1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Військо РФ біля кордону з Україною: що відбувається

Олена Баришева | Олександр Савицький
2 квітня 2021 р.

Близько 4 тисяч військових РФ скупчилися на кордоні з Україною, повідомила газета The New York Times. Росія заперечує можливий початок бойових дій, Україна і США висловлюють занепокоєння. Чи можлива нова війна?

https://p.dw.com/p/3rWAU
На лінії розмежування на Донбасі
Фото: DW/N. Berdnik

Інформація про передислокацію в різні точки на кордоні з Україною близько чотирьох тисяч російських військових з'явилася в газеті The New York Times (NYT) 30 березня. Цю цифру озвучило виданню одне з офіційних джерел. Крім того, як пише газета, ще минулого тижня Європейське командування збройних сил США підвищило рівень спостереження за ситуацією з "можливої ​​кризи" до "потенційно неминучої кризи" - найвищої позначки. Це реакція на те, що Росія не вивела свої військові частини після завершення 23 березня військових навчань. До того ж, в соціальних мережах почали з'являтися повідомлення про перекидання Росією додаткових підрозділів у Брянську, Воронезьку і Ростовську області, а також в анексований Крим.

Реакція Москви: Кремль знову все заперечує

Міноборони РФ наразі ніяк не коментує публікацію NYT. А прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков на запитання про те, що відбувається на кордоні з Україною, заявив, що Росія переміщує збройні сили "в межах своєї території на свій розсуд" і що "це не має нікого турбувати", бо не становить жодної загрози. Як традиційно зазначив Пєсков, "що стосується участі російських військ у збройному конфлікті на території України, російські війська ніколи не брали в ньому участь і не беруть".

Читайте також: 

 Лавров пригрозив "руйнуванням України" у разі загострення на Донбасі

"Гра на межі може призвести до розв'язання бойових дій"

Російський військовий оглядач Олександр Гольц впевнений, що дії з боку РФ носять демонстративний характер, але не виключає, що це в підсумку може призвести до реальних бойових дій. "Росії конче потрібний новий засіб тиску на Захід, - говорить експерт. - До арешту Навального засобом торгу була загроза, що у відповідь на санкції буде посилення тиску на опозицію і будуть знищуватися права людини. Тепер Заходу ясно, що пріоритет Путіна - це придушення опозиції, і що пом'якшити це будь-якими поступками він не може. В результаті ця схема перестала працювати".

Зараз, вважає Гольц, таким засобом тиску буде загроза розв'язання війни в Україні, оскільки Євросоюз вклав багато сил і коштів, щоб не допустити нової війни. "Ставки високі, Путін буде продовжувати цю політику шантажу і тиску, хай і не бажаючи в принципі починати ці воєнні дії. Але війна - це сфера, в якій не можна все спрогнозувати. Мої побоювання полягають в тому, що ось ця гра на межі може в підсумку призвести до розв'язання бойових дій".

Втім, експерт упевнений, що жодних воєнних дій на Донбасі не буде до середини травня - з природних причин. "Доки не просохне степ, жодного наступу вчинити неможливо. Все просто загрузне, як це було не раз", - сказав Олександр Гольц. Зрештою, він висловив сумнів, що опубліковані в мережі кадри перекидання військ нові. "В будь-якому випадку, розмова про 4 тисячі військовослужбовців. Це 5-6 батальйонних тактичних груп. З цим війну не починають", - додав він.

Реакція Києва: ситуація на кордоні загострилася

Про те, що Росія перекидає військові частини на навчання до Криму, у Воронезьку і Брянську області, де вони залишаються після завершення маневрів, заявив також з трибуни Верховної Ради 30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак. Він не спростував і не підтвердив цифру в 4 тисячі військовослужбовців. Але сказав, що сумарно вздовж українського державного кордону та на тимчасово окупованих територіях України вже стоїть 28 батальйонних тактичних груп з Росії.

Читайте також: Верховна Рада вимагає від РФ негайно припинити бойові дії на Донбасі

Крім того, з посиланням на дані української розвідки, Хомчак зазначив, що під приводом підготовки до навчань "Захід-2021" Росія планує перекинути до кордонів України ще 25 додаткових батальйонних тактичних груп. За словами Хомчака, "разом з наявними розгорнутими силами і засобами поблизу державного кордону України це створює загрози військовій безпеці держави".

