Як живуть українські біженці в російських сім′ях у Німеччині | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.04.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Як живуть українські біженці в російських сім'ях у Німеччині

З початку війни РФ проти України понад 300 тисяч людей знайшли притулок у ФРН. Деяких із них прихистили сім'ї вихідців із Росії. Як їм живеться разом і чи вдається уникати конфліктів?

Біженці з України у Мюнхені

Німеччина надала притулок понад 300 тисячам біженців з України

Щоп'ятниці ввечері родина Майєр, яка прихистила у себе українських біженців, ненадовго повертається до нормального життя. Протягом двох годин немає ні новин про війну, ні фотографій загиблих мирних жителів, ні сумних думок. Натомість - містер Бін. Знаменитий британський комік став незмінною та важливою частиною спільних телевізійних вечорів у вихідні дні.

"Коли ми разом дивимося "Містера Біна", ми повністю розслабляємось. Він піднімає нам настрій, а сміх Поліни настільки заразливий, що ми всі не можемо припинити сміятися", - розповідає Наташа Майєр. Насправді у Наташі інше прізвище, але вона побоюється репресій щодо своїх родичів, які залишаються в Росії.

Наташа народилася на Кавказі та приїхала до Німеччини понад 20 років тому. Сьогодні вона живе з чоловіком та двома дітьми біля Бонна. Дванадцятирічна Поліна перебуває у неї в гостях із 16 березня. Разом із мамою Ганною та бабусею Ларисою Поліна втекла з передмістя Києва через Польщу до Німеччини. Батько та дід залишилися в Україні.

Жодних конфліктів у російсько-українській квартирі в Німеччині

Для Наташі Майєр невдовзі після початку війни стало зрозумілим, що вона має допомогти українцям. Рішення прийняти українських біженців - це свого роду протест та спосіб проявити співчуття до людей в Україні. "Білоруси, українці, росіяни - у нас дуже багато спільного в наших культурах. Я запитую себе, в чому ми розходимося. І тепер, після цієї війни, ми раптом маємо стати ворогами? Чому?", - запитує Наталя.

Сім'я Майєр звільнила для своїх гостей дитячу ігрову кімнату. А на поштову скриньку одразу ж додала їхні імена. "Поки що все працює чудово, ніби родичі приїхали до нас у гості, у нас ще не було жодного конфлікту", - каже Наташа.

Українські гості та російські господарі, які надали їм своє житло, вдома говорять російською. Ганна відразу ж взяла на себе обов'язки по кухні, за її словами, щоб не бути тягарем, якщо війна та вимушена втеча затягнуться надовго. "Нам дуже сумно від того, що відбувається в Україні, але ми почуваємось тут дуже комфортно, нас дуже тепло зустріли", - розповідає Лариса.

Читайте також: Інтеграція українських біженців у ФРН: які шанси на роботу

Біженці вміють відділяти людей від політики

Як Лариса, Ганна та Поліна ставляться до того, що живуть у російській сім'ї? Що кажуть про це їхні родичі в Україні? "Для нас не проблема - жити в російській сім'ї в Німеччині. Крім того, багато росіян зараз залишають свою країну на знак протесту проти війни. У центрі уваги - люди і те, як вони ставляться один до одного. Наташа не винна в тому, що народилася у Росії. Місце народження ми не обираємо і не воно визначає людину", - кажуть українки.

Чоловік Наташі Майєр розповідає, що розмов про політику між ними не так багато, як можна було б подумати. Позиції зрозумілі, всі на одному боці - проти війни та проти Путіна. Але в домі весь час є одне питання: коли ж нарешті настане мир?

учні з україни в класі, Берлін

Діти-біженці з України у німецькій школі

Лариса, Ганна та Поліна, яка вже провела кілька днів у німецькій школі і може сказати кілька слів німецькою, хочуть якнайшвидше повернутися додому. Коли Наташа Майєр хотіла записати Ларису та Ганну на інтеграційні курси, вони відмовилися: "Цього не треба робити. Навіщо? Ми скоро повернемося додому".

За три тижні перебування в Німеччині українські біженці зрозуміли, що російська громада у ФРН сильно поляризована. З одного боку,  є такі люди як Наташа Майєр, які засуджують напад на Україну та надають біженцям дах над головою. А з іншого боку - затята меншість, яка демонструє свою підтримку агресії Росії, влаштовуючи автомобільні пробіги з величезними російськими прапорами.

Читайте також: Третина біженців у Німеччині очікують повернення в Україну

Ставлення до війни руйнує російські сім'ї

Майєр також опинилася в центрі конфлікту між противниками та прихильниками Путіна. Протягом багатьох років у неї була група друзів у WhatsApp, які разом вивчали іноземні мови. П'ятеро з них залишилися на батьківщині, четверо мешкають у Західній Європі. Два тижні після початку війни учасники групи оминали цю тему. Поки Наташа Майєр першою різко не розкритикувала російське вторгнення.

"Той із нас, хто побудував найкращу кар'єру і живе в Москві, розлючено покинув групу. Інший, навпаки, написав: ситуація тут, у Росії, як у Німеччині в 1937 році, один в один. Одна з жінок, яка живе в Західній Європі, розірвала контакти зі своєю сім'єю в Росії і не хоче більше мати з ними нічого спільного”, - розповідає Наташа.

Українки Лариса та Ганна, які втекли від війни, втішають Наташу, коли її охоплює розпач від того, як російська державна пропаганда впливає на коло її друзів. Люди, наприклад, вірять у грубу брехню депутата Бундестагу від партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), який розповів про те, що нібито після початку війни на кожному будинку росіян у Німеччині був намальований білий хрест. Але найбільше Наташу засмучує спілкування з родичами, які залишаються в Росії.

"Ця війна руйнує сім'ї. Дружні стосунки руйнуються від того, яку політичну позицію ти займаєш", - каже Наташа Майєр. Але, впевнена вона, у цій ситуації не можна бути десь посередині, треба вибрати бік. "Ми з мамою завжди сваримося, коли говоримо про війну, тому намагаємось оминати цю тему. Родичі в Росії навіть не знають, що ми прийняли українських біженців", - розповіла вона.

Читайте також: Біженки з України у Берліні. Чотири історії з перших вуст 

Куди розселяють українських біженців у Німеччині (02.04.2022)