам, що він "дещо розчарований" тим, що Зеленський не ознайомився з мирною пропозицією, ініційованою США, і що український президент "ще не готовий" підписати угоду. Кремль також не прийняв той документ з 28 пунктів, але заявив, що готовий розглядати його як "основу для остаточного мирного врегулювання". Однак російський президент Володимир Путін застеріг щодо суттєвої зміни угоди на користь Києва.

Натомість Пекін, як найважливіший стратегічний партнер Москви, поводиться відносно стримано на тлі нинішніх глобальних зусиль, спрямованих на те, щоб посадити за стіл переговорів обидві сторони збройного протистояння.

Минулого тижня голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном у Пекіні заявив, що Китай підтримує "всі зусилля, спрямовані на справедливу, міцну та обов'язкову для всіх сторін мирну угоду".

Китайський мирний план для України

Ще у 2023 році Китай представив мирний план, у якому було викладено його бачення щодо закінчення російського вторгнення в Україну. Тоді документ спричинив хвилю критики, оскільки не містив конкретних заходів і не засуджував агресію Москви. "Китай зацікавлений у припиненні цієї війни, але у такому припиненні, яке забезпечить Росії перевагу та задовольнить її мету щодо збереження окупованих територій", - каже Ференці у коментарі для DW.

Така угода означатиме, що "авторитарний режим може порушити міжнародне право й уникнути покарання", додає вона: "Це відповідає інтересам Китаю".

Наслідки для Китаю з огляду на Тайвань

Мирна угода, яка змушує Україну поступитися територіями Росії, може мати далекосяжні наслідки для дотеперішньої архітектури світового порядку та міжнародної безпеки. Пекін аналізує ці наслідки, позираючи на Тайвань, адже комуністичний Китай претендує на самоврядний, демократичний Тайвань як на свою власну територію та не виключає застосування сили для досягнення "возз'єднання".

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Тайвань і Китай уважно стежать за перебігом конфлікту в Україні. "Норми останніх 70 років у міжнародних відносинах говорять про те, що територіальні зміни не повинні відбуватися шляхом військової сили", - нагадує Раймонд Куо, політолог з американського дослідницького інституту з питань оборони RAND.

На що чекати Тайваню?

З огляду на чимраз більший військовий тиск з боку Китаю протягом останніх років, Тайвань вже стикається зі значними труднощами. Його суверенітет не визнається більшістю урядів, оскільки Пекін чинить тиск, щоб вони не встановлювали офіційних відносин із Тайбеєм. "Ця угода (щодо мирного врегулювання в Україні. - Ред.) потенційно може посилити ці труднощі", - визнав Куо у розмові з DW.

Ференці, яка також є викладачкою Національного університету Дун Хуа в Тайвані, пояснила, що Тайбей зробив висновки щодо необхідності підготовки до можливого вторгнення та збільшив видатки на власну оборону. "Усе це надсилає сигнал Пекіну про те, що міжнародна спільнота захищатиме Тайвань, якщо Китай почне діяти", - сказала вона.

Китай посилює військову співпрацю з Росією

Попри дедалі сильніший тиск з боку західних урядів співпраця Китаю з Росією аж ніяк не слабне, навпаки - вона посилюється й глибшає. Москва дедалі більше покладається на Пекін як провідного торговельного партнера через дедалі більшу ізоляцію після нападу на Україну. Водночас поглиблюються військові відносини між двома країнами.

Китай і Росія заявили, що досягли широкого консенсусу з низки питань під час візиту міністра закордонних справ Китаю Ван Ї до Москви на початку місяця. У травні обидві країни опублікували спільну заяву, в якій закликали до посилення військової співпраці, зокрема більше спільних навчань, обмін технологіями та кращу координацію для відсічі загрозам і збереження глобальної безпеки.

Повідомлялося, що Москва погодилася вишколювати та оснащувати китайський десантний батальйон для підготовки до можливого вторгнення на Тайвань. Про це вперше повідомило українське англомовне видання Kyiv Independent у вересні, посилаючись на аналіз документів, опублікованих хакерською групою Black Moon.

"Через чотири роки після початку війни ми розуміємо, що Китай не зацікавлений у послабленні своєї підтримки Росії", - каже Ференці, наголошуючи, що тісна співпраця з Росією служить стратегічним інтересам Пекіна. Основна причина цього полягає в тому, що тиск Москви на Європу та західний альянс "вигідний Китаю, оскільки це підриває демократію та заснований на правилах порядок, орієнтований на Захід".

У той час як держави-члени ЄС дотримуються різних підходів до Пекіна та продовжують переорієнтовувати свої відносини з Китаєм, очікується, що ЄС і надалі рішуче допомагатиме Україні для укладення угоди з довгостроковими гарантіями безпеки. Загальний консенсус у ЄС залишається незмінним: "Щоб забезпечити майбутнє Європи, ми повинні спочатку забезпечити майбутнє України", - застерегла Ференці.

Читайте також: Конфлікт КНР і Японії через Тайвань: як далеко все зайде?