Вступ України до ЄС: що означає відкриття першого кластера

Після двох років очікування Україна переходить до нового етапу перемовин про вступ до Європейського Союзу - відкриття першого переговорного кластера, яке має відбутися у понеділок, 15 червня, в Люксембурзі. Хоча формально переговори про вступ України до ЄС були розпочаті також у Люксембурзі ще у червні 2024 року, фактичні перемовини за окремими напрямами досі не стартували. Перехід до цього етапу блокував попередній уряд Угорщини.

Читайте також: Угорщина-Україна: досягнуто згоди щодо меншин, шлях до ЄС відкрито

Відкриття першого кластера означає просування від підготовчого етапу до предметної роботи над умовами майбутнього членства: перевірки відповідності українського законодавства нормам ЄС та проведення реформ у конкретних сферах.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), представляючи 9 червня у Брюсселі новий пакет санкцій проти Росії, назвала відкриття першого кластера переходом до "наступного етапу процесу вступу". "Україна виконала свою частину роботи. Тепер настав час виконати нашу", - заявила вона, підкресливши, що Київ продовжує проводити реформи навіть під час війни.

При цьому і в ЄС, і в Україні наголошують, що попри тривале блокування за попередні два роки було пророблено чималу підготовчу роботу. Так, доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler) у розмові з DW зауважив: "Ці два роки не були витрачені марно. За лаштунками процесу скринінгу багато питань вже було розглянуто і деякі частково вирішено. Тому ми не починаємо так, ніби втратили два роки, а можемо тепер швидко рухатися вперед".

За словами Ґалера, відкриття першого кластера має не лише технічне, але й політичне значення. "Ми завжди говорили: Україна належить до Європи. Українці хочуть бути там, і майбутнє України - всередині Європейського Союзу. І ми не лише говоримо про це, ми підтверджуємо це діями. Саме це і є відкриття першого кластера", - заявив євродепутат.

Що таке переговорні кластери?

Переговори про вступ до ЄС організовані у шість великих тематичних розділів - так званих кластерів, - які охоплюють різні сфери законодавства та державної політики. Під час переговорів Євросоюз оцінює, наскільки країна-кандидатка готова застосовувати правила і стандарти ЄС.

Ґалер описує цю частину процесу як скрупульозну технічну роботу: країна поступово адаптує своє законодавство до норм ЄС, а Євросоюз перевіряє виконання необхідних критеріїв. За його словами, це "тривалі та складні технічні питання", які не завжди є політично привабливими, але саме вони визначають готовність країни до членства.

Шість кластерів називаються "Основи", "Внутрішній ринок", "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання", "Зелений порядок денний та стала взаємопов'язаність", "Ресурси, сільське господарство та згуртованість", "Зовнішні відносини".

Перший кластер - визначальний

Першим у перемовинах про вступ до ЄС завжди відкривається кластер "Основи" (Fundamentals). Він має особливий статус у процесі розширення: переговори щодо нього починаються першими, а завершуються останніми. Саме цей розділ визначає загальний темп переговорів.

До нього входять питання верховенства права, функціонування демократичних інститутів, реформи державного управління, боротьби з корупцією, основних прав та економічних критеріїв. Саме у межах цього кластера ЄС оцінюватиме, зокрема, реформу судової системи, прогрес антикорупційних заходів, захист прав людини в Україні.

Тому у Брюсселі вважають відкриття першого кластера ключовим етапом. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час візиту до Києва 8 червня назвала відкриття першого кластера "найбільшим кроком" у процесі вступу України до ЄС. "Це досягнення належить усім. Воно належить уряду, парламенту, але передусім - місцевим громадам, громадянському суспільству і зрештою українському народові", - заявила Кос.

Водночас вона наголосила, що наступний етап залежить від подальшого виконання реформ. "Розширення - це не про встановлення дат, а про реформи. Наступні місяці будуть вирішальними, і Україні потрібно послідовно виконувати реформи", - сказала вона.

Що буде після відкриття першого кластера?

Після 15 червня наступним завданням стане відкриття решти переговорних блоків. Україна розраховує, що рішення щодо цього ухвалять уже найближчим часом. Президент України Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Естонії Аларом Карісом у Таллінні 9 червня заявив, що очікує "сильних політичних рішень" від Євросоюзу вже цього літа. "Україна зробила все необхідне для відкриття шести кластерів у переговорах про членство, і саме зараз, на найближчих зустрічах Європейського Союзу, мають бути ухвалені рішення щодо цього. Немає жодних перешкод. І важливо, щоб цей прогрес відбувся - щоб кластери були відкриті, а росіяни також побачили, що Європа виконує свої обіцянки і не відмовляється від своїх інтересів", - заявив Зеленський.