Читайте також: Зеленський: Грою м'язів
 Росія прагне тиснути на переговори

Раніше, в середу, 31 березня, українська делегація в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання конфлікту на Донбасі заявила про відмову представників російської делегації підтримати пропозиції про необхідність дотримання повного і всеосяжного збереження режиму припинення вогню на Донбасі.

На сайті МЗС України з'явилося повідомлення про телефонні розмови міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з державним секретарем США Ентоні Блінкеном  і представниками ОБСЄ, проведені з ініціативи української сторони.  Кулеба поінформував співрозмовників "про системне загострення Росією ситуації з безпекою на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей і в Криму, на тлі небажання РФ підтвердити свою відданість режиму припинення вогню".

У четвер, 1 квітня, Дмитро Кулеба заявив, що РФ завела ситуацію у глухий кут, вихід з якого лише один: дипломатія."РФ має припинити військове нагнітання", - наголосив глава українського МЗС.

Читайте також: РФ підготувалася до широкомасштабних провокацій на Донбасі - розвідка ЗСУ

Ціна вторгнення в Україну може стати занадто високою

Росія приготувалася до повномасштабного вторгнення в Україну і сконцентрувала військову техніку і армійські підрозділи поблизу кордонів України ще протягом 2014 -2018 років, сказав в інтерв'ю DW заступник директора київського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь. "Фактично Росією були створені три нових армії навколо України: 1-а танкова армія, 20-а армія зі штабом у Воронежі і 8-а армія зі штабом в Новочеркаську. Остання виконує функції керівництва окупаційними силами в Донбасі. До складу 8-ї армії входять 1-й і 2-й армійські корпуси в Донецькій і Луганській областях", - уточнив експерт.

За його словами, в Криму Росія всі ці роки нарощувала свій військовий корабельний склад і доправила туди 6 підводних човнів з ракетами "Калібр" на борту, що спроможні нести ядерні боєголовки. Однак експерт не очікує, що "схильний до перекладання на інших відповідальності за масштабні втрати і людські жертви президент Володимир Путін" надасть перевагу відкритій ескалації. Він більше схильний до продовження провокацій з боку гібридних і проксі-сил, вважає експерт.

Разом з тим Самусь наголосив, що Україні потрібно посилити протиракетну і протиповітряну оборону, завершити створення Військово-морських сил на Чорному і Азовському морях, а головне - сформувати "єдине бойове інформаційне поле", тобто об'єднання за допомогою штучного інтелекту всіх систем розвідки, ударних систем і систем управління військами в єдину інформаційно-бойову автоматизовану систему. "Це вже зарекомендувало себе під час військової операції Азербайджану в Нагірному Карабасі. Якщо ми створимо таку систему, Кремль точно не зможе напасти на Україну", - заявив Михайло Самусь.

Міжнародна реакція: Пентагон стурбований

Наразі офіційна реакція на публікацію NYT і заяви Росії та України надійшла тільки зі США. Речник Пентагону Джон Кірбі напередодні підтвердив, що у відомстві обізнані про "повідомлення українських військових про пересування російських військ на кордоні з Україною". "Ми стурбовані нещодавньою ескалацією російської агресії на Сході України, в тому числі порушеннями режиму припинення вогню", - зазначив Кірбі, маючи на увазі обстріл 26 березня в районі селища Шуми під Торецьком на лінії розмежування.

Кірбі також підтвердив, що голова Комітету начальників штабів (КНШ) Збройних сил США генерал Марк Міллі говорив  по телефону з начальником Генштабу ВС РФ - першим заступником міністра оборони РФ генералом армії Валерієм Герасимовим, а також з головнокомандувачем Збройними силами України (ЗСУ) Русланом Хомчаком. За словами глави пресслужби Міноборони США, під час цих розмов сторони, безумовно, зачіпали "ці побоювання" Вашингтону.

У четвер, 1 квітня, відбулася телефонна розмова міністра оборони України Андрія Тарана з міністром оборони США Ллойдом Остіном. "Я підтвердив нашу непохитну готовність підтримати суверенітет, територіальну цілісність і євроатлантичні прагнення України", - написав Остін у Twitter.

На тлі повідомлень про нарощування російської військової присутності на кордоні з Україною Сполучені Штати застерегли Росію від "залякування" Києва. Відовідну заяву зробив у четвер, 1 квітня, речник Держдепартаменту США Нед Прайс. За його словами, Вашингтон категорично заперечує проти "будь-яких агресивних дій, що мають на меті залякати й погрожувати нашому партнеру Україні".

 

 

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок
Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку