Угорщина-Україна: згода щодо меншин, яка відкрила шлях до ЄС

За часів правління Віктора Орбана Україна роками вважалася "імперією зла" - мафіозною державою, де процвітала торгівля людьми, наркотиками та зброєю. Автократ та його пропагандисти навіть твердили, що Україна начебто має намір напасти на Угорщину. Ці наративи були настільки абсурдними, що, ймовірно, частково сприяли нищівній поразці Орбана на виборах у квітні.

Новий прем'єр-міністр Угорщини  Петер Мадяр також поки що не вирізняється беззастережною солідарністю з Україною. Він категорично виключає військову допомогу для сусідньої країни, що зазнала нападу. Проте він, принаймні, не стримується, говорячи про агресора - Росію - і критикує антиукраїнську пропаганду свого попередника як брехню та маневр з відволікання уваги.

Однак тепер Мадяр здійснив в угорській політиці щодо України розворот, який він сам називає історичним. У середу ввечері він оголосив у відео на Facebook, що Угорщина та Україна досягли "історичної угоди" щодо прав угорської меншини на Закарпатті.

За словами Мадяра, за три тижні було досягнуто того, чого Орбан не зміг досягти за десять років: Україна готова гарантувати угорській меншині численні права на використання угорської мови в освіті та в адміністративній сфері. Незабаром буде підписано відповідну заяву. За даними Будапешта, Київ зобов'язався у найближчому майбутньому інтегрувати узгоджені заходи в законодавство. Якщо це відбудеться, угорський уряд погодиться відкрити перші розділи переговорів щодо вступу України до ЄС.

За місяць перебування на посаді прем'єр-міністра Угорщини Петер Мадяр уже встиг оголосити чимало речей "історичними", що при детальнішому розгляді виявилося не таким однозначним. Подібна ситуація і з нинішньою українсько-угорською угодою щодо прав меншин. Мадяр заявив, що "100 тисяч угорців у Закарпатті повернуть свої основні права".

Насправді ж багато з тих мовних прав меншин у сфері освіти, які Мадяр оголосив новими, вже існують. Представники національних меншин в Україні можуть навчатися рідною мовою аж до випускних іспитів. Лише деякі предмети, серед яких українська мова, українська література та українська історія, викладаються українською.

Вимоги щодо меншин для вступу в ЄС

Справді новим є те, що Україна забезпечить можливість використання мов меншин у сфері державного управління та на державній службі. Відповідно, у майбутньому, наприклад, двомовні дорожні знаки, написи на будівлях або в приміщеннях державних органів та офіційне використання мов меншин у державних установах мають бути дозволені скрізь, де меншина становить понад десять відсотків місцевого населення. Однак це є вимогою на шляху до членства в ЄС, а не "історичним результатом переговорів", який здобув уряд Петра Мадяра.

Що, найімовірніше, було досягнуто на прохання представників угорської меншини на Закарпатті та угорського уряду, так це згода про підтримку та збереження шкіл для меншин навіть у тому випадку, якщо там залишитиметься мало дітей та підлітків. Це особливо важливо для закарпатських угорців, оскільки там їхня кількість за останні роки, насамперед через війну Росії проти України, значно зменшилася - з понад 100 тисяч до близько 80 тисяч, за оптимістичними оцінками.

"Важливий та історичний крок"

Один із найвпливовіших політиків угорської меншини на Закарпатті, голова "Демократичної спілки угорців України" (UMDSZ) Ласло Зубанич у коментарі DW також назвав нинішні домовленості між Україною та Угорщиною "історичними". "Це дуже важливий і справді історичний крок!" - вважає Зубанич. "Спільна українсько-угорська робоча група з питань меншини востаннє збиралася у 2011 році. Надалі ця робоча група збиратиметься щоразу, коли виникатимуть проблеми. Крім того, завдяки цій угоді відкрито шлях до відкриття переговорних кластерів з ЄС", - сказав він.

За словами Зубанича, в Україні вже існує низка законодавчих гарантій прав меншин, насамперед у сфері освіти. Однак чинне законодавство буде уточнено або вдосконалено.

Як приклад політик наводить розміщення написів мовами меншин у державних органах та установах. "Раніше для цього були потрібні окремі рішення відповідної сільської чи міської ради. Тепер це може відбуватися автоматично", - зазначає співрозмовник DW. Ймовірним терміном ухвалення нового законодавства щодо меншин Зубанич називає кінець 2026 року та першу половину 2027 року, найпізніше - кінець 2027-го.

На Україну більше не дивляться як на ворога

Ще кілька днів тому Петер Мадяр оголосив, що найближчими днями зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським. Коли саме це відбудеться і чи погодиться Зеленський на початкову пропозицію Мадяра про зустріч у західноукраїнському місті Берегове, поки що невідомо.

Проте вже зараз можна сказати, що це буде історична зустріч після півтора десятиліття дуже поганих, а останнім часом практично заморожених відносин.

За правління Орбана Україну ще до початку повномасштабної російської війни переважно зображали як ворога. Наскільки далеко це зайшло, продемонструвало цього тижня розслідування угорського порталу Telex: згідно з ним, гучна так звана "антитерористична" операція проти працівників українського державного "Ощадбанку", що відбулася на початку березня в Угорщині, та вилучення близько 70 мільйонів євро й дев'яти кілограмів золота, не була пов'язана з підозрою у відмиванні грошей, як офіційно заявлялося, а була політично вмотивованою акцією. За даними журналістів, Орбан нібито особисто ухвалив рішення про цю операцію в межах передвиборчої кампанії, а також особисто координував її терміни.

Такий вид політики Петер Мадяр вже неодноразово чітко засуджував. Таким чином, в українсько-угорських відносинах може розпочатися новий етап конструктивної співпраці. У це вірить і Ласло Зубанич: "Закладено основу для належного партнерського співробітництва".