Україна покращила позиції: рейтинг свободи преси

Вперше в історії "Світового індексу свободи преси", що публікується міжнародною неурядовою організацією "Репортери без кордонів" (RSF) більше половини країн світу потрапили в категорії "проблематична" або "дуже серйозна" ситуація зі свободою преси. Про це повідомляється в традиційному рейтингу за 2026 рік.

RSF, яка з 2002 року публікує рейтинги на основі оцінок приблизно в 180 країнах за попередній рік, визначає свободу преси як "реальну можливість, як для окремих журналістів, так і для редакцій, незалежно від політичного, економічного, правового і соціального втручання і без загрози для фізичної та психічної безпеки вибирати, виробляти і поширювати інформацію в інтересах суспільства".

У 75 відсотках країн "проблематична" ситуація зі свободою преси

"Репортери без кордонів" зазначають, що ситуація зі свободою преси в даний час оцінюється як "проблематична" або ще гірша, близько в 75 відсотках країн. За даними RSF, умови для ЗМІ оцінюються як "складні" або "дуже серйозні" у більш ніж половині країн (52,2 відсотка). У 2002 році ця категорія становила меншість (13,7 відсотка). У тому ж році 20 відсотків населення всього світу проживало в країнах, де стан свободи преси було оцінено як "добрий". Натомість через двадцять п'ять років менше одного відсотка населення світу проживає в країні, яка підпадає під цю категорію.

Тож погіршення ситуації зі свободою преси, яку ілюструє Світовий індекс, більш ніж очевидна. "Журналістика задихається від ворожого політичного дискурсу щодо репортерів, послаблюється через нестабільну медіаекономіку і стискається з законами, які застосовують як зброю проти преси. А журналістів як і раніше вбивають і ув'язнюють за їхню роботу", - наголосили в RSF.

Попри загальну тенденцію до погіршення ситуації в усьому світі, рівень свободи преси варіюється в залежності від регіону. Найбільш вільні країни - в тому числі і чотири лідери рейтингу - Норвегія, Естонія, Нідерланди і Данія - розташовані в Європі, тоді як журналісти в деяких країнах Африки та Азії стикаються з найбільш суворими умовами. Примітний факт: Норвегія зберігає перше місце в індексі RSF вже десятий рік поспіль, а Еритрея залишається на останній сходинці третій рік поспіль.

Відмінності всередині регіонів також можуть бути значними. Приміром, у Європі нині спостерігається поділ між південними та східними країнами з одного боку, де проблеми свободи преси є більш серйозними, та північними та західними - з іншого, де ситуація оцінюється як "задовільна" або "хороша". Журналісти в країнах Північної Африки менш вільні, ніж їхні колеги з південної частини континенту.

Україна істотно покращила позиції попри війну

Українів цьогорічному рейтингу вдалося істотно покращити свої позиції, порівняно з торішнім показником. Так, попри війну й чинний у країні воєнний стан, Україна піднялася в опублікованому переліку на сім позицій і тепер перебуває на 55-му рядку.

Загалом з країн пострадянського простору, за винятком балтійських держав, що входять в ЄС, лідером є Молдова, займаючи 31 рядок рейтингу (роком раніше - 35-е місце).

Погіршилась ситуація щодо преси уВірменії, яка нині перебуває на 50-му місці, хоч роком раніше була 34-ю.  Грузія втратила 21-у позицію і тепер перебуває на 135-му місці. У RSF це пов'язують з посиленням репресій проти преси в останні роки.

Росія опускається все нижче в рейтингу

"Східна Європа і Близький Схід є двома найбільш небезпечними регіонами для журналістів у світі, і так було протягом останніх 25 років", - зазначили в RSF. Крім того, розпочата 2022 агресивна війна проти України й посилений відтоді тиск на пресу не міг не позначитися на оцінці Росії, що опустилася до гурту найгірших країн у питаннях свободи преси. Нині РФ відвели в рейтингу 172-е місце, що на одну сходинку нижче, порівняно з торішнім індексом.