Підтримують швидке відкриття всіх переговорних кластерів і країни Північної Європи та Балтії. За підсумками саміту NB8 у Таллінні 9 червня лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції заявили, що виступають за відкриття всіх кластерів з Україною у червні-липні 2026 року "без подальших затримок".

Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка вже тривалий час наголошує, що Україна готова до відкриття всіх кластерів навіть в один день, бо вже виконала значну частину підготовчої роботи.

Доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер у розмові з DW зробив оптимістичний прогноз: "Я думаю, протягом цього року ми фактично відкриємо всі кластери, а тоді подивимося, як швидко зможемо рухатися далі".

Водночас відкриття всіх переговорних кластерів не означатиме завершення переговорів про вступ. Кожен із розділів має бути не лише відкритий, але й закритий після виконання усіх необхідних критеріїв.

Конкретних термінів вступу України до ЄС у Брюсселі наразі не називають. У ЄС наголошують, що процес і надалі залежатиме від виконання критеріїв вступу.

Читайте також: Чи готовий Євросоюз прийняти Україну вже 2027 року?

Чи може війна завадити вступу України до ЄС?

Одне з найскладніших питань майбутнього членства України - російська війна та окупація частини території. У ЄС визнають: доки бойові дії тривають, питання повноправного вступу залишається складним.

Міхаель Ґалер зазначив, що Євросоюз не зможе прийняти Україну до свого складу до завершення війни, адже це означало б автоматичне залучення ЄС до конфлікту. "Поки триває стан війни, ми не можемо прийняти вас як повноправних членів, тому що це спричинило б автоматичне зобов'язання стати частиною війни на вашому боці, - сказав доповідач Європарламенту щодо України. - Ми повністю підтримуємо вас зброєю і фінансами, але ми не братимемо участь у цій війні".

Водночас, за його словами, це не означає зупинки європейської інтеграції України. "Під час війни ви не будете повноправним членом. Але що ми можемо робити під час цього процесу - це крок за кроком активувати ті сфери, де ви вже відповідаєте критеріям", - вказав Ґалер.

А як бути з окупованими територіями?

Окремим питанням залишається можливий вступ України до ЄС в умовах, якщо частина її території і надалі перебуватиме під російською окупацією. У Брюсселі часто згадують досвід Кіпру, який вступив до ЄС у 2004 році попри невирішене територіальне питання - північна частина острова з 1974 року окупована Туреччиною. Однак у ЄС наголошують, що прямі паралелі між двома країнами проводити не можна.

Кіпрська дипломатка Нектарія Какуці, яка під час головування Кіпру в Раді ЄС очолює робочу групу з питань розширення, у розмові з DW нагадала, що врегулювання кіпрського питання вважалося бажаним, але не стало попередньою умовою вступу країни до Євросоюзу.

"Я думаю, Україна не повинна бути заручницею цієї дискусії. Є політичне зобов'язання керівництва ЄС продовжувати переговори про вступ України на основі її досягнень. Так само було і з Кіпром", - сказала Какуці.

Читайте також: Досвід Кіпру як модель для вступу України до ЄС?

Щодо Кіпру Євросоюз знайшов спеціальне рішення: згідно з Протоколом №10 до договору про вступ держава приєдналася до ЄС усією своєю територією, але застосування європейського законодавства було призупинене в районах, які не контролюються урядом Республіки Кіпр.

За словами дипломатки, питання про можливі спеціальні механізми для України може постати на пізніших етапах переговорів. "У випадку Кіпру це не обговорювалося від самого початку. Це була робота в процесі. Думаю, так само має бути і у випадку України", - зазначила вона.

Водночас Какуці наголосила, що зараз головним завданням для України залишається продовження реформ навіть в умовах війни. "Довіра до ЄС поставлена на карту. Ми повинні виконати зі свого боку обіцянки, які дали Україні та її людям", - сказала дипломатка.

Більше про те, чи може Україна вступити до ЄС під час війни, чи стануть перешкодою для членства окуповані Росією території та які уроки може дати Україні досвід Німеччини і Кіпру, дивіться у новому випуску подкасту DW "Вас викликає Брюссель". Гості епізоду - доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер, кіпрська дипломатка Нектарія Какуці та правозахисниця Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод - організації, відзначеної Нобелівською премією миру.