1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Камінь спотикання на шляху Хорватії до ЄС

Бернд Ріґерт, Христина Ніколайчук16 березня 2005 р.

Погана новина для Хорватії: Європейський союз, вочевидь, відтермінує переговори про вступ країни до спільноти, які за попередніми домовленостями мали розпочатися вже у четвер 17 березня. Річ у тім, що невиконаною залишилася одна з найважливіших умов Брюсселя: підозрюваний у скоєнні військових злочинів колишній хорватський генерал Анте Ґотовіна все ще не виданий Гаазькому міжнародному трибуналові.

https://p.dw.com/p/AOGh
Підозрюваний у скоєнні військових злочинів колишній хорватський генерал Анте Ґотовіна
Підозрюваний у скоєнні військових злочинів колишній хорватський генерал Анте ҐотовінаФото: AP

Посли країн-членів ЄС у вівторок переважною більшістю голосів висловилися проти початку переговорів з Хорватією про вступ до спільноти, що було заплановано на 17 березня. Вирішальну роль у цьому питанні відіграли висновки головного прокурора Міжнародного трибуналу у справах колишньої Югославії Карли дель Понте. Вона звинуватила хорватське керівництво в тому, що воно не вжило необхідних заходів для розшуку та арешту ймовірного військового злочинця генерала Анте Ґотовіни.

З того часу, як проти генерала висунули обвинувачення, Ґотовіна почав переховуватися. Хорватська сторона запевняє, що не знає місця його перебування. Прокурор Карла дель Понте стверджує протилежне. І їй вдалося переконати в цьому також переважну більшість країн-членів ЄС, які висловлюються за перенесення початку переговорів з Хорватією через незадовільну співпрацю з трибуналом. Доти, доки підозрюваний у військових злочинах Анте Ґотовіна не буде виданий, жодних переговорів про вступ з Хорватією не розпочнуть, заявив прем”єр-міністр головуючого нині в ЄС Люксембурга Жан-Клод Юнкер.

Головний прокурор Гаазького міжнародного трибуналу у справах колишньої Югославії Карла дель Понте під час зустрічі з люксембурзьким міністром закордонних справ Жаном Ассельборном у вівторок, посилаючись на відповідні звіти західних розвідок, ще раз наголосила, що Хорватія при бажанні могла ув”язнити генерала-втікача, але не зробила цього:

”Міжнародний трибунал не зачинить свої ворота доти, доки не завершиться процес проти Караджича, Младича та Ґотовіни.”

Хорватський прем”єр-міністр Іво Санадер особисто приїхав у віторок до Брюсселя, щоб востаннє спробувати переконати європейську спільноту. Санадер вказував на те, що його країна шляхом політичних та економічних реформ виконала всі умови, які ЄС заклав у своєму так званому Копенгагенському каталозі критеріїв. Не можна робити Хорватію заручницею одного єдиного військового злочинця, наголосив Санадер. За словами хорватського прем”єра, він зробив усе, щоб співпрацювати з Міжнародним трибуналом, як це вимагалося на останньому саміті ЄС у грудні:

”Наша позиція полягає у тому, що Хорватія виконала основні умови. Від грудня співпраця значно посилилася. Тож яка причина пересувати тепер початок переговорів?”

Колишній хорватський генерал Анте Ґотовіна багатьма людьми на його батьківщині сприймається як герой, який свого часу звільнив частину Хорватії від сербських окупантів. Прокурор Карла дель Понте натомість закидає Ґотовіні вбивство 150 сербів. І хоча хорватський уряд у понеділок заблокував банківські рахунки колишнього генерала, але на цей крок уряд пішов на місяць пізніше, стверджує Карла дель Понте.

Хорватський глава уряду в свою чергу запевняє, що влада не знає, де переховується генерал-втікач, а про нібито представлені звіти західних розвідок він нічого не чув:

”Згідно з інформацією усіх наших спецслужб та поліції, його немає на території Хорватії. Якщо існують якісь інші дані інших інституцій, то їх слід нам передати. Досі ми ні від кого не отримували вказівок щодо ймовірного місцезнаходження генерала Ґотовіни.”

Це вперше, коли ЄС відмовляється від вже встановленого терміну початку переговорів про вступ до спільноти. Дипломати ЄС стверджують, що це має слугувати сильним сигналом іншим балканським країнам, які теж прагнуть вступити в ЄС. Хорватський президент Стіпе Месич вважає такий крок Брюсселя занадто суворим:

”Це є наш обов”язок, щоб ми перевірили всі сліди Ґотовіни. І ми мусимо представити трибуналу докладний звіт, щоб там переконалися, що хорватський генерал Ґотовіна не може бути виданий, бо його просто немає на території Хорватії. Це є те, що ми маємо довести: що ми дійсно вжили всіх заходів, щоб його розшукати – але його нема в Хорватії”.

У посольських колах аргументи Хорватії підтримують лише представники сусідніх з країною Австрії, Словенії, Словаччини та Угорщини. Решта вимагають кращої співпраці з Гаазьким міжнародним трибуналом. Незначною втіхою для хорватів може бути лише те, що як тільки генерал Ґотовіна постане перед трибуналом, переговори про вступ можуть розпочатися негайно. Необхідні для цього документи у Брюсселі вже готові.