Як вказали правозахисники, правлячий режим Володимира Путіна використовує для обмеження свободи преси закони, спрямовані нібито на боротьбу з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом. Станом на квітень 2026 року, в країні за ґратами перебувають 48 журналістів.

"Репортери без кордонів" постійно вказують на обмеження свободи преси в путінській Росії. Так, 14 серпня 2025 року мін'юст РФ визнав RSF "небажаною" на території Росії, що фактично забороняє діяльність організації в країні, включно з роботою з захисту свободи преси і журналістів, яка велася з 1985 року.

У Білорусі ситуація з пресою краща, ніж у РФ

Та ж техніка застосування заходів щодо захисту національної безпеки як інструменту придушення преси зустрічається і в сусідній Білорусі, яка, однак, поки що має дещо кращу позицію ніж РФ - 165-е місце в рейтингу.

Туркменістан, як і рік тому, залишається, на думку укладачів рейтингу, найгіршою з країн пострадянського простору. Утім, ця середньоазійська країна піднялася на одну сходинку вгору, займаючи 173-е місце.

Нападки на пресу як політична стратегія: негативний приклад США

Преса ніколи не була вільною в Еритреї, Китаї, Північній Кореї та Ірані, де вже давно правлять авторитарні режими, що пригнічують незалежну журналістику. Але Аргентина (98-е місце) і Сполучені Штати демонструють, як швидко країни, які вважалися відносно стабільними і демократичними, можуть стати ворожими до журналістів.

Зокрема, США опустилися на 7 позицій у рейтингу (64-те місце). Як зазначається у звіті, недавня історія свободи преси в Америці була позначена зростанням насильства з боку організованої злочинності та політичних діячів. Президент США Дональд Трамп, відомий своєю агресією щодо ЗМІ, починаючи з першої передвиборчої кампанії, на другому президентському терміні перетворив нападки на пресу та журналістів на системну політику.

Крім того, як зазначили в RSF, різке скорочення штату семи федеральних агентств, включно з Агентством США з глобальних ЗМІ (USAGM) мало тяжкі наслідки, призвівши до закриття, призупинення діяльності та скорочення чисельності міжнародних мовників, як-от "Голос Америки", "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода" та "Радіо Вільна Азія" у країнах, де вони були одними з останніх надійних джерел інформації.

Ще три позиції порівняно з минулим роком (14-те місце) втратила й Німеччина. Але, як і раніше, з погляду RSF ситуація зі свободою преси у Німеччині залишається "задовільною".

Віра Славчева-Петкова, професорка кафедри комунікацій та медіа Ліверпульського університету, зазначила, що суспільні загрози свободі преси можна розділити на три основні категорії. Використання політичних структур для залякування або заподіяння шкоди журналістам - включно зі словесними нападками з боку державних чиновників, а також погрози насильства та позбавлення волі - є найбільш очевидною ознакою погіршення ситуації зі свободою преси. Однак існують і соціальні чинники, як-от переслідування журналістів за ознакою статі, раси або сексуальної орієнтації, а також економічний тиск з боку нестабільного ринку праці у галузі ЗМІ, які можуть обмежувати свободу преси.

Славчева-Петкова вважає, що журналісти можуть протистояти подібним викликам, об’єднуючись, а також співпрацюючи з організаціями, які поділяють їхні цінності, зокрема з правозахисниками та науковцями.

Світовий рейтинг свободи преси RSF за 2026 рік наочно демонструє, що більшість журналістів у всьому світі наразі працюють в умовах, які, у кращому разі, можна назвати складними. "У цих умовах бездіяльність - це форма співучасті. Простого проголошення принципів уже замало. Необхідні дієві заходи щодо захисту журналістів, які мають стати каталізатором змін, починаючи з припинення криміналізації журналістики: зловживання законами про національну безпеку, практики SLAPP-позовів, спрямованих на залякування, та систематичного перешкоджання тим, хто розслідує, викриває та називає імена. Наявні механізми захисту недосить ефективні, міжнародне право підривається, а безкарність процвітає", - описала ситуацію редакційна директорка "Репортерів без кордонів" Анн Боканде